
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
08 листопада 2019 року м. Рівне №460/2625/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована в грудні 2011 на суму пенсії 11053,48 грн. згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2012 року по травень 2019 року на суму пенсії 11053,48 грн. згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 11.04.2011 в справі №2-а-856/11, яка набрала законної сили 16.11.2011, управлінням Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області у грудні 2011 року нараховано пенсію у сумі 11053,48 грн. Вказує про те, що нарахована пенсія фактично виплачена в червні 2019 року, що підтверджується випискою з банку. Зазначає про те, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане останнім лише у 2019 році. 16.08.2019 звернулася до відповідача з заявою про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Проте, листом від 16.09.2019 №К-1185/07.1-59 відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію. За таких обставин, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд і вирішення справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, у встановленні судом строки, подано відзив на позовну заяву з додатками. В обґрунтування позовних вимог зазначає про відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача проведено у повному обсязі. Вказує про те, що пенсійний орган не є належним відповідачем у справі. Крім того, відповідач вважає, що строки звернення до суду з позовною заявою є пропущеними. Звертає увагу на те, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер і не підлягає під визначення доходів передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати". Також зазначає про те, що вимоги щодо компенсації за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності. Поряд з цим, зазначає, що позивачем неправильно проведено розрахунок компенсації, а тому така не підлягає виплаті. З огляду на викладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 08.11.2019 в задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зупинення провадження у справі та витребування доказів відмовлено.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено та не заперечувалася сторонами, що постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 11.04.2011 по справі №2-а-856/11 що набрала законної сили 16.11.2011, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області щодо нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні добровільного гарантованого відселення, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 30.09.2010 по 30.03.2011. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 30.09.2010 по 30.03.2011 з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у вересні 2017 року, що підтверджується розпорядженням від 19.09.2017 №118434 та протоколом від 26.09.2017 (а.с.29-32), а не в грудні 2011 року, як зазначає позивач, в сумі 11053,48 грн.
Фактичну виплату пенсії здійснено в червні 2019 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с.14-15).
16.08.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про проведення перерахунку та виплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на суму 11053,48 грн. згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" (а.с.16).
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 16.09.2019 №К-1185/07.1-59 повідомило позивачу, що підстав для виплати компенсації за втрату частини доходу в зв`язку з порушенням термінів їх виплати немає. Вказано про те, що згідно з матеріалами справи, на виконання рішення Зарічненського районного суду від 11.04.2011 №2-а-856/11 управлінням Пенсійного фонду України в Зарічненському районі у вересні 2017 року проведено перерахунок пенсії та нараховано кошти в сумі 11053,48 грн. Крім того, пенсійний орган повідомив позивача, що виплата коштів, нарахованих на виконання судових рішень, проводиться Державною казначейською службою України (а.с.17).
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Згідно з ст.1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а, які в силу вимог ч.5 ст. 252 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення в даній адміністративній справі.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Покликання відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має разовий характер, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі №521/940/17.
Оскільки, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 11.04.2011 у справі №2-а-856/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
А відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 16.09.2019 №К-1185/07.1-59, є протиправною.
Покликання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки виплати нарахованих пенсій за рішенням суду здійснює Державна казначейська служба України та її територіальні органи є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини та висновки суду, зроблені за аналізом вимог Закону №2050-ІІІ та Порядку № 159.
Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави з виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" від 03.09.2014 №440, якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, суд зауважує, що спір у цій справі стосується нарахування компенсації на суму нарахованої, але несвоєчасно виплаченої пенсії, а тому спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів.
З приводу покликань відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд повторно зазначає, що позивач звернувся до суду з дотриманням шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України, так як фактична виплата належної йому суми пенсії за рішенням суду здійснена лише в червні 2019 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та відповідають чинному законодавству.
Разом тим, враховуючи, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду здійснено відповідачем у вересні 2017 року, з строком її виплати в жовтні 2017 року, а не в грудні 2011 року, як зазначено позивачем в позовній заяві, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області судовий збір у розмірі 384,20 грн., сплачений згідно квитанції №0.0.1483426358.1 від 03.10.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу на виконання судового рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 11.04.2011 у справі №2-а-856/112 і виплачена у 2019 році.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із вересня 2017 по травень 2019 року на суму пенсії 11053,48грн. та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 08 листопада 2019 року.
Суддя Жуковська Л.А.
Судове рішення № 85490026, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 08.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/2625/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: