Рішення № 85490258, 30.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 жовтня 2019 р. № 520/10039/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Косової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61027, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2730803-1309-2038 від 27.06.2018; стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ОСОБА_2 1630,74 гривень як витрати по сплаті судового збору за подання позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача. Зокрема, позивач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення з визначення земельного податку, відповідачем не враховано, що позивач є власником лише нежитлових приміщень підвалу № 1, 2, 1-го поверху № 1-:-16, 18-:-29, антресоль 1-го рівня № 30-:-33, антресоль 2-го рівня № 34-:-38 в літ. «ГТ-1» загальною площею 1083,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вважає, що нарахування земельного податку без врахування даних про площу нежитлової будівлі, яка перебуває у власності у позивача, а також площі земельної ділянки, на якій вона знаходиться, є порушенням ст. 286 Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.10.2019, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та прийнято рішення про розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав до суду відзивна адміністративний позов, в якому зазначає, що нарахування земельного податку за користування такою земельною ділянкою здійснювалося контролюючим органом, виходячи з рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким затверджені ставки плати за землю та пільги з земельного податку. Таким чином, сума грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб, який належить сплатити позивачу, була розрахована правомірно.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиві на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 належать на праві приватної власності нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 1-го поверху № 1-:-16, 18-:-29, антресоль 1-го рівня № 30-:-33, антресоль 2-го рівня № 34-:-38 в літ. «ГТ-1» загальною площею 1083,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.15-17).

На підставі Додатка 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 позивачу проведено нарахування земельного податку за 2018 рік.

Нарахування земельного податку проведено в автоматичному режимі засобами АІС «Податковий блок», який відповідно до розрахунку грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою: АДРЕСА_2 , за 2018 рік склав - 163073.79 грн.

На підставі вищезазначеного винесено податкове повідомлення-рішення від 27.06.2018 №2730803-1309-2038 на суму зобов`язань по земельному податку 163073,79 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У підпункті 14.1.72 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ).

Стаття 270 Податкового кодексу України закріплює, що об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Приписами підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Враховуючи приписи пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, суд зазначає, що нарахування податку на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, відбувається з урахуванням площі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні співвласників, а також частки кожного співвласника у праві власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону( пп.14.1.42 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 5 ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Судом встановлено, що розрахунок земельного податку контролюючим органом зроблено на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 визначена по м. Харкову нова базова вартість 1 кв. м землі в розмірі 291,18 грн., яка діє з 1 січня 2014 року та щороку індексується, а також та затверджено відповідні коефіцієнти (зональний (Км2), зон впливу локальних факторів (КмЗ), функціонального використання земельної ділянки (КФ) та рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.15 №1894/15, затверджено Положення про плату за землю у місті Харкові, додатку №2 затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.201 №542/17.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи всупереч приписам п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, дані державного земельного кадастру при розрахунку відповідачем земельного податку враховані не були, а взяті дані ІС «Податковий блок» згідно яких гр. ОСОБА_2 зареєстрований як платник земельного податку з 01.01.2014 року за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.95224 га.

Судом встановлено, що відповідачем також не визначено осіб, які є власниками іншої частини нежитлових приміщень у буд. АДРЕСА_2 .

Також, відповідачем до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження права власності у ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,95224 га.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що наведені обставини унеможливлюють визначення позивачу в установленому порядку правильної суми плати за землю з додержанням вимог п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд доходить висновку про його невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи.

В зв`язку з наведеним позовні вимоги про його скасування є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2730803-13092038 від 27.06.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) судовий збір у розмірі 1603 (одна тисяча шістсот три) грн.74 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Харківській окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 КАС України

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 08.11.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.