Рішення № 85490437, 07.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2626/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) від 16.05.2019 № 0021215306.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення, оскільки норма п. 120-1.1. п. 120-1 ПКУ на час спірних правовідносин не передбачала застосування штрафних санкцій у разі порушення строку

реєстрації ПН неплатника ПДВ.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяли в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з 28.04.2001 зареєстрований платником ПДВ (номер запису в реєстрі платників ПДВ 86459585).

ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 . ( НОМЕР_1 ), за результатами якої складено акт про результати

камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від

27.03.2019 № 586/25-01-13-53-06-25/2672714536.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 201.10 ст, 201

Податкового кодексу України щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних та/або

розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних: по податковій накладній за № 6 від 11.09.2017, дата реєстрації - 13.10.2017 (а.с. 9), граничний термін реєстрації якої 30.09.2017.

16 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, на підставі

зафіксованих у акті перевірки порушень, винесено податкове повідомлення-рішення № 0021215306, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 966,67 грн (а.с. 11).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1, ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні. Документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накиданих та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових

декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акційних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних га/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покутіця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг. що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, то засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.2. статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 розділу V ПК України, наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 затверджено: форму податкової накладної; Порядок

заповнення податкової накладної (далі - Порядок № 1307, у редакції наказу Міністерства фінансів України № 276 від 23.02.2017).

Як зазначено в пункті 8 Порядку № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку: 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з пункту 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « НОМЕР_2 ».

Пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні., особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна з податку додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.3. статті 201 ПК України у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звернення звільнення від оподаткування податком.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

У відповідності до абзацу 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наслідки порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. встановлених статтею 201 цього Кодексу, передбачені

пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, та тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Таким чином, податкова накладна № 6 від 11.09.2017 зареєстрована позивачем з порушенням встановлених ПК України строків, а саме: дата реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 13.10.2017, про що ФОП ОСОБА_1 , не заперечує та зазначає в позовній заяві.

ПК України зобов`язує продавця товарів/послуг - платника ПДВ в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в межах граничних строків, визначених абзацом 14 статті 201.10 ПК України. При цьому також підлягають реєстрації в ЄРПН і податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/поелуг, які звільнені від оподаткування. Порушення строку реєстрації податкової накладної до 15 календарних днів відповідно до норми статті 120-1 ПК України має наслідком застосування до платника податків штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеного в такій податковій накладній. Винятком у цій нормі щодо застосування штрафних санкцій визначено порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, підставою для незастосування штрафної санкції, передбаченої ст. 120-1 ПК України, за порушення строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН є сукупність таких умов: податкова накладна не надасться отримувачу (покупцю); податкова накладна виписана на операцію з постачання товарів/ послуг, яка звільнена від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.

Враховуючи викладене, оскільки позивач виписав податкову накладну від 11.09.2017 № 6 на операцію, що оподатковувались за основною ставкою податку на додану вартість (20%), то і операції не є такими, що звільнені від оподаткування ПДВ, обсяги постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою. Отже, платник податку не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 11.12.2018 у справі №К/9901/63488/18, від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 20.03.2018 у справі № 826/1413/18.

Таким чином, податковим органом податкове повідомлення - рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та правовими нормами, якими врегульовані спірні правовідносини, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин у справі, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими.

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан