Ухвала суду № 85489870, 08.11.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2019 року м. Рівне№460/3121/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Так, відповідачем за вказаним позовом позивач зазначив Рівненську митницю Державної фіскальної служби України.

Однак, як слідує з даних витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 8 листопада 2019 року за № 1005939291, сформованого на запит суду, правильним найменуванням відповідача є "Рівненська митниця ДФС".

Тобто, у позовній заяві позивачем зазначено неправильне найменування відповідача.

Також, пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позовній заяві вказує, що при купівлі транспортного засобу в компанії Unfallwagenhandel Ten Kate ним спочатку було сплачено 500,00 Євро згідно з платіжним дорученням від 10 жовтня 2019 року № SW24JA10O9351355, а після огляду автомобіля 11 жовтня 2019 року було доплачено ще 16000,00 Євро.

Проте, всупереч вимогам частини четвертої статті 161 КАС України, докази на підтвердження обставин щодо сплати компанії Unfallwagenhandel Ten Kate коштів в сумі 16000,00 Євро позивачем до позовної заяви не додані.

Згідно з пунктами шостим, сьомим частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Разом з тим, всупереч вимогам вказаних вище норм КАС України, позивач в позовній заяві не зазначив відповідних відомостей.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлений в розмірі 1921 гривень.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору, яка складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204000/2019/00761 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17 жовтня 2019 року № UA204000/2019/000735/2.

Тобто, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17 жовтня 2019 року № UA204000/2019/000735/2) та одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204000/2019/00761).

При цьому, суд зауважує, що згідно з рішенням від 17 жовтня 2019 року № UA204000/2019/000735/2, митна вартість імпортованого товару збільшилась з 16500,00 Євро (що становило 450147,80грн) до 23800,00 Євро (що становило 649304,10грн).

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 276 Митного кодексу України, платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 Митного кодексу України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов`язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що підлягають до сплати декларантом.

Таким чином, визначаючи суму мита на транспортні засоби (10%) та суму податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (20%) з скоригованої митної вартості товару, відповідач додатково визначив розмір сплати митних платежів, який склав 81489,39грн (25190,38грн (мито) + 56299,01грн (ПДВ) = 81489,39грн). Саме ця додаткова сума митних платежів, визначених митним органом, є ціною позову, тобто грошовим виразом майнової вимоги позивача.

Таким чином, за подання вказаного позову до адміністративного суду позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 1583,29грн, а саме: за вимогу майнового характеру 814,89грн (81489,39грн х 1% = 814,89грн); за вимогу немайнового характеру 768,40грн (1921грн х 0,4 = 768,40грн).

Разом з тим, до позовної заяви позивачем доданий оригінал квитанції від 25 жовтня 2019 року № 0.0.1505321569.1 про сплату судового збору в сумі 1536,80грн.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.

За приписами статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позов подані письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу українською мовою.

В даному випадку, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Також, пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на вказане, суд вважає, що при поданні вказаного позову до суду позивачем не дотримано в повній мірі вимоги частини четвертої статті 161 КАС України, позаяк, копії письмових доказів, викладених іноземною мовою, що були додані до позовної заяви, не забезпеченні офіційним перекладом українською мовою.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) нової позовної заяви із зазначенням: правильного найменування відповідача; обставин на обґрунтування позовних вимог, що не містять суперечностей; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, - відповідно до кількості учасників справи;

2) документа про доплату судового збору в сумі 46,49грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

3) офіційних перекладів українською мовою доданих до позовної заяви письмових доказів, що викладені іноземною мовою.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.