Рішення № 85490318, 29.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 жовтня 2019 р. справа №520/8735/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

представника позивача - Лончак Т.І. (ордер серія ЗП№111573 від 11.09.2019),

представника відповідача - Лисенка В.В. (довіреність №990/11/15-70-10 від 17.05.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" (61174, м.Харків, пр-кт Перемоги, буд.75 В, офіс 304 А, код ЄДРПОУ 41985134) до Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара, буд.21, корпус А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2019/000012/2 від 16.06.2019 року Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2019/00144 від 16.06.2019 року Одеської митниці ДФС за підписом ОСОБА_1 ;

- стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача були відсутні правові підстави визначати митну вартість товару за другорядними методами, оскільки митну вартість товару ТОВ "ВЛАСТА-2018" було зазначено за фактично сплаченою до моменту доставки товару в порт ціною контракту, тобто за основним методом. Позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості товару незаконним, необґрунтованим, таким, що порушує законні права та інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року відкрито загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засідання представник позивача - Лончак Т.І. (ордер серія ЗП№111573 від 11.09.2019), у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд прийняти рішення про їх задоволення.

Представник відповідача - Лисенко В.В. (довіреність №990/11/15-70-10 від 17.05.2019), у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов, в яких зазначено, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що стало підставою для застосування ч.3 ст.53 МК України.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 22.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" (покупець) з одного боку, та MORE CREATION COMPANY LIMITED (Китай) (продавець) з другої сторони, було укладено контракт №VL-024 (а.с.43-45).

Згідно п. 1 вказаного контракту продавець продає продукцію, дали іменовані "Товари", а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товари відповідно до умов Контракту. Сторонами також було обумовлено, що найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів за кожну поставку будуть вказуватися в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.2.1 контракту ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Сторонами також було обумовлено, що відповідно до п.2.2 загальна сума контракту становить суму всіх специфікацій підписаних сторонами в рамках даного контракту, а відповідно до п.2.3 в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Згідно до п.3.1 контракту загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується у специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" та позивачем, укладено договір про надання послуг по митному декларуванню товарів від 16.04.2018 №16/04-18 (а.с.47) .

Так, ТОВ "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" від імені позивача, було подано до ВМО №1 митного посту "Південний" Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA500170/2019/014007 разом з доданими до неї документами, а саме: пакувальним листом №1 від 23.04.2019; рахунком-фактурою (інвойс) від 23.04.2019; коносаментом №G119041496С від 30.04.2019; навантажувальним документом - нарядом №218 від 11.06.2019; декларацією про походження товару від 23.04.2019; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1021 від 10.06.2019; документом, що підтверджує вартість перевезення товару №312 від 10.06.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №VL-024 від 22.04.2019; специфікація №1 від 23.04.2019; договір про надання послуг митного брокера №16/04-18 від 16.04.2018; договір (контракт) про перевезення №04/09-2019 від 01.04.2019; вагова №19813113 від 11.06.2019; довіреність №01/06 від 13.06.2019; технічна документація товару від 13.06.2019 (а.с.33-61).

Суд зазначає, що митним органом застосовано метод визначення митної вартості за подібним (аналогічним) товаром, у зв`язку з чим обрано другорядний метод визначення митної вартості. Також митним органом зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор 2006" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів №1 з урахуванням артикля товару, є більшим та становить по товару №1- 6,16 доларів США за кг нетто (МД від 09.05.2019 №UA500010/2019/011483); по товару №4 - 7,150 доларів США за кг нетто (МД від 13.05.2019 №UA100120/2019/119403); по товару №6 - 8,009930 доларів США за кг нетто (МД від 29.05.2019 №UA125040/2019/215899); по товару №7 - 6,16 доларів США за кг нетто (МД від 15.05.2019 №UA500020/2019/005050).

Враховуючи викладене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 6,16 доларів США за кг нетто, товару №4 - до рівня 7,15 доларів США за кг нетто (0,8149 доларів США за штуку), товару №6 до рівня 8,01 доларів США за кг нетто, товару №7 - до рівня 6,16 доларів США за кг нетто.

У зв`язку з викладеним Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості, митним органом відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів №UA500170/2019/000012/2 від 16.06.2019 року (а.с.30-31) та складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2019/00144 від 16.06.2019 року (а.с.32).

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість підстав та мотивів, покладених в основу рішення Одеської митниці ДФС від 16.06.2019 №UA500170/2019/000012/2, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правового обґрунтування визначення митної вартості та регулювання подання митної декларації, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч.2, 4, 8, 9 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частини 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч.12 ст.264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1, 7, 8, 9 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Щодо визначення митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 16.06.2019 №UA500170/2019/000012/2 митна вартість товару визначена за другорядним методом. В якості підстави для не застосування митної вартості декларанта в рішенні зазначено, що Метод 1 не застосовується тому, що відомості не підтверджено документально.

Як вбачається з умов контракту від 22.04.2019 №VL-024, товар постачається на умовах FOB Нингбо (КНР) відповідно до умов "Інкотермс-2010" або інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід`ємною частиною.

Крім того, сторони також зазначив в п.73 Контракту, що тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

На підставі договору, 23.04.2019 сторонами складено специфікацію, в якій обумовили вартість та кількість товару. На підставі чого продавцем було сформовано відповідний інвойс та поставлено позивачу обумовлений товар на умовах FOB Нингбо (КНР).

Умови оплати та поставки, які визначені у відповідних специфікаціях дублюють відповідні умови, що визначені контрактом.

За умовами поставки є FOB Нингбо (КНР) відповідно до умов "Інкотермс-2010" - продавець зобов`язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати з доставки товару на борт судна лягають на продавця.

Таким чином, будь-які складові митної вартості, які було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Враховуючи те, що фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України, в даному випадку відсутні, тому документального підтвердження не потребують.

Щодо підстав, які стали наслідком прийняття оскаржуваного рішення митного органу, що подані позивачем документи містять розбіжності є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Стосовно того, що в інвойсі відсутні відомості щодо оплати товару, суд зазначає, що інвойс є рахунком, на підставі якого здійснюється оплата за товар, тобто первинним документом який визначає вартість товару, а отже не може містити інформацію про оплату товару, тому що саме на підставі інвойсу робиться оплата.

Щодо коригування митної вартості на основі МД від 09.05.2019 №UA500010/2019/011483, МД від 13.05.2019 №UA100120/2019/119403, МД від 29.05.2019 №UA125040/2019/215899 та від 15.05.2019 №UA500020/2019/005050, за якими здійснено митне оформлення аналогічних товарів у найближчий до митного оформлення час, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2019 № UA500170/2019/000012/2, коригування було здійснено за резервним методом.

З пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, встановлено, що митницею було обрано метод визначення митної вартості товару - резервний.

При цьому, в рішенні відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, при цьому митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року по справі №815/143/17.

Отже, використовуючи джерела інформації в ухвалених рішеннях, контролюючий орган має навести пояснення щодо зроблених коригувань митної вартості, проте в рішенні від 16.06.2019 № UA500170/2019/000012/2 такого зроблено не було.

Суд зазначає, що застосування відповідачем методу визначення митної вартості вантажу позивача за митною вартістю в митній декларації за резервним методом є неправомірними, оскільки, в даному випадку відсутні підстави для застосування такого методу визначення митної вартості товару.

Також суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа №21-498а15).

На підставі вище зазначеного, суд дійшов висновку, що вказані вище твердження митниці спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, таким чином, подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2019/000012/2 від 16.06.2019 та, відповідно, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2019/00144 від 16.06.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2019/000012/2 від 16.06.2019 року Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500170/2019/00144 від 16.06.2019 року Одеської митниці ДФС.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА-2018" (код ЄДРПОУ 41985134, проспект Перемоги, буд.75 В, офіс 304 А, м.Харків, 61174) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, вул. Гайдара, буд.21, корпус А, м.Одеса, 65078) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлений 08 листопада 2019 року.

Суддя Панченко О.В.