Рішення № 85488319, 01.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Справа № 160/9785/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії встановленої з моменту призначення пенсії за вислугу років з 82% на 70% грошового забезпечення у відповідності частини 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, ст. 22 Конституції України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області невідкладно відновити раніше встановлену вислугу років для обрахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82 відсотків грошового забезпечення з 01.01.2018 року у відповідності пункту а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.01.2018 року по 23 травня 2018 року і з 22.12.2018 року здійснити перерахунок та доплату пенсії на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, а саме з суми недоплаченої пенсії за вислугу років з урахуванням 82 відсотків грошового забезпечення, замість 70 відсотків у зв`язку з порушенням строків 11 виплати за період з 01.01. 2018 року по 22 травня 2018 року та з 22.12.2018 року по теперішній час у відповідності ст. ст. 1-4, б Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050- III;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з зобов`язанням надати звіт у встановлений судом строк про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду згідно ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Розмір призначеної пенсії становив 82% сум грошового забезпечення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було рекомендовано позивачу перейти на пенсію по інвалідності, на що він погодився. При з`ясуванні причини такого переведення, позивач дізнався про те, що йому зменшена вислуга років з 82% до 70%, чим порушено Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та вчинено протиправні дії, в результаті яких позивачу завдано матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.01.2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача повідомив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджується та вважає їх необґрунтованими посилаючись на те, що позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення – вислуга 29 років. Законом України від 08.07.20111 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011 року, внесено зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення. Згідно Закону України від 27.03.2014 року № 1166-VII « Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», який набрав чинності 01.04.2014 року, було внесені зміни в ч.2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70. Таким чином, розмір пенсії за вислугу років обчислений відповідно зазначеної статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

29.01.2019 року судом отримано відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач зазначив, що окрім необґрунтованого зменшення розміру відсотків від грошового забезпечення, не зазначення причин переведення позивача на пенсію по інвалідності, відповідачем за відповідною заявою ОСОБА_1 протиправно не здійснено переведення на пенсію по інвалідності.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року зупинено провадження у даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі за номером провадження № Пз/99/58/18 (справа №240/5401/18) за позовом особи, якій призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

04.02.2019 року Верховним Судом прийнято рішення у зазначеній зразковій справі про задоволення позовних вимог, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 21.10.2019 року провадження у справі поновлено.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , є пенсіонером за вислугу років. Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 10.08.2010 року.

Відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.07.2018 року позивач є інвалідом ІІ групи.

Наказом від 06.08.2007 року № 333 Підполковник внутрішніх служби, ОСОБА_1 , начальник Новомосковського районного відділу Головного управління МНС України в Дніпропетровській області звільнений із служби у відставку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за вислугу років, як особа звільнена з військової служби, в розмірі пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Загальна вислуга років ОСОБА_1 становить 29 років.

З 07.08.2007 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ виходячи з вислуги років – 29 років та призначено пенсію у розмірі 82% грошового забезпечення.

У зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі Постанови КМУ №103 виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці, що надана Головним управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Головним УПФ з 01.01.2018 року здійснило перерахунок пенсії позивачу.

Листом № 711/03-02/23 від 15.05.2018 року ГУ ПФУ у Дніпропетровській області рекомендувало позивачу перейти з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності та звернутись з відповідною заявою.

Листом від 25.10.2018 року № Д16407-18 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на звернення позивача від 10.10.2018 року повідомило про те, що на виконання Постанови Кабінету міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії за чинною на цю дату редакцією Закону №2262-ХІІ, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70 % сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.

22.12.2018 року позивачем до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заву про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років та 24.01.2019 року скаргу щодо не здійснення зазначеного переведення.

Вважаючи такі дії Головного УПФ протиправними, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

Стаття 13 Закону, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку, ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року у зразковій справі за номером провадження № Пз/99/58/18 (справа №240/5401/18) за позовом особи, якій призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

З огляду на викладене, вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% грошового забезпечення підлягають задоволенню.

В свою чергу, відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 24 квітня 2018 року справа № 646/6250/17.

З огляду на викладене, вимога щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, а саме з суми недоплаченої пенсії за вислугу років з урахуванням 82 відсотків грошового забезпечення, замість 70 відсотків у зв`язку з порушенням строків 11 виплати за період з 01.01. 2018 року по 22 травня 2018 року та з 22.12.2018 року по теперішній час у відповідності ст. ст. 1-4, б Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050- III підлягає задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач у позові просить суд встановити контроль за виконанням рішення суду у відповідності до вимог ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження адміністративного суду накладати на суб`єкта владних повноважень зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов`язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Суд зазначає, що Позивач обґрунтовує вимогу про встановлення контролю виконання судового рішення метою недопущення зволікання виконання рішення та недопущення відволікання суду на підготовку та видачу виконавчих документів. Однак, судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю не встановлено. У зв`язку з чим, суд, відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені докази та системний аналіз положень діючого законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, через наявність інвалідності ІІ групи, то відповідно до норм ст.139 Кодексу адміністративного судочинства розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії встановленої з моменту призначення пенсії за вислугу років з 82% на 70% грошового забезпечення у відповідності частини 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, ст. 22 Конституції України;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити раніше встановлену вислугу років для обрахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82 відсотків грошового забезпечення з 01.01.2018 року у відповідності пункту а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.01.2018 року по 23 травня 2018 року і з 22.12.2018 року здійснити перерахунок та доплату пенсії на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, а саме з суми недоплаченої пенсії за вислугу років з урахуванням 82 відсотків грошового забезпечення, замість 70 відсотків у зв`язку з порушенням строків 11 виплати за період з 01.01. 2018 року по 22 травня 2018 року та з 22.12.2018 року по теперішній час у відповідності ст. ст. 1-4, б Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050- III;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський