Ухвала суду № 85489744, 08.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5537/19

УХВАЛА

08 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про визнання протиправними дій та скасування заборони,-

В С Т А Н О В И В:

23.09.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича щодо внесення заборони вчинення будь-яких дій відносно 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5110600000:01:009:01523, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати заборону вчинення реєстраційних дій, накладених Державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим Ігорем Олександровичем щодо 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та 1 / 2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5110600000:01:009:01523, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать позивачеві.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової між суддями від 23.09.2019 року, справу №420/5537/19 передано на розгляд головуючому судді Завальнюку І.В.

Ухвалою судді від 27.09.2019 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження по справі № 420/5537/19 за його позовом до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про визнання протиправними дій та скасування заборони; роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку кримінального процесуального судочинства.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 скасовано; справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України, у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2019 року, справу №420/5537/19 передано на розгляд головуючому судді Завальнюку І.В.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Завальнюка І.В. від 07.11.2019 року заявлено та задоволено самовідвід головуючого судді Завальнюка І.В. до відкриття провадження у справі № 420/5537/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про визнання протиправними дій та скасування заборони.

Вказаною ухвалою також передано матеріали адміністративної справи № 420/5537/19 для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової між суддями від 07.11.2019 року, справу №420/5537/19 передано на розгляд головуючому судді Корой С.М.

Перевіривши матеріали адміністративної справи №420/5537/19, суддя зазначає наступне.

Так, відмовляючи у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про визнання протиправними дій та скасування заборони, суддя виходив із того, що вирішення заявлених в даному адміністративному позові позовних вимог потребуватиме надання оцінки рішенню державного реєстратора щодо заборони вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна, арештованого в межах досудового розслідування, а обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права спрямований на нівелювання результатів зазначеного рішення, тобто фактичне звільнення арештованого в межах КПК України нерухомого майна. Дане звернення позивача до суду не пов`язано із захистом порушених прав від управлінського рішення державного реєстратора, а спрямовано на усунення перешкод в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, щодо якого в межах КПК України накладено арешт, тобто спірні правовідносини випливають із застосованих заходів забезпечення кримінального провадження в межах досудового розслідування. Очікуваний результат від обраного позивачем способу захисту порушеного права полягає в нівелюванні дії відповідної ухвали слідчого судді, яка постановлена на досягнення визначеної ч. 2 ст. 170 КПК України мети.

Судом апеляційної інстанції зазначено про помилковість застосування судом першої інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 по справі №504/1306/15-ц (14-323цс19), оскільки спір у вказаних справах виник з підстав та стосується обставин, які не є тотожними із спором у цій справі.

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року зазначено, що враховуючи, що спір у даній справі стосується не скасування арешту на майно, а законності дій державного реєстратора, як суб`єкта владних повноважень, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Так, ухвала суду від 27.09.2019 року про відмову у відкритті провадження по справі №420/5537/19 прийнята Одеським окружним адміністративним судом як судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Судом першої інстанції ухвала про відкриття провадження у даній справі не ухвалювалась, а відповідно до резолютивної частини вищевказаного рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року справу №420/5537/19 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

З огляду на що, суд продовжує розгляд справи №420/5537/19 зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Суддя зазначає, що разом із копією ухвали суду від 27.09.2019 року про відмову у відкритті провадження по справі судом було надіслано на адресу позивача оригінал позовної заяви разом із усіма доданими до неї документами.

Після повернення адміністративної справи №420/5537/19 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача до суду не надходило оригіналу позову разом із доданими до нього документами.

Таким чином в матеріалах справи №420/5537/19 відсутні зазначені вище документи, оскільки їх було повернуто судом разом із позовною заявою відповідно до ухвали суду від 27.09.2019 року.

Зважаючи на вищевикладене, суддя зазначає позивачу про необхідність подати до суду оригінал позовної заяви разом із доданими документами.

Разом з цим, суддя зазначає, що згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, однією із позовних вимог позивача є вимога про визнання протиправними дії Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича щодо внесення заборони вчинення будь-яких дій відносно 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5110600000:01:009:01523, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, в прохальній частині позовної заяви не зазначено реквізити відповідної заборони та підставу для її внесення.

При цьому обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що заборона вчинення реєстраційних дій щодо даної адреси майна, накладена державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» за ухвалою Печерського районного суду міста Києва № 757/17115/18-к від 10.04.2018.

Окрім того, позивач просить суд скасувати заборону вчинення реєстраційних дій, накладених Державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим Ігорем Олександровичем щодо 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5110600000:01:009:01523, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать позивачеві.

В той же час, позивач, знову ж таки, не вказує реквізити відповідної заборони та підставу для її внесення.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити вищевказану позовну вимогу та зазначити реквізити відповідної заборони та підставу для її внесення.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду оригіналу первинної позовної заяви разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ній та уточненої позовної заяви (з копією для відповідача) з урахуванням вищевикладеного судом.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про визнання протиправними дій та скасування заборони - залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М. Корой