Ухвала суду № 85489975, 07.11.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2019 року м. Рівне№460/3139/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, у якій він просить суд:

скасувати наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 03.05.2019 № 32-РС в частині, що стосується позивача;

скасувати наказ командира військової частини А4267 (по стройовій частині) від 08.05.2019 № 118 в частині, що стосується позивача;

зобов`язати відповідача компенсувати недоотримані види забезпечення у повному розмірі, матеріальну та моральну шкоду за затримки в подвійному розмірі;

зобов`язати відповідача надати невикористані відпустки з 2015 року;

зобов`язати відповідача надати статус учасника бойових дій;

зобов`язати відповідача здійснити повідомлення всім особам, що ознайомлені з листом командира військової частини А4267, направленого у Володимирецьку селищну раду Рівненської області, щодо його неправомірності.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою суд вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 4 КАС України, адміністративною справою є - переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір.

Вказані положення КАС України, в повній мірі кореспондуються з положенням статті 124 Конституції України відповідно, до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених вище положень КАС України та Конституції України, участь особи у публічно-правових відносинах не є достатньою підставою для поширення юрисдикції адміністративного суду на вказані відносини.

Необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень.

Саме за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин особа вправі звернутись до адміністративного суду.

В свою чергу, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, а відповідно до частини першої статі 4 КАС України публічно правовим є спір, у якому:

- хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень.

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суд звертає увагу на положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому суд окремо звертає увагу на необхідності дотримання положень частини першої статі 172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об`єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.

Крім таких вимог, відповідно до пунктів четвертого та п`ятого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз`яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Виділення змісту позову має важливе практичне значення, оскільки дозволяє встановити межі дослідження обставин справи під час судового розгляду і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для ефективного та швидкого відновлення порушеного права.

За змістом позовної заяви позивач зазначає про: порушення його прав щодо невиплати, або неповної виплати, або виплати зі значною затримкою (роками) належних видів грошового забезпечення; порушення його прав щодо ненадання належних видів відпочинку; порушення нормативів речового забезпечення; порушення його прав на захист здоров`я; ненадання статусу та посвідчення учасника бойових дій; перевищення повноважень командиром військової частини А4267 щодо листа, направленого ним у Володимирецьку селищну раду Рівненської області.

При цьому позивач просить суд для з`ясування змісту спірних правовідносин та у чому виявилось порушення прав позивача витребувати у відповідача певний обсяг інформації та документів.

Дослідивши та проаналізувавши позовну заяву суд зазначає, що зміст позовних вимог та обставини, наведені у зазначений спосіб у позові на його обгрунтування унеможливлюють з`ясування права, за захистом якого позивач звертається до суду та визначення спірних правовідносин.

Тому, у позовній заяві позивачу слід викласти обґрунтування порушення прав, свобод або інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин вказаними у позові конкретними діями відповідача та у чому виявилось таке порушення.

Щодо відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суд зазначає наступне.

У частині п`ятій статті 160 КАС України визначено вимоги до змісту позовної заяви, серед яких відповідно до пункту другого цієї норми у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення зазначених положень статті 160 КАС України у позовній заяві ОСОБА_1 не вказано ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номеру і серію його паспорта.

Крім того, відповідно до пункту восьмого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, частиною четвертою статті 161 КАС України позивача зобов`язано додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Порядок подання доказів суду визначений у статті 79 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною четвертою цієї статті КАС України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд звертає увагу, що в силу частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

В свою чергу, вимоги до письмових доказів, що подаються до суду, встановлені у статті 94 КАС України, частиною другою якої передбачено подання письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Частиною четвертою цієї ж статті КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, а згідно з частиною п`ятою цієї статті КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До позовної заяви позивачем додано копію спірного наказу командира військової частини А4267 (по стройовій частині) від 08.05.2019 № 118, та копії сторінок паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, у вигляді ксерокопій.

Проте, в порушення вищезазначених норм КАС України позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються викладені ним у позовній заяві вимоги.

Окрім того, зі змісту позову суд з`ясував, що позивач просить суд витребувати: повний аналіз всіх видів грошового забезпечення з часу підписання контракту із поясненнями; інформацію щодо відпусток позивача та наданих вихідних та святкових днів з часу підписання контракту із поясненнями; інформацію щодо нормативів особистого речового забезпечення позивача з поясненнями з моменту мобілізації та її сучасні вартісні характеристики; висновки військово-лікарських комісій відносно позивача та пояснення щодо реагування командування щодо їх вимог; інформацію щодо періодів проходження позивачем військової служби в «зоні АТО, ООС» та причин ненадання відповідного статусу; копію листа, направленого відповідачем у Володимирецьку селищну раду Рівненської області з поясненнями; матеріали всіх службових розслідувань стосовно позивача у повному обсязі (з відповідними наказами про проведення розслідування, про результати проведення розслідування, актами розслідування, поясненнями позивача та відмітками про його ознайомлення тощо) з моменту підписання контракту до моменту звільнення для оцінки систематичності невиконання позивачем умов контракту; інші накази (командувача військ оперативного командування «Захід», Головнокомандувача Збройних Сил України - начальника генерального штабу тощо якщо такі є.

Суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що за правилами частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Тобто, згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач має подати відповідне клопотання про витребування доказів судом разом із поданням позовної заяви. Відповідно ж до частини першої статті 80 КАС України якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, за наявності у позивача відповідного клопотання про витребування окремих доказів судом останнє слід оформити та подати до суду у відповідності до викладених положень КАС України, у якому зазначити конкретний доказ та обставину, яка може підтверджуватись таким доказом та входить у предмет доказування у справі. При цьому слід врахувати, що суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В свою чергу, згідно з частиною восьмою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За змістом позову викладені позовні вимоги стосуються проходження та звільнення позивача з публічної служби.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Суд зауважує, що пільги щодо сплати судового збору визначені у статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», згідно з частиною першою якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1).

З огляду на те, що за викладеним у прохальній частині позовної заяви змістом позовних вимог позивач не позивається про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, за подання даної позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у встановленому порядку.

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн згідно зі статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Розміри ставок судового збору визначені частиною другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн); а за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).

За правилами частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи висновки суду, визначившись зі змістом позовних вимог, позивачу слід сплатити 768,40 грн судового збору за кожну вимогу немайнового характеру.

Суму судового збору позивачу слід перерахувати за наступними платіжними реквізитами: рахунок UA748999980000034311206084031; одержувач УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; банк одержувача Казначейство України (ЕАП); код МФО банку отримувача 899998; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; призначення платежу «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд».

Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням позовної заяви, оформленої у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з урахуванням викладених висновків, додавши її копії для відповідача, а також:

копій доданих до позовної заяви документів (письмових доказів) у відповідності з вимогами статті 94 КАС України (з примірниками для відповідача) із зазначенням у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

документа про сплату судового збору у сумі 768,40 грн за кожну вимогу немайнового характеру відповідно до їх кількості;

клопотання про витребування доказів (у разі необхідності);

оригіналів або копій оспорюваних індивідуальних актів (у разі звернення до суду із позовною заявою про визнання індивідуального акту протиправним).

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Нор У.М.