Рішення № 85490555, 08.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року справа № 580/3131/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010177110 від 13.09.2019 щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести позивача на пенсію по інвалідності на підставі ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 та здійснювати в подальшому виплату у розмірі 60% від суми його заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 04.09.2019 №18-2018 вих. 19 без обмежень граничного розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період із 05.09.2019 до моменту здійснення переведення на пенсію по інвалідності на підставі ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 05.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратури». Листом відповідача від 16.09.2019 №81504/03-03 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності у зв`язку з тим, що йому вже призначена пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову у переведенні на інший вид пенсії та зазначає, що з 27.03.2015 він є інвалідом ІІ групи та має більше 10 років стажу роботи в органах прокуратури, що дає право на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Згідно з ч. 11 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурором, які мають одночасно право на різні держані пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Рідзеля О.А. від 09.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.

24 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що рішенням відділу з питань перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Черкаській області від 13.09.2019 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за вислугу років, що призначена відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру», на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», з урахуванням заробітної плати на дату звернення. У рішенні зазначається, що на час звернення із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» позивачу вже призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру». Тому законодавчих підстав для переведення на пенсію по інвалідності немає.

Відповідач також зазначає, що чинним законодавством не встановлює скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», у тому числі не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюватиметься без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив таке.

Судом встановлено, що з 01 вересня 2005 року позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 10 ААВ №949313 від 30.03.2015, з 27 березня 2015 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності: загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату; безтерміново.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Черкаській області від 16.09.2019 №81504/03-03 пенсію ОСОБА_1 обчислено в розмірі 90% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 №18/33 вих. 16 на виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.05.2016, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 у справі №712/5334/16-а, та ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.2016 про виправлення описки у справі №712/5334/16-а.

Згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 03.09.2019 №11-747вих-19 станом на 03 вересня 2019 року стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах складає 19 років 03 місяці 24 дні.

05 вересня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». До заяви додано: довідку від 03.09.2019 №11-747 вих-19 про стаж роботи в органах прокуратури з 11.04.1994 по 14.03.2008 та з 14.04.2014 до теперішнього часу, що складає 19 років 03 місяці 24 дні; довідку про заробітну плату від 04.09.2019 №18/219 вих. 19 станом на 04.09.2019 на посаді начальника відділу прокуратури Черкаської області.

13 вересня 2019 року Відділом з питань перерахунків пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Черкаській області прийнято рішення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , в якому зазначається, що на час звернення із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» заявнику вже призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру». Тому законодавчих підстав для переведення на пенсію по інвалідності немає.

Листом відповідача від 16.09.2019 №81504/03-03 позивача повідомлено про результати розгляду його заяви від 05.09.2019.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 13.09.2019 щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Станом на час звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії, питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, а також обмеження щодо виплати та обчислення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Отже, до спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ.

Питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульоване статтею 86 Закону №1697-VII.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (ч. 13 ст. 86 Закону № 1697-VII).

Згідно з ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Частина дев`ята статті 86 Закону № 1697-VII визначає, що прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Відповідно до ч. 11 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Питання права прокурора на переведення з одного виду пенсії на іншу Законом України «Про прокуратуру» не врегульовано. А отже, підлягають застосуванню загальні правові норми у відносинах пенсійного забезпечення.

Преамбулою Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подачі заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсій на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Абзацом 5 пункту 1.7 Порядку визначено, що днем переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до п. 2.8. Порядку поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності.

Згідно з п. 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Оскільки станом на час звернення до відповідача, позивач має стаж роботи в органах прокуратури більше 10 років та йому встановлено інвалідність II групи, а відтак у позивача наявне право на призначення пенсії відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 станом на час звернення до відповідача набув стаж роботи в органах прокуратури більше 10 років та йому встановлено інвалідність II групи, а відтак у позивача наявне право на призначення пенсії відповідно до ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру».

Також, прокуратурою Черкаської області позивачу видана довідка від 04.09.2019 №18-218 вих19 щодо суми заробітної плати ОСОБА_1 для нарахування пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.09.2019 щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності згідно з ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з 05 вересня 2019 року з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», та призначити позивачу пенсію по інвалідності у розмірі 60% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 04.09.2019 №18/2018 вих 19.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати в подальшому виплату пенсії по інвалідності позивачу у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 04.09.2019 №18-2018 вих. 19, без обмежень граничного розміру пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Враховуючи положення ст. 5 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати в подальшому виплату пенсії по інвалідності без обмеження граничного розміру пенсії є передчасними, оскільки станом на момент вирішення спору у суді права позивача в цій частині не порушено, а його захист в контексті спірних правовідносин підлягатиме судовому захисту лише після виконання рішення суду у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин суд дійшов висновку. що позовні вимоги є частково обґрунтованими , а позовні вимоги такими, які підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.09.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ч.9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести з 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та призначити пенсію у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 04.09.2019 №18-218 вих. 19.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя О.А. Рідзель