Рішення № 85489778, 30.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2019 року м. Рівне №460/2094/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Шангрик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-23636-17 на суму 23785,08 грн.

Мотивуючи вимоги позову вказував про те, що вимога відповідача є протиправною, внаслідок неправильного розрахунку суми недоїмки та порушення відповідачем вимог законодавства при формуванні такої вимоги. Зокрема, зазначав, що відповідно до вимог Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" календарним місяцем на кінець якого самозайнята особа вважається такою, що має недоїмку зі сплати єдиного внеску та якому протягом 15 робочих днів, що настають за цим календарним місяцем, орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу, є місяці, які настають за строком сплати єдиного внеску (до 20 числа місяці, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок), тобто протягом 15 робочих днів лютого, травня, серпня та листопада місяця відповідного року. Вказував, що згідно з інтегрованою карткою платника податків позивача станом на дату попередньої вимоги від 13.05.2019 №Ф-23636-17 у позивача була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 в сумі 21030,90 грн. Спірна вимога сформована 09.08.2019 на суму 23785,08 грн., тобто на суму більшу на 2754,18 грн., що дозволяє зробити висновок про формування її за період з 01.01.2017 по 30.06.2019. Вважав, що оспорювана вимога є незаконною в частині 21030,90 грн., внаслідок пропущення для стягнення даної суми недоїмки встановлених законодавством строків. Також наголошував на тому, що формування вимоги лише на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів не у випадку передбаченому п.3 розділу VI Інструкції не передбачено чинним законодавством. Включення до спірної вимоги 704,00 грн. суми недоїмки, що була скасована рішенням суду у справі №460/1256/19, є доказом недостовірності показників інформаційної системи відповідача. На підставі викладеного, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 27.09.2019 розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 30.10.2019 о 10:15 год.

Відповідно до поданого відзиву на позовну заяву від 21.10.2019, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначав на обґрунтування таких заперечень, що вимога про сплату боргу від 09.08.2019 №Ф-23636-17 є правомірною, оскільки за при виставленні вимоги про сплату боргу (недоїмки) вказується уся сума заборгованості, а не за окремий квартал, як вказував позивач у позові. Вказував на те, що позивачем неправильно трактується порядок збільшення суми боргу (недоїмки). Так, у п.7 розділу VI Інструкції зазначається, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, то, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження, вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплати після такого пред`явлення, якщо сума сплати не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, вимозі. З огляду на наведене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.30-31).

Позивач, не погоджуючись з аргументами відповідача,викладеними у відзиві, 28.10.2019 подав відповідь на відзив. Зазначив, що відповідачем не заперечено порушення встановлених Інструкцією приписів щодо строку формування вимоги, зазначеного в ній розміру та періоду, за який недоїмка обраховується, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Крім того, вказував, що відповідачем не спростовано протиправність вимоги, з огляду на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19, що на час розгляду даного спору набрало законної сили. Тому, враховуючи, що відповідачем не дотримано критеріїв законності та пропорційності при формування спірної вимоги, просив позовні вимоги задовольнити (а.с.38-43).

У судовому засіданні 30.10.2019 позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив повністю задовольнити позов.

У судовому засіданні 30.10.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що з 29.01.2015 ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність як самозайнята особа (а.с.9).

У період з 04.02.2009 по 03.02.2017 ОСОБА_1 працював в ПАТ "Укртелеком" юрисконсультом, у зв`язку з чим ПАТ "Укртелеком" було сплачено за ОСОБА_1 єдиний внесок за вказаний період.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19, яке набрало законної сили 31.08.2019, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 13.05.2019 № Ф-23636-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 13 травня 2019 року в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 704 (сімсот чотири) гривні. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 13 травня 2019 року в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 20326,90грн (двадцять тисяч триста двадцять шість гривень 90 копійок) відмовлено (а.с.10-12).

09.08.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 зі сплати єдиного внеску на суму 23785,08 грн., яка була надіслана та вручена позивачеві 14.08.2019 (а.с.8,34).

Не погоджуючись з вказаною вимогою контролюючого органу та вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 2 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема:

- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абз.1).

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абз.2).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність індивідуально з 29.01.2015, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю у період з 29.01.2015 по 13.05.2019 не зупинялося, при цьому він не зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 04.02.2017 не працює як найманий працівник в будь-якому підприємстві, а тому в розумінні чинного законодавства позивач є особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) та, відповідно, є платником єдиного внеску.

Вказана обставина в межах даного спору не оспорюється. Суть даного публічно-правового спору фактично зводиться до перевірки розміру недоїмки зі сплати єдиного внеску та періоду його нарахування, що зазначені в вимозі від 09.08.2019 №Ф-23636-17.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI).

Отже, обов`язок своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску Законом №2464-VI покладено на платника такого внеску, а не на контролюючий орган.

Відповідно до положень ч.1 ст.7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення недоїмки), єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Водночас, абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Разом з тим, з 01.01.2018 Законом України від 03.10.2017 за №2148-VIII внесено зміни до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI щодо звітного періоду змінивши його з року на квартал.

Таким чином, як до 01.01.2018, так і після, Законом №2464-VI на платника єдиного внеску, який перебуває на загальній системі оподаткування, покладено обов`язок визначення та сплати єдиного внеску не залежно від того, отримано ним дохід у звітному періоді, чи ні.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449) встановлено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Згідно з п.3 Розділу ІІІ Інструкції № 449 для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

При цьому, відповідно до абз.2 п.2 розділу IV Інструкції №449, у разі виявлення органом доходів у зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIІ цієї Інструкції.

У відповідності до вимог п.3, 4 Розділу VI органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Згідно з абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З аналізу наведених вище положень слідує, що платник єдиного внеску, який перебуває на загальній системі оподаткування, має обов`язок зі сплати єдиного внеску, яка сплачується щоквартально, з терміном сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. ???

У разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Періодами для обрахування недоїмки та формування вимог, у випадку виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованої та/або не сплаченої на кінець календарного місяця суми єдиного внеску, є попередній квартал відповідного року.

З інтегрованої картки платника податків судом встановлено, що станом на дату формування вимоги від 13.05.2019 №Ф-23636-17, у позивача наявна заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску за 2017-2018 роки та за перший квартал 2019 року на суму 21030,90 грн.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків у періоді 01.01.2018 - 31.12.2018, 01.01.2019 - 15.10.2019 станом на 19.04.2019 позивачеві нараховано недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 2754,18 грн. При цьому, станом на 19.04.2019 контролюючим органом збільшено недоїмку до 21030,90 грн. Станом на 31.07.2019 загальна сума заборгованості становила 23785,08 грн. (а.с.15, 32-33).

Оспорювана в межах даного адміністративного позову вимога сформована 09.08.2019 на суму 23785,08 грн., тобто на 2754,18 грн. більше, ніж зазначено у вимозі від 13.05.2019 №Ф-23636-17.

Разом з тим, як встановлено судом, сума недоїмки у розмірі 21030,90 грн., визначена вимогою про сплату боргу від 13.05.2019 №Ф23636-19 була оскаржена позивачем до суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 13.05.2019 № Ф-23636-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 13 травня 2019 року в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 704 (сімсот чотири) гривні. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 13 травня 2019 року в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 20326,90грн (двадцять тисяч триста двадцять шість гривень 90 копійок) відмовлено.

Вказане рішення суду у встановленому законом порядку оскаржене не було, а тому набрало законної сили - 31.08.2019.

Тобто, станом на час формування оскаржуваної вимоги від 09.08.2019 №Ф-23636-17 рішення суду, в межах якого оскаржувалась сума недоїмки, включена до такої спірної вимоги, законної сили не набрало.

Відповідно до вимог ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Абзацом 6 пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422) встановлено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п.1 глави 4 Розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

У відповідності з вимогами пп.4 п.2 глави 4 Розділу V Порядку №422 в ІКП відображається інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/"Анульовано").

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/"Анульовано" при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Тобто, підставою для направлення платникові вимоги про наявність боргу (недоїмки) є наявність у платника узгоджених грошових зобов`язань з єдиного внеску, не сплачених до бюджету у встановлений законом строк.

Рішенням суду, що набрало законної сили 31.08.2019, частково визнано протиправною та скасовано суму заборгованості ОСОБА_1 з єдиного внеску за вимогою від 13.05.2019 № Ф-23636-17.

Отже, відповідач був зобов`язаний сформувати та направити позивачеві вимогу про сплату недоїмки на узгоджену суму єдиного внеску, що залишилась після часткового скасування вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області від 13.05.2019 № Ф-23636-17, лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

При цьому, формування та направлення контролюючим органом платнику податків нової вимоги про сплату боргу, під час процедури оскарження ним попередньої вимоги, чинним законодавством не передбачено.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено процедуру формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 21 030,90 грн.

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 21.09.2019 №46, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.25).

Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню на його користь в сумі 679,42 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-23636-17 на суму 21 030,90 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-23636-17 на суму 2754,18 грн. - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 679,42 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 08 листопада 2019 року.

Суддя Борискін С.А.