Рішення № 85490876, 08.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2019 року № 640/3417/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД»

до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування приписів та доручення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1, Департамент), Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2, КП «Київблагоустрій»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування доручення Департаменту від 26 лютого 2019 року №064-1006, приписи КП «Київблагоустрій» від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об`єкти нерухомості, зазначені у спірному дорученні як такі, що підлягають демонтажу, не є тимчасовими спорудами; спірні доручення та приписи винесені з порушенням законодавчо встановленої процедури.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року задоволено заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії доручення від 26 лютого 2019 року №064-1006 до набрання законної сили судовим рішенням у даній судовій справі , заборонення Департаменту, КП «Київблагоустрій» або будь-яким третім особам вчиняти дії щодо демонтажу нежитлових приміщень, які входять до торгівельного комплексу ТОВ «Арбо ЛТД».

02 квітня 2019 року через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірними приписами позивачу запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення споруд; окремі процедурні порушення не можуть бути самостійною підставою для скасування по суті спірних рішень.

04 квітня 2019 року через канцелярію суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірні приписи винесено у відповідності до положень законодавства, а доручення про демонтаж винесене внаслідок невиконання позивачем вимог приписів.

У відповіді на відзив, поданій позивачем 22 квітня 2019 року, зазначено про наявність у позивача документів в спростування позиції відповідачів та долучено копії відповідних документів.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 03 червня 2019 року адміністративну справу №640/3417/19 перерозподілено на суддю Аверкову В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

19 серпня 2019 року від позивача надійшли додаткові пояснення стосовно неправомірних дій відповідачів.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2019 року посадовою особою відповідача 2 складено приписи №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164, якими встановлено порушення п.20.1.1 Шевченківський район, вул. О.Довженка, у ТОВ «Арбо ЛТД» та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд, а саме, торгівельного ряду; у разі її відсутності тимчасову споруду демонтувати власними силами у 3-денний термін та відновити благоустрій; у разі невиконання вимог будуть житі заходи згідно чинного законодавства. Зазначені приписи наклеєно на тимчасові споруди, про що здійснено фото фіксацію.

У відповідь на зазначені приписи листом від 21 лютого 2019 року №2 з відміткою про отримання КП «Київблагоустрій» 22 лютого 2019 року позивачем надано пояснення та документи щодо оренди земельних ділянок, на яких розташовані приміщення, своєчасної сплати податків та щодо перебування зазначених приміщень у власності позивача.

Відповідно до Положення про Депатамент міського благоустрою ВО КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням ВО КМР (КМДА) від 27 січня 2011 року №94, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР від 25 грудня 2008 року №1051/1051 та з урахуванням протоколу засідання робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального, культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності об`єктів сезонної дрібно роздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі Департаменту 25 лютого 2019 року №36 Департаментом винесено доручення від 26 лютого 2019 року №064-1006 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених у таблиці, зокрема, торговельного ряду з ролетів та кіосків, розташованих за адресою вул . Довженка, 1 Шевченківський район, що належать ТОВ «Арбо ЛТД», приписи від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164.

Відповідно до актів проведення демонтажу (переміщення) від 04 березня 2019 року №131, №117, №НО-64, №НО-61, №НО-57, №123 та відповідних актів опису об`єктів торговельний ряд з ролетів або кіосків за адресою Шевченківський р-н, вул. О.Довженка, 1 на підставі приписів від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907157 та доручення Департаменту від 26 лютого 2019 року №064-1006 зазначені об`єкти ТОВ «Арбо ЛТД» демонтовано та передано на майданчики тимчасового складування і зберігання.

Позивач, не погоджуючись з винесеними приписами та дорученням, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи матеріали адміністративної справи, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

У відповідності до підпункту 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27 січня 2011 року, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів (пункти 1, 7, 8 частини 2 статі 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (надалі також - Правила).

Згідно розділу 1 Правил тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Частиною другою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно частини 4 статті 5 вказаного Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Таким чином, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо, а також не потребують державної реєстрації та внесення до технічних документів та кадастру.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що належні позивачу на праві власності нежилі приміщення є тимчасовими спорудами у розумінні положень законодавства.

Судом встановлено, що ТОВ «Арбо ЛТД» є власником об`єктів нерухомого майна - нежилих будівель літ. «В», «Г», «Д», «Е», «З», «О», «П», «Р», «С», «Т», «У», «Ф», «Х», «Ч», «Ш», за адресою м. Київ, вул. О.Довженка, 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №25637837 від 15 серпня 2014 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна « 157595648 від 26 лютого 2019 року зазначені вище нежитлові будівлі, об`єкти житлової нерухомості знаходяться на земельній ділянці кадастровий №8000000000:88:093:0032.

Зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди земельних ділянок від 20 серпня 2004 року, продовженого угодою про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельних ділянок від 23 травня 2012 року, угодою про поновлення договору оренди земельних ділянок від 30 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ «Арбо ЛТД» та Київською міською радою, передана на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок від 09 вересня 2004 року.

Крім того, наказом Головного управління містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) від 22 листопада 2011 року №632 «Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у м. Києві» присвоєно об`єкту нерухомого майна (торговельний комплекс із збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками) відповідно до сертифікату відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06 квітня 2010 року №000003 поштову адресу вул Довженка Олександра, 1 у Шевченківському районі м. Києва.

Суд зазначає, що державна реєстрація права власності ТОВ «Арбо ЛТД» на нежитлові приміщення за адресою місто Київ, вул. О.Довженка, 1 безумовно свідчить про відсутність підстав вважати такий об`єкт тимчасовою спорудою.

Суд зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у спірних приписах відповідачем 2 зазначено про порушення позивачем п.20.1.1 Правил.

Згідно пункту 20.1.1 Правил до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:

- порушенні вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;

- проектуванні об`єктів благоустрою міста Києва з порушенням вимог Правил забудови міста Києва та державних будівельних норм;

- порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення;

- самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою;

- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою;

- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення;

- забрудненні (засміченні) території;

- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста;

- неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;

- створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Проте, спірні приписи не містять вказівки на порушення позивачем благоустрою, а лише зазначено послання на пункт 20.1.1. при цьому, під час розгляду справи відповідачами не надано пояснень та доказів на підтвердження того, які саме порушення допущені позивачем у сфері благоустрою.

Відповідно до пункту 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Водночас, згідно пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві" від 21.05.2009 № 462/1518. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Проте, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу або направлення засобами поштового зв`язку спірних приписів, які були наклеєні на перевіряємий об`єктах нерухомості.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Зокрема, згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 розділу XIII Правил благоустрою міста Києва для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірника.

Отже, наведеними правовими нормами визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе наступні етапи:

- винесення припису з вимогою усунути порушення;

- у разі невиконання суб`єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди;

- проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірний об`єкт належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується правовстановлюючими документами.

Також, суд дійшов висновку, що позивачем було доведено, що спірна господарська будівля не є тимчасовою, як стверджують відповідачі, що підтверджується наявними в матеріалах справи технічним паспортом, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

При цьому, суд зазначає, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, що спірні споруди є тимчасовими, в той час, коли позивачем такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів суд враховує також й ту обставину, що позивачем були вчинені дії, спрямовані на виконання оскаржуваних приписів, зокрема, позивачем було подано заяву та відповідні правовстановлюючі документи на спірні споруди, тоді як відповідачами подані заяви було проігноровано та не надано належну оцінку при ухваленні доручення про демонтаж.

Проте, суд зазначає, що спірне доручення містить вказівку про демонтаж об`єктів, які належать, крім позивача, іншим суб`єктам господарювання, з урахуванням чого, враховуючи виявлені порушення відповідачів, наявні у справі докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у частині визнання протиправними та скасування спірних приписів та доручення від 26 лютого 2019 року №064-1006 в частині вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці, що належать ТОВ «Арбо ЛТД».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Trofimchuk проти України", від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність винесення спірних приписів та доручення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Арбо ЛТД» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 лютого 2019 року №064-1006 в частині вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД».

3. Визнати протиправними та скасувати приписи Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» (03057, м. Київ, вул. Довженка 1, код ЄДРПОУ 24267570) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, код ЄДРПОУ 34926981) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Арбо ЛТД» (03057, м. Київ, вул. Довженка 1, код ЄДРПОУ 24267570) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, кор. 2, код ЄДРПОУ 26199708) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова