Ухвала суду № 85486221, 08.11.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6183/19

Провадження № 1-кс/645/3217/19

УХ В А Л А

іменем України

08 листопада 2019 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,

за участю прокурора - Карнаух О.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - Нагорного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові клопотання адвоката підозрюваного ОСОБА_1 - Нагорного Ігоря Володимировича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 р. на домашній арешт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019220460002391 від 01.10.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ківшарівка Куп`янського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, вдівця, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановив:

05.11.2019 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання адвоката підозрюваного Іщенко К. Е., Нагорного І. В., про зміну запобіжного заходу, в якому адвокат просить змінити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування клопотання адвокат посилався на необґрунтованість пред`явленої підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, адвокат зазначив, що з урахуванням проведених слідчих дій пред`явлена підозра обвинуваченому занадто жорстка, не відповідає обставинам справи, та на цей час дії підозрюваного можуть бути кваліфіковані до ч. 2 ст. 121 КК України що надає змогу прийти до висновку про необхідність зміни запобіжного заходу. Також вказав, що обґрунтування доцільності запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, України у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження. ОСОБА_1 не має будь-якого наміру переховуватися від суду, адже сам факт виїзду після події від 01.10.2019 року ОСОБА_1 з м. Харкова до офіційного місця реєстрації у смт. Ківшарівка Харківської області підтверджує відсутність наміру переховуватись від слідства. По-друге, ОСОБА_1 не має потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків. Такий ризик є лише припущенням, оскільки можливі очевидці події вже допитані. По-третє, ОСОБА_1 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик є неконкретним і не підтверджується будь- якими доказами. По-четверте, ОСОБА_1 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки він є раніше не судимим, цей ризик також не доведено стороною обвинувачення.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав клопотання адвоката та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо заявленого клопотання, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність. Також зазначила, що на цей час триває досудове розслідування, призначені експертизи, проведення яких ще не закінчено. Також вказала, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу не зникли.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного.

03.10.2019 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого слідчого поліції Куценка А.О., погоджене з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 Карнаух О.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину при наступних обставинах.

ОСОБА_1 01.10.2019 року, приблизно о 13 год. 00 хв., точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебував разом із дружиною ОСОБА_3 за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , де між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, обумовлений побутовими суперечками, під час якого у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на вбивство ОСОБА_3 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з мотивів викликаних побутовою сваркою із потерпілою ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вбивство ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_3 множинні удари невстановленим предметом в область голови, тулуба та кінцівок потерпілої, а саме спричинивши: на повіках обох очей садна; садна на слизовій губ; синці на підборідді нижньої щелепи; садна у верхній третині на передній поверхні шиї; на передній поверхні тулуба синці овальної форми та садна лінійної форми; на задній поверхні тулуба та кінцівках садна, а також рани овальної форми з червоною поверхнею.

В результаті заданих множинних травм, потерпіла ОСОБА_3 померла. Згідно довідки № 187 від 02.10.2019 року, наданої завідувачем відділенням № 2 відділу судово-медичної експертизи трупів ХОБСМЕ, причиною смерті ОСОБА_3 стало: Асфіксія. Удавлення з метою вбивства чи нанесення ушкодження.

Після чого, ОСОБА_1 , виконавши злочинні дії, які вважав необхідними та достатніми для вчинення умисного вбивства потерпілої, вчиненого з особливою жорстокістю, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

02.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.

В обґрунтування клопотання прокурор посилалася на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та дані про його особу, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року було задоволене клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 29 листопада 2019 року. Ухвала набрала законної сили та в апеляційному порядку не оскаржена.

У судовому засіданні прокурор вказував, та не заперечувалось стороною захисту, що за місцем останнього проживання, зі слів сусідів, ОСОБА_1 характеризується як агресивна та конфліктна особа.

Згідно клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відповідно до пояснень прокурора у судовому засіданні, після вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , останній намагався переховатися від правоохоронних органі та з місця вчинення злочину зник, виїхав за межі м. Харкова та був затриманий за допомогою оперативно-розшукових заходів.

У судовому засіданні сторона захисту не спростувала цей факт, пояснюючи при цьому, що підозрюваний дійсно виїхав за місце, але задля отримання допомоги за місцем своєї реєстрації, що не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Свою причетність до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 безпосередньо в день знайдення її трупу, тобто 01.10.2019 року, в ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваний не заперечував.

Доводи сторони захисту щодо помилкової кваліфікації дій підозрюваного за п.4 ч.2 ст.115 КК України, замість ч. 2 ст. 121 КК України на час розгляду клопотання не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтованість підозри не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. При цьому остаточна оцінка доказів на належність та допустимість вирішується судом під час ухвалення судового рішення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для вирішення питання про застосування до нього обмежувального заходу. І саме запобіжний захід повинен сприяти досягненню мети досудового розслідування.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності вини підозрюваного, повинно буде враховуються судом під час постановлення остаточного рішення у справі у відповідності до приписів статті 368 КПК України .

На цей час досудове слідство триває, проводяться експертизи, допитуються та встановлюються свідки, проводяться інші необхідні слідчі дії.

Також слідчій суддя враховує той факт, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що обставини на які посилався адвокат у своєї промові під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та на які посилався в клопотанні про зміну запобіжного заходу є ідентичними. Стороною захисту не наведено жодного нового аргументу в обґрунтування заявленого клопотання.

На час розгляду клопотання сторони захисту, даних щодо зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, слідчому судді не надано.

Доводи підозрюваного та сторони захисту про відсутність судимостей у ОСОБА_1 не може слугувати вагомою причину для зміни запобіжного захисту.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною захисту не доведено зменшення або відсутності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, і тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 177, 178, 201, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

В задоволенні клопотання адвоката підозрюваного ОСОБА_1 - Нагорного Ігоря Володимировича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 р. на домашній арешт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019220460002391 від 01.10.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Сілантьєва Е.Є.