Рішення № 85489492, 08.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 р. № 400/1310/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ 48, 03048 про:визнання протиправним та скасування наказу від 29.03.2019 № 278 в частині застосування догани,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі – Департамент або відповідач) від 29.03.2019 № 78 в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області (надалі – Управління) Департаменту лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що матеріалами службового розслідування, проведеного Департаментом, факт вживання позивачем алкогольних напоїв в ніч з 17 на 18 січня 2019 року в приміщенні Управління, що було кваліфіковано відповідачем як порушення позивачем пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі – Дисциплінарний статут), пункту 1 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі – Закон № 580), Присяги працівника поліції, пункту 1.3 Розділу 1, пункту 2.4 Розділу 2 посадової інструкції позивача, відповідач не довів. За таких обставин, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є безпідставним.

Доводів щодо недотримання Департаментом порядку проведення службового розслідування позовна заява не містить.

Департамент доводи позивача заперечив, зазначив у відзиві (арк. спр. 138-142), що факт вживання позивачем алкогольних напоїв у будівлі Управління був доведений. Крім того, позивач, поряд з іншими працівниками Управління, перешкоджав працівникам відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління виконувати їх посадові обов`язки.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 150-151).

В судовому засіданні в якості свідків були допитані: заступник командира взводу Управління ОСОБА_2 , оператор комп`ютерного набору ІІ категорії Управління ОСОБА_3 , інспектор Управління ОСОБА_4 , старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління (надалі – ВМАЗ) ОСОБА_5 , старший інспектор з особливих доручень ВМАЗ ОСОБА_6 , командир роти Управління Большаков Дмитро ОСОБА_7 , командир взводу Управління ОСОБА_8 , командир роти Управління ОСОБА_9 , старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління ОСОБА_10 , інспектор Управління ОСОБА_11 , поліцейський Управління ОСОБА_12 , поліцейський Управління ОСОБА_13 , командир батальйону Управління ОСОБА_14 , інспектор Управління Лисецька Вікторія Вікторівна.

Також в залі судового засідання відбулась демонстрація відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів та камер зовнішнього спостереження.

В судовому засіданні позивач і його представник вимоги адміністративного позову підтримали, представник Управління просила у його задоволенні відмовити.

Як встановлено судом, 18.01.2019 наказом № 79 т.в.о. начальника Департаменту призначив службове розслідування «… з метою встановлення причини та обставин можливого порушення службової дисципліни 17.01.2019 окремими працівниками управління патрульної поліції у Миколаївській області … що виразилось у порушенні Правил етичної поведінки поліцейських …» (арк. спр. 33-35).

На період проведення службового розслідування вказані в наказі працівники (в тому числі позивач) були відсторонені від виконання службових обов`язків.

Відповідно до висновку службового розслідування від 15.03.2019, затвердженого начальником Департаменту 18.03.2019 (надалі – Висновок, арк. спр. 36-64), Дисциплінарна комісія визнала наявність в діях позивача дисциплінарного проступку «… в частині неналежного виконання вимог пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту … пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції …».

Наказом від 29.03.2019 № 278 «Про застосування до працівників УПП в Миколаївській області ДПП дисциплінарних стягнень» (надалі – Наказ № 278, арк. спр. 20-25) до позивача, за вказані вище порушення службової дисципліни, «… що виразилось у грубому порушенні правил службової етики …» було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Підсумовуючи викладені у Висновку обставини, що стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Департамент у відзиві на позовну заяву зазначив, зокрема, таке.

17.01.2019 близько 23.30 год на другому поверсі будівлі Управління з кабінету № 214 працівники ВМАЗ почули гучні звуки музики, розмови з використанням ненормативної лексики, заклики до вживання алкогольних напоїв, а також характерний запах алкоголю та тютюну, який доносився із кабінету.

Отримавши за телефоном від заступника начальника Управління – начальника ВМАЗ капітана поліції Тужлова Р.Ю ОСОБА_15 вказівку перевірити кабінет № 214 з метою встановлення осіб, які в ньому перебувають, працівники ВМАЗ ОСОБА_5 і ОСОБА_13 намагались увійти до кабінету, проте, особи, які в ньому знаходились, закрили двері, при цьому затиснули руку і ногу ОСОБА_5 та ногу ОСОБА_13

Приблизно за 15 хвилин, протягом яких працівники ОСОБА_16 вимагали припинити безлад та відчинити двері, а також викликали оперативного чергового і працівників роти тактико-оперативного реагування, двері було відчинено.

Присутні в кабінеті № 214 працівники Управління ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , на яких була форма з розпізнавальними знаками патрульної поліції та нагрудні жетони, мали ознаки алкогольного сп`яніння. Як було сказано ОСОБА_5 і ОСОБА_13 , в кабінеті проходить оперативна нарада командирського складу батальйону, і присутні на ній не зобов`язані відчиняти двері або щось пояснювати, тим більше у неробочий час.

Вказані особи відмовились від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та, незважаючи на неодноразові заклики ОСОБА_5 залишитися на місці для з`ясування всіх обставин події, оскільки таким був наказ керівництва, вийшли з будівлі Управління.

Після цього був оглянутий як кабінет, так і місце під вікном кабінету. Оглядом було встановлено наявність у кабінеті численних пляшок з-під алкогольних напоїв (порожніх, розпочатих та закритих), наявність на землі під вікном одноразового посуду із залишками їжі та алкоголю.

Ці факти дали відповідачу підстави для висновку про те, що метою перешкоджання працівникам ВМАЗ увійти до кабінету № 214 був намір приховати сліди вживання алкогольних напоїв.

Позивач заперечив факт вживання алкогольних напоїв та факт перешкоджання виконанню старшим інспектором ВМАЗ Цвігун О.М. її посадових обов`язків.

Суд визнав недоведеними твердження позивача про те, що перебування його в неробочий (нічний) час у будівлі Управління було пов`язано з оперативною нарадою командирського складу батальйону № 4 Управління, оскільки, згідно з протоколом (арк. спр. 30), ОСОБА_1 не був присутнім на цій нараді.

Інформація про те, що після наради присутні у кабінеті № 214 вживали солодощі та безалкогольні напої, викликає ґрунтовні сумніви. По-перше, в кабінеті не було виявлено жодних слідів зазначених продуктів (навіть пляшок або пакетів з-під соку). По-друге, незрозуміло, з якою метою в такому випадку були зачинені двері.

Позивач навів суперечливі твердження щодо реакції присутніх у кабінеті № 214 на прибуття старшого інспектора ВМАЗ Цвігун ОСОБА_21 : доводи про те, що нарада завершилась одночасно з уходом ОСОБА_14 (за його показаннями, це відбулось приблизно о 22.30 год), не узгоджуються з тим, що ОСОБА_5 о 23.40 заважала проведенню наради.

Суд не погодився з позивачем в тому, що спроби ОСОБА_5 виконати свої посадові обов`язки є свідченням її неадекватної поведінки, яка нібито змусила учасників наради залишити кабінет.

Посилання у позові на те, що причиною залишення учасниками наради будівлі Управління було отримання інформації про прибуття екіпажів таксі, суд визнав необґрунтованими. Наявність біля будівлі Управління відповідних автівок камери зовнішнього спостереження не зафіксували.

Суд критично сприйняв показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , оскільки вказані працівники Управління також були притягнуті до дисциплінарної відповідальності Наказом № 278.

ОСОБА_9 не був свідком подій, що відбувались в ніч з 17 на 18 січня 2019 у будівлі Управління. Він пояснив, що в кабінеті № 214 знаходиться його робоче місце, єдиний ключ від сейфу, в якому 18.01.2019 були виявлені пляшки з алкогольними напоями, він нікому не віддавав. Пояснити, яким чином у замкненому ним сейфі опинились ці пляшки, ОСОБА_9 не зміг.

Свідок ОСОБА_14 показав, що залишив будівлю Управління до того, як працівники ВМАЗ намагались увійти до кабінету № 214.

Сукупність інших доказів – показання допитаних судом свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_3 , а також інформація з відеозаписів не спростовує фактичні обставини, що викладені в матеріалах службового розслідування.

На підставі цих доказів суд визнав доведеними факти:

1) безпідставного перебування позивача, поряд з іншими працівниками Управління, в неробочий (нічний) час в кабінеті № 214 будівлі Управління;

2) наявності у кабінеті № 214 доказів вживання алкогольних напоїв;

3) перешкоджання присутніми у кабінеті № 214 працівниками Управління (в тому числі позивачем) виконанню старшим інспектором ВМАЗ її посадових обов`язків.

Ці факти доводять наявність в діях позивача порушень, що, відповідно до Наказу № 278, стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 580 встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Обов`язком поліцейського, згідно з текстом Присяги на вірність Українському народові (стаття 64 Закону № 580), є гідне несення високого звання поліцейського та сумлінне виконання службових обов`язків.

Суд врахував, що, згідно з посадовою інструкцією старшого інспектора ВМАЗ (арк. спр. 144-146), на цю особу покладені обов`язки щодо виявлення, припинення та запобігання правопорушенням у службовій діяльності поліцейських патрульної поліції, в тому числі працівників структурних підрозділів Управління; контролю дотримання правил службового етикету, дисципліни; здійснення прихованого і відкритого патрулювання (спостереження), несподіваної, вибіркової, комплексної перевірки з метою контролю за належним виконання службових обов`язків працівниками Управління (підпункти 2.2.5, 2.2.6, 2.2.8 пункту 2 розділу 2).

Отже, старший інспектор ВМАЗ ОСОБА_5 , маючи намір з`ясувати, що відбувається в кабінеті № 214, діяла в межах своїх повноважень, і позивач не мав права перешкоджати їй в цьому.

Перебування на службі в нетверезому стані заборонено поліцейському пунктом 2 розділу ІІ затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 «Правил етичної поведінки поліцейських».

Стосовно доводів позивача про недотримання Департаментом принципу індивідуалізації відповідальності суд зазначив таке.

Частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до Наказу № 278, діям працівників Управління ( ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 ) була надана індивідуальна оцінка та, відповідно, були застосовані різні види дисциплінарного стягнення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ 48, 03048, ідентифікаційний код 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу від 29.03.2019 № 278 «Про застосування до працівників УПП в Миколаївській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна