Постанова № 85493768, 09.11.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6641/19

Провадження № 1-кс/362/2310/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2019 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., за участі секретаря судового засідання – Шаблій Т.С., прокурора - Кравченко Ю.В., слідчого – Данюк І.Є., захисника - Луценка В.Г., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області Срібного О.С., погодженого із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Кравченко Ю.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140001543 від 07.11.2019 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 cт.393, ч.3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в:

08.11.2019 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області Срібний О.С. з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 cт.393, ч.3 ст. 185 КК України – ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2019 старшим слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140001543 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України.

07.11.2019 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України.

07.11.2019 р. старшим слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області Срібним О.С. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.393 КК України, затверджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Кравченко Ю.В., яке у відповідності з ч. 1 ст. 278 КПК України, 07.11.2019 вручено останньому.

08.11.2019 р. слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області Яценко В.В. внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140001552 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08.11.2019р. прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Кравченко Ю.В. в порядку ст. 217 КПК України матеріали досудових розслідувань по № 12019110140001543 від 07.11.2019 та по №12019110140001552 від 08.11.2019 об`єднані в одне кримінальне провадження.

08.11.2019 р. старшим слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області Срібним О.С. складено письмове повідомлення про нову підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 393 КК України, затверджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Кравченко Ю.В., яке у відповідності з ч. 1 ст. 278 КПК України, 08.11.2019 р. вручено останньому.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 393, ч.3 ст.185 КК України, за наступних обставин.

06.11.2019 р. близько 21 год. 00 хв. на підставі постанови Генерального секретаріату Інтерполу про оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук з метою арешту і подальшої екстрадиції до території Російської Федерації останнього, в приміщенні терміналу «D» міжнародного аеропорту Бориспіль, який знаходиться в м. Бориспіль Київської області, співробітниками відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відповідно до статті 582 КПК України був затриманий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний протокол на підставі ст. 208 КПК України.

07.11.2019 р., о 07 год. 10 хв., спеціальним транспортом затриманого ОСОБА_1 доставлено до м. Василькова Київської області для подальшого його поміщення в ІТТ №7 ГУНП в Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м.Васильків, вул.Покровська, 1.

Під час конвоювання спеціальним транспортом, з метою знаходження в попередньому ув`язненні, ОСОБА_1 , за вище вказаною адресою, у останнього виник умисел спрямований на втечу з місця попереднього ув`язнення.

07.11.2019 року, близько 07 год. 20 хв., ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на втечу з попереднього ув`язнення, перебуваючи біля входу в адміністративну будівлю Васильківського ВП ГУНП в Київській області, де розташований ІТТ №7 ГУНП в Київській області, будучи конвойованим співробітником відділення поліції в аеропорту «Бориспіль», Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_1 , розуміючи, що він затриманий на підставі постанови Генерального секретаріату Інтерполу про його оголошення в міжнародний розшук, діючи умисно та цілеспрямовано, скориставшись відсутністю контролю над ним особи, яка здійснювала конвоювання, побіг у невідомому напрямку, чим здійснив втечу з попереднього ув`язнення.

Крім того, 07.11.2019 в період часу з 07 години 00 хвилин по 09 годин 30 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не можливо, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, переліз через огорожу на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно проник на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 , після чого попрямував в сторону будинку, де через незачинені двері проник в приміщення веранди. Перебуваючи в приміщенні веранди, ОСОБА_1 відшукав в шафі дублянку коричневого кольору, вартістю 2500 гривень; полімерний пакет, в якому знаходилися 2 пляшки слабоалкогольного напою «Beermix», вартістю 21 гривня, кожна, пачку печива «Multi Cake», вартістю 15 гривень, пачку печива «Oreo», вартістю 30 гривень, пачку печива «Треффен», вартістю 15 гривень; на столі бейсболку з написом «Marvel», вартістю 200 гривень, які взяв в руки і виніс за межі вище зазначеного домоволодіння.

Далі ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, і викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2802 гривні.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється: у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в житло; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, а саме, у втечі з-під варти особи, яка перебуває в попередньому ув`язненні.

Підозра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 393 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

протоколом огляду місця події від 07.11.2019, протоколом огляду місця події від 08.11.2019, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом огляду предметів від 08.11.2019, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 та матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Всі інші питання, про фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення та питання відносності і допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила злочин або не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому, на думку слідства, й покликаний запобіжний захід, про обрання якого подано клопотання.

Посилання на один або кілька ризиків:

- перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування і, або суду, тобто є ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

- перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні, тобто є ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

- перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто є ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків:

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним в кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1 , за вчинення яких йому повідомлено про нову підозру, носять характер тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, а також той факт, що ОСОБА_1 має слабкі соціальні зв`язки з державою Україна і суспільством, а саме офіційно не працює, не має офіційних джерел отримання прибутку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не має постійного місця проживання на території України, перебував у міжнародному розшуку за постановою Генерального секретаріату Інтерполу, а також аналізуючи дані кримінального провадження, з огляду на ймовірність незаконного подальшого впливу на потерпілого в кримінальному провадженні, що дає підстави слідству вважати про наявність вищевикладених ризиків.

Обгрунтування неможливості запобігання ризикам, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтовано підозрюється в скоєнні умисних тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі і укриття цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі і укриття особи від правосуддя може вимірюватися строгістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальне, соціальне становище людини, його зв`язками з державою, в якому його переслідують і міжнародними контрактами.

Реальним є ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки в разі визнання його винним у вчиненні даних злочинів, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, також беручи до уваги той факт, що 07.11.2019 року, 07 год. 10 хв, спеціальним транспортом затриманого ОСОБА_1 доставлено в м. Васильків Київської області для подальшого його поміщення в ІТТ №7 ГУНП в Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, 1, останній близько 07 год. 20 хв., перебуваючи біля входу в адміністративну будівлю Васильківського ВП ГУНП в Київській області, будучи конвойованим співробітником відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, розуміючи, що він затриманий на підставі постанови Генерального секретаріату Інтерполу про його оголошення в міжнародний розшук, діючи умисно та цілеспрямовано, скориставшись відсутністю контролю над ним особи, яка здійснювала конвоювання, побіг у невідомому напрямку, тим самим намагався втекти від органів досудового розслідування і суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід відзначити наступне:

- підозрюваний не має постійного місця роботи та законного джерела доходів, що не одружений, не має постійного місця проживання на території України, зареєстрований на території Російської Федерації, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків з іншими особами і з державою Україна. З огляду на вищевикладене, а також обставини скоєних ОСОБА_1 злочинів, існує реальний ризик залишення ним території як Васильківського району, так і України, з метою переховуватися від органів розслідування і суду, в будь-який час, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно відзначити, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого в зазначеному кримінальному провадженні, необхідно відзначити наступне, кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії досудового розслідування, а тому може виникнути необхідність в додатковому допиті потерпілого, проведенні з ним інших слідчих дій. З огляду на що ОСОБА_1 достовірно відомо місце проживання потерпілого, ОСОБА_1 може незаконно впливати на нього з метою зміни останнім показань.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, згідно з яким підозрюваний може продовжити здійснювати кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, обгрунтовано підозрюється в скоєнні корисливого злочину, тобто вказані дії стали для ОСОБА_1 єдиним джерелом доходів, також знаходився в міжнародному розшуку за підозрою в скоєнні злочинів на території Російської Федерації.

Обгрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, в сукупності з даними про особу підозрюваного, а також з огляду на можливість перешкоджання кримінального провадження унеможливлює застосування до підозрюваного менш суворої міри запобіжного заходу.

Застосування домашнього арешту, особистого зобов`язання і особистої поруки до ОСОБА_1 неможливо, оскільки перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце проживання останнього.

Крім цього, ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та законного джерела доходів і постійного місця проживання на території України, не одружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків з іншими особами, що дає підстави вважати про його можливе уникнення явки до органів досудового розслідування шляхом зміни свого місця проживання.

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого в цьому ж кримінальному провадженні, знаходився в міжнародному розшуку за підозрою в скоєнні злочинів на території Російської Федерації, що свідчить про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У зв`язку з зазначеним слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотання.

Прокурор і слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 показав, що він офіційно проживав та працював в Туречиині, в Україну приїхав до свого батька, який хворіє, і вислав йому запрошення. Не знав, що розшукується Інтерполом, не розуміється в українському законодавстві. Коли його затримали, він боявся, що не встигне побачити батька, який себе погано почуває. Він ніс сумку, охороняючих нікого не було, і він безперешкодно пішов, умислу на втечу у нього не було. Він не розумів, що порушив, поліція на нього не звертала уваги, поліцейський розмовляв по телефону. Його не охороняли, як слід, і він втік. При цьому він не усвідомлював, що він обмежений в свободі. Перебуваючи в стресі, він не розумів, що робить, і на вулиці взяв печиво і куртку, що висіла, не маючи при цьому на меті збагачення, просто хотів вижити, не мав на меті красти. Вважає себе винним перед людьми, у яких через нього неприємності. Не заперечує проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного запречував проти задоволення клопотання, оскільки уваров ВВ. не мав умислу на вчинення злочинів. Просив застосувати відносно нього наймякший запобіжний захід.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обгрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110140001543 від 07.11.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України та кримінальне провадження № 12019110140001552 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, які постановою прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Кравченко Ю.В. від 08.11.2019 р. об`єднані в одне кримінальне провадження № 12019110140001543 від 07.11.2019 р.

07.11.2019 р. о 09-51 год. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

08.11.2019 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст. 393 КК України.

Матеріали зазначеного кримінального провадження містять достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

В порядку ст. 177 КПК України стороною обвинувачення обгрунтовано доведені та встановлені судом ризики про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, та продовжити свою злочинну діяльність.

Так, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.393, ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні яких він підозрюється, та можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, перебуває в міжнародному розшуку, тому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що останній вчинив умисні злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років (ч.1 ст. 393 КК України) та від 3 до 6 років (ч.3 ст. 185 КК України), такі міри обмеження особистої свободи будуть абсолютно не дієвими, зважаючи на обставини кримінального правопорушення та встановлені і обґрунтовані у даному клопотанні ризики.

Беручи до уваги викладене, суд своїми рішеннями повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також, згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини », тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції » ( Letellier v France ), 12369 / 86, 26 червня 1991 року ).

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бєкчиєв проти Молдови; Мангурас проти ОСОБА_5 ).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_1 в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, відсутні.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( « Летельє проти Франції » ( Letellier v France ), 12369 / 86, 26 червня 1991 року).

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину даним підозрюваним, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, високий ступінь ризику переховування останнього від органів досудового розслідування та/або суду, ймовірність його впливу на потерпілого, обставини кримінального правопорушення (злочину), тому враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, є необхідність застосувати запобіжний захід пов`язаний з триманням його під вартою.

Крім того, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2019 р. № 359/10419/19, до ОСОБА_1 , як громадянина РФ, застосовано тимчасовий арешт на строк 40 діб, а саме до 16.12.2019 р.

З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, який має слабкі соціальні зв`язки на території України, є громадянином РФ, не має постійного місця проживання та роботи на території України, перебував в міжнародному розшуку за постановою Генерального секретаріату Інтерполу, в силу характеру вчиненого діяння, з метою проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного й, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 - 198 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, неодруженого, тимчасово непрацюючого, який має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів - а саме до 09 год. 51 хв. 05 січня 2020 р. в Державній установі (Київський слідчий ізолятор) Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання – до 09 години 51 хвилини 05 січня 2020 року.

Визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 160560 (сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят ) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за слідуючими реквізитами: Отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) - 26268119; р/р - UA858201720000037312095018661; Банк отримувача (ГУДКСУ) - Держказначейська служба України, м.Київ; код банку (МФО ГУДКСУ) - 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення ним визначеної судом застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця фактичного проживання, яке буде визначене ним після зільнення з-під варти, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України та використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя Л.М. Кравченко