Рішення № 85488570, 10.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Справа № 160/5219/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії., -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не вчиненні дій щодо витребування довідки про розмір грошового забезпечення за посадою позивача та перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати від органу, з якого було звільнено позивача зі служби, довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою та здійснити перерахунок пенсії Позивачу за вислугу років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» – з 27.02.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено наступне:

- у червні 2001 року позивач виїхав з України на постійне проживання до держави Ізраїль, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон PU 220770, виданому 15.12.2017 року 2 ОСОБА_2 ;

- до виїзду до держави Ізраїль позивач проживав в м. Кривому Розі, де перебував на обліку в Довгинцівському районі військовому комісаріаті Дніпропетровської області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- після виїзду до іншої країни на постійне місце проживання виплату пенсії позивачу припинено;

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року у справі №804/2747/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити позивачу пенсію за вислугу років з 27.02.2018 року. Зазначене рішення набрало законної сили 03.08.2018 року;

- у зв`язку із неповним виконанням рішення суду відповідачем представник позивача звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою про надання інформації;

- 27.02.2019 року представником позивача подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про витребування довідки про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді ОСОБА_1 та про перерахунок пенсії позивачу згідно вказаної довідки;

- 11.03.2019 року відповідачем були направлені листи представнику позивача за вх. №1515/І-09 та №1549/І-09, в тексті яких зазначено, що на виконання вимог рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії з 27.02.2018 року, та зазначено, що виплата пенсії позивачу проводиться щомісячно у розмірі 241, 90 грн.;

- з огляду на наведене, позивач зазначає, що відповідач не вчинив жодних дій щодо витребування довідки про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 та не здійснив перерахунок пенсії після поновлення виплати пенсії останньому, відповідно до нового розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а поновив виплату пенсії у розмірі на момент її припинення. Тому, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист та достатній рівень життя.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

26.06.2019 року, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх. №35201/19, в додатках до відзиву надано копію пенсійної справи позивача. У своєму відзиві відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає наступне:

- позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ;

- довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом, звідки було звільнено особу, на підставі списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії органами Пенсійного фонду України, після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій;

- позивачу було проведено відповідний перерахунок на підставі довідок, наданих Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, що підтверджується матеріалами, які містяться в пенсійній справі позивача;

- щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити відповідний перерахунок на підставі майбутньої довідки, відповідач зазначає, що ці вимоги є передчасними та спрямовані на майбутній захист порушених прав позивача, що не узгоджується з приписами КАС України, в зв`язку з тим, що між позивачем та пенсійним органом ще не виникли правовідносини щодо перерахунку пенсії виходячи із іншого розміру грошового забезпечення, через відсутність такої довідки для перерахунку пенсії.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до червня 2001 року проживав на території України у м. Кривому Розі, де перебував на обліку в Довгинцівському районному військовому комісаріаті Дніпропетровської області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В червні 2001 року позивач виїхав на постійне проживання до держави Ізраїль, де був прийнятий на облік в консульському відділі посольства України, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду закордон № НОМЕР_1 , який виданий органом 2SIR від 15.12.2017 року, копія міститься в матеріалах справи. У зв`язку з зазначеним, виплата пенсії позивачу була припинена.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року у справі №804/2747/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 27.02.2018 року;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначене рішення набрало законної сили – 03.08.2018 року.

30.10.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області від Дніпропетровського обласного військового комісаріату, згідно супровідного листа №7/13648 від 23.10.2018 року на запит Відповідача надійшли архівна пенсійна справа та довідки про грошове забезпечення встановлене за вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", від

23.04.2012р. № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 на ім`я ОСОБА_1 (довідка ФД 94062пр. від 09.10.2018 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.07 №1294, довідка ФД 94062пр. від 09.10.2018 року відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року №355, довідка ФД 94062пр. від 09.10.2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704)

01.02.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області надійшов супровідний лист Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України № 7/10111/4 від 28.01.2019, в якому зазначено що раніше надану довідку вважати недійсною. Крім цього надано довідки про розмір грошового забезпечення встановленого за вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", від 23.04.2012р. № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на ім`я ОСОБА_1 (ФД НОМЕР_2 ) для перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (довідка ФД1170096 від 22.01.2018 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.07 №1294 та ФД1170096 від 22.01.2018 відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року №355).

20.02.2019 року позивач, через свого повноважного представника – ОСОБА_3 .Я., звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з письмовою заявою про надання інформації щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року у справі №804/2747/18 про поновлення пенсії ОСОБА_1 за період з 27.02.2018 року по 01.01.2019 року та строку його виконання. Також, позивач просив надати інформацію, з яких причин останньому припинено перерахунок пенсії у лютому 2019 року на його рахунок в ПАТ «Ощадбанк».

27.02.2019 року позивач, через свого повноважного представника – ОСОБА_3 .Я., звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії, в якій останній просив:

- витребувати у Дніпропетровського обласного військового комісаріату довідку про розмір грошового забезпечення відповідної посади, з якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з військової служби у зв`язку з виходом на пенсію;

- здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки про розмір грошового забезпечення.

До вказаної заяви позивачем було додано заяву від 27.02.2019 року про перерахунок пенсії за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1.

11.03.2019 року відповідачем були розглянуті заяви позивача від 20.02.2019 року та від 27.02.2019 року в порядку звернення громадян та надано відповідь за №1515/І-09 №1549/І-09, в якій зазначено наступне.

На виконання вимог рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року у справі №804/2747/18 позивачу було поновлено виплату пенсії з 27.02.2018 року з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу - 160,00 грн; окладу за військовим званням - 120,00 грн; 35% надбавки за вислугу років - 98,00 грн.; 7% надбавки за класність - 7,00 грн; 15% надбавки за особливі умови служби - 15,00 грн; 10% надбавки за таємність - 10,00 грн.; всього грошове забезпечення - 410,00 грн; розмір пенсійної виплати 59% складає - 241,90 грн.

22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» №649, яка набрала законної сили 28.08.2018 року. Пунктом 2 цієї постанови передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку); пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Таким чином, доплата за рішенням суду за період з 27.02.2018 року по 02.08.2018 року у сумі 1242,39 грн буде виплачена ОСОБА_1 за нормами Постанови № 649.

Доплата пенсії за вищезазначеним рішенням суду за період з 03.08.2018 року по 31.01.2019 року у сумі 1435,79 грн виплачена ОСОБА_1 у січні місяці 2019 року.

При цьому, виплата пенсії ОСОБА_1 поновлена та проводиться щомісячно у розмірі 241,90 грн.

В матеріалах справи також міститься електронний лист відповідача від 11.03.2019 року за аналогічними номерами до вищенаведеної відповіді: №1515/І-09 №1549/І-09 про розгляд звернення. Зазначений лист направлений на електронну адресу повноважного представника позивача – Ільїної Х.Я.

Вказаний електронний лист містить аналогічний текст до вищенаведеної відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.03.2019 року за №1515/І-09 №1549/І-09, однак не містить розрахунку грошового забезпечення позивача.

У зв`язку із тим, що відповідачем не було вчинено дій щодо витребування довідки у Дніпропетровського обласного військового комісаріату для подальшого здійснення перерахунку його пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України» від 22.12.2014 № 28-2 затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – Положення, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 п. 1 Положення, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України .

Пунктом 2 Положення встановлено, що Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Згідно з п. 4 Положення, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: 1) забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; 2) планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; 3) організовує роботу управлінь Фонду щодо: забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) та у складі цього реєстру - реєстру платників страхових внесків до солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, внесення відомостей до них та їх використання; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів; застосування фінансових санкцій та нарахування пені, передбачених законом та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій; призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством; 4) забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); 5) здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 6) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; 7) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому соціальному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати; 8) застосовує фінансові санкції, передбачені законом та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій; 9) організовує первинний бухгалтерський облік та звітність в управліннях Фонду, одержує в установленому порядку статистичну й бухгалтерську звітність, складає зведені бухгалтерські звіти та баланси, забезпечує своєчасне їх подання відповідним органам; 10) надає управлінням Фонду допомогу у вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення; 11) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи; 12) проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз`яснювальну роботу серед населення; 13) інформує громадськість про свою діяльність; 14) здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг; 15) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці та інформації з обмеженим доступом, контроль за її збереженням у головних управліннях Фонду; 16) узагальнює та аналізує результати роботи головного управління Фонду та управлінь Фонду, вносить відповідні пропозиції правлінню Фонду; 17) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в п. 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, аналізуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що основним завданням Головного управління Пенсійного фонду України є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення призначення (перерахунку) та виплати пенсій, а також виконання інших завдань, визначених нормами чинного законодавства.

При цьому, довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів, на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій.

Тобто, обов`язок щодо надання такої довідки покладений саме на державний орган, з якого особу було звільнено зі служби.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що 23.10.2018 року супровідним листом Дніпропетровським обласним військовим комісаріату №7/13648/3 направлено на поштову адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 надіслано архівну пенсійну справу та довідки про грошове забезпечення встановленого за вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та від 23.03.2012 року №355 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на ім`я ОСОБА_1 для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 на ім`я ОСОБА_1 (ФД 94062пр.), копії міститься в матеріалах справи.

Також супровідним листом Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 28.01.2019 року №7/10111/4 направлено на поштову адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 довідки про розмір грошового забезпечення встановленого за вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та від 23.03.2012 року №355 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (на 2 арк.), копії містяться в матеріалах пенсійної справи позивача. Крім того в листі було зазначено, що раніше надану довідку вважати недійсною.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не входить обов`язок щодо витребування довідки про грошове забезпечення позивача, так як така довідка повинна надаватись державним органом, з якого останнього було звільнено зі служби, тобто, після виникнення в позивача права на здійснення перерахунку його пенсії.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягала у не вчиненні дій щодо витребування довідки про розмір грошового забезпечення позивача та зобов`язання відповідача витребувати від органу, з якого було звільнено останнього зі служби, довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою - задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача за вислугу років та зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» – з 27.02.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

За приписами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі – Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст. 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Приписами частини 4 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до ст. 4 Закону №1788-ХІІ, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі – Закон №2262-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Статтею 63 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Крім того Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Порядок №3-1, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Форма заяви про призначення/перерахунок пенсії визначена Додатком №1 до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з п. 23 Порядок №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону (2262-12).

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Положеннями пункту 24 Порядок №3-1 визначено, що при виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону (2262-12) уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм, підставою для призначення або перерахунку пенсії є відповідна заява особи законодавчо визначеної форми та додані до неї документи, за результатами розгляду яких пенсійний орган ухвалює відповідне рішення, а саме: про призначення або перерахунок пенсії чи про відмову у призначенні або перерахунку пенсії і створює правові наслідки для особи.

Суду не надано доказів здійснення перерахунку пенсії Позивача після отримання 01.02.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду у Дніпропетровській області довідок Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України ФД117096 від 22.01.2018 року та 22.01.2019 року.

Таким чином суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідок Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України ФД117096 від 22.01.2018 року та 22.01.2019 року.

В той же час, за приписами частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що статтею 5 КАС України визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі наведеної норми, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі заявленої позивачем вимоги «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати від органу, з якого було звільнено позивача зі служби, довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою та здійснити перерахунок пенсії Позивачу за вислугу років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» – з 27.02.2018 року» шляхом доповнення відповідно до норм КАС України та з урахуванням обставин викладених у позовній заяві та підтверджених відповідними доказами.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2019 року позивач, через свого повноважного представника – ОСОБА_6 .Я., звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою, яка оформлена в довільній формі «про перерахунок пенсії», в якій останній просив:

- витребувати у Дніпропетровського обласного військового комісаріату довідку про розмір грошового забезпечення відповідної посади, з якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з військової служби у зв`язку з виходом на пенсію;

- здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки про розмір грошового забезпечення.

При цьому, до вказаної заяви була додана заява від 27.02.2019 про перерахунок пенсії за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1.

Проте, відповідачем зазначена вище заява була розглянута лише в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Будь-яких інших рішень щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі заяви від 27.02.2019 року за формою, встановленою Додатком 1 Порядку №3-1 управлінням Пенсійного фонду не здійснювалось.

Жодних пояснень від відповідача щодо підстав, які слугували для унеможливлення розгляду такої заяви до суду не надходили.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає в тому, що останнім не було вчинено жодних дій щодо розгляду заяви про здійснення перерахунку пенсії позивача в порядку, визначеному нормами чинного законодавства, є протиправною.

При цьому, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що останній не має повноважень щодо втручання до дискреційних обов`язків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а отже, належним способом захисту порушеного права позивача щодо не розгляду його заяви є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву позивача від 27.02.2019 року про перерахунок пенсії форми, встановленої Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 139 КАС України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 384,20 грн сплачений ОСОБА_1 при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 30.05.2019 року №15179168, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає в нездійсненні перерахунку пенсії на підставі довідок Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України ФД117096 від 22.01.2018 року та 22.01.2019 року щодо ОСОБА_1 та не розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 27.02.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України ФД117096 від 22.01.2018 року та 22.01.2019 року щодо ОСОБА_1 та розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2019 року про перерахунок пенсії форми, встановленої Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно