Рішення № 85490147, 08.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 р. справа № 520/10438/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нерозгляду заяви про призначення пільгової пенсії за віком від 14.08.2018 ОСОБА_1 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії по призначенні та виплаті з 14.08.2018 року пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки для належного підтвердження права на пенсію за пільгових умовах позивачем було надано відповідачу документи для призначення пільгової пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем не надано до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову

Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з заявою до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про призначення пільгової пенсії за віком згідно списку № 2 на підставі п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії позивачем надано наступні докази: трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.01.2015 № 1701173/1, видану Відкритим Акціонерним товариством "Втормет", довідку від 15.01.2015 № 1501173/1, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 1701174/4 від 15.01.2015.

Так, із трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається, що з 31.07.1980 по 07.05.1981 - ОСОБА_2 працював столяром Хрестищенского УБР; з 19.05.1981 по 26.05.1983 - був на строковій військовій службі; з 14.06.1983 по 01.08.1984 - сортувальником ХВО "Вторчермет"; з 01.08.1984 по 22.03.1999 - газорізальником ХВО " Вторчермет "; з 02.01.2001 по 31. 12.2003 - різальником ТОО "Витязь"; з 03.01.2004 по 30.04.2009 - різальником ТОО "Свитязь"; з 03.05.2009 по 31.08.2014 - різальником ТОО "Витязь".

Таким чином, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 2 місяці 21 день, а спеціальний трудовий стаж газорізальником на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за період з 01.08.1984 по 22.03.1999, який дає йому право на пільгову пенсію за віком на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", становить 14 років 7 місяців 22 дня.

28 серпня 2018 року Красноградським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області прийнято рішення № 112 від 22.08.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком по списку № 2, оскільки нормами пп "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком по списку № 2 мають чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливим і важкими умовами праці після досягнення 55 років та при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, а довідка Відкритого Акціонерного товариства "Втормет" від 15.01.2015 № 1701173/1 не може бути врахована, оскільки діяльність ВАТ "Втормет" припинена.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі №520/10208/18, яке набрало законної сили 31.05.2019, визнано протиправним та скасовано рішення № 112 від 22.08.2018 Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до адвокатського запиту №30 від 01.07.2019 представник позивача просив Красноградський відділ обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати інформацію у вигляді рішення про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком на підставі ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», згідно поданої ним заяви про призначення пенсії від 14.08.2018, надавши відповідну копію.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на вказаний запит відповідач повідомив, що надати копію рішення про призначення пільгової пенсії за віком гр. ОСОБА_1 згідно до подання заяви від 14.08.2018 не вбачається можливим, оскільки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі №520/10208/18 не зазначено обставин на призначення пенсії гр. ОСОБА_1 , в зв`язку з чим пенсію не призначено.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 22 "Загальної Декларації прав людини", кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримки її гідності, вільного розвитку її особистості, прав в економічній, соціальній и культурній сферах за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва і відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Згідно зі статтею 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (частина 1 статті 9 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я, екологічної безпеки (пункти 1, 6 статті 92 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічне положення закріплено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Відповідно до пункту 20 цього ж Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 цього Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 520/10208/18 встановлено протиправність незарахування пенсійним органом в пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1984 по 22.03.1999 газорізальником на роботі із шкідливими і важкими умовами праці.

Так, суд дійшов висновку про достатність стажу для призначення пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також вказаним рішенням визнано протиправним дії Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є протиправними, так як відповідач своїм рішенням порушує право позивача на пенсійне забезпечення та достатній рівень життя, що гарантовані Конституцією України, та скасовано рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що предметом розгляду вказаної справи було виключно визнання протиправним та скасування рішення № 112 від 22.08.2018 Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд звертає увагу, що вимог зобов`язального характеру в межах розгляду справи № 520/10208/18 позивачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суд розглянув справу № 520/10208/18 в межах заявлених позовних вимог та не дійшов висновку про необхідність вийти за їх межі для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача обов`язку щодо призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нерозгляду заяви про призначення пільгової пенсії за віком від 14.08.2018 ОСОБА_1 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В той же час суд вважає, що зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії по призначенню та виплаті з 14.08.2018 року пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є належним способом відновлення порушеного права позивача, що встановлено в межах розгляду справи № 520/10208/18, а також слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах з огляду на наступне.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії по призначенні та виплаті з 14.08.2018 року пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.ст.133, 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) вчинити дії по призначенні та виплаті з 14.08.2018 року пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 08 листопада 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов