Рішення № 85486495, 01.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7104/19

Провадження № 2/635/3137/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Письменна В.М.,

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач –Південноміська рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Південноміської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Південноміської ради Харківського району Харківської області, в якій просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/27 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником 26/27 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать їй на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області 03 червня 2015 року за реєстровим №1-460. Співвласником спірного домоволодіння була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та якій належало 1/27 частини домоволодіння, вказана частина домоволодіння до цього часу ніким не успадкована. Позивач мешкає у вказаному домоволодінні з моменту свого народження, тобто з 1994 року. З цього часу вона зі своєю матір`ю ОСОБА_3 утримували весь житловий будинок, у тому числі і ту частину, яка належала ОСОБА_2 , дбали про неї, як про свою власність. При цьому, жодних інших співвласників, які б брали участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у тому числі, сплати обов`язкових платежів, за весь цей час не було. Позивач вважає, що вона відкрито, безперервно володіє вказаною частиною спірного майна понад десять років, а отже за нею може бути визнано право власності в порядку набувальної давності.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2019 року за заявою позивача витребувано докази.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2019 року за наслідками підготовчого судового засідання справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позов підтримує.

Представник відповідача, який був повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання своєчасно і належним чином, не з`явився з невідомих суду причин.

Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Ольховською Л.М. 03 червня 2015 року за реєстровим №1-460, позивачу на праві спільної часткової власності належить 26/27 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 12 вересня 2019 року вих.№ Л-2708 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 2/18 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 03 травня 1989 року, реєстровий №1-1205. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 20 березня 1991 року, реєстровий № 2-635, було зареєстровано перехід права власності на 2/27 частини вказаного будинку від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , при цьому у вищезазначеному свідоцтві зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/27 частину ще не видано, не вказано, за ким залишено відкритою спадщину.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Південноміською селищною радою народних депутатів Харківського району Харківської області 10 липня 1989 року.

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з 1/27 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа Харківського обласного державного нотаріального архіву від 15 жовтня 2019 року, вих.№3342/01-21 та доданих до нього інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що 09 листопада 1989 року до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_5 , заяву було прийнято та зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за реєстраційним №1618, заведено спадкову справу №1033/1989; відмітки про видачу свідоцтв про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 у зазначеній книзі обліку спадкових справ відсутні, спадкова справа вважається відкритою.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

За змістом ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Набувальна давність не стосується випадків заволодіння чужим майном обманним або злочинним шляхом. Мова йде про ситуації, коли власник майна не заявляє про своє право уже тривалий час, тобто фактично відмовляється від цього майна.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного володіння чужим майном. Наявність у володільця, наприклад, договору оренди, наймання, зберігання тощо виключає застосування інституту набувальної давності.

Ураховуючи положення ст.ст.335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до п.13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» №5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини 4 статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

У п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

З урахуванням зазначеного, для правильного вирішення спору, пов`язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати зокрема наступне:

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов:

-добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

-за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

-відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 доведені обставини її добросовісного, відкритого та безперервного володіння понад 10 років спірною 1/27 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Південноміської ради Харківського району Харківської області про набуття права власності на 1/27 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку набувальної давності обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Південноміської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/27 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка за життя належала ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Південноміська рада Харківського району Харківської області, місце реєстрації: Харківська область, Харківський район, м.Південне, вул.Бориса Тасуя, б.60, код ЄДРПОУ 04058700.

Повний текст рішення складено 08.11.2019.

Суддя Д.М. Савченко