Вирок № 85485544, 07.11.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/6465/18

Номер провадження 1-кп/629/215/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О, за участю секретаря - Котяй А.Ю., прокурора - Новікова Ю.О., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника - Малунова В.Р., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12018220380001784 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прасковєєвка, Артемівського району, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресами: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10.01.2001 року Артемівським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 106, ст.. 100, ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;

- 19.09.2003 року Артемівським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 188, ч. 1 ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 04.10.2005 року Артемівським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 15.09.2006 року Артемівським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 02.02.2010 року Артемівським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 153, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 24.09.2013 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі

- 20.05.2014 року Артемівським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.12.2017 року по відбуттю строку покарання;

- 15.08.2018 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

02.10.2018 року о 20годині 36 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов у приміщення готелю «Лозова», розташованого по вул. Свято - Миколаївській, 4 в м. Лозова, Харківської області, і піднявшись на третій поверх, підійшов до службового кабінету Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій, та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, шляхом злому вхідних дверей, проник до службового кабінету № 31 вказаного центру, звідки вчинив крадіжку грошей на загальну суму 1902 гривні, які належали ОСОБА_2 .

Після вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на вище вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не визнав. Пояснив в судовому засіданні, що дійсно 02.10.2018 року приїхав до м. Лозова Харківської області, оскільки планував поїхати далі до жінки в інше місто. Приїхав приблизно о 19 годині. Після чого поклав речі до камери схову, повечеряв на вокзалі і направився до кімнати відпочину, яка знаходиться на залізничному вокзалі в м. Лозова. Після чого виходив з кімнати відпочинку ще раз для того, щоб купити собі їжу. В приміщенні готелю «Лозова» взагалі не був. На відеозаписах з камер спостереження не він і дана особа взагалі на нього не схожа. Злочин не вчинював. Під час його затримання, робітники поліції підложили йому у внутрішній карман куртки викрутку, яку згодом і було вилучено у райвідділі поліції. Звідки на даній викрутці з`явились частинки тирси, ідентичної з тою, що була вилучена під час огляду місця події у готелю «Лозова» він не знає. Чому його було впізнано свідком ОСОБА_3 , який бачив його в приміщенні Лозівській дистанції сигналізації зв`язку він також не знає і вважає, що даний свідок не міг його впізнати.

Не зважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за ч. 3 ст. 185 КК України, його вина, повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона працює директором Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, її службовий кабінет розташований в приміщенні готелю «Лозова». На початку жовтня 2018 року, вранці їй зателефонувала управляюча готелю «Лозова» та повідомила, що в кабінеті, де вона працює відчинені двері та відломлена частина одвірок, а також те, що вона викликала поліцію. Коли вона приїхала на роботу то побачила, що дійсно двері до кабінету були відчинені, пошкоджені одвірки та відкритий сейф. Також вона виявила, що з ящика її столу зникли гроші в сумі 1000 гривень двома купюрами номіналом по 500 гривень та 900 гривень з сейфу головного бухгалтера. Зазначила, що ключі від сейфу головний бухгалтер залишає в ящику свого столу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала показання, що працює покоївкою в готелі «Лозова». В жовтні 2018 року, коли відбулася подія, вона була на зміні. Пояснила, що в той день в готель ніхто не заселявся. Зазначила, що готель розташований на 2 поверсі, працює цілодобово, двері до приміщення готелю зачинені, відвідувачі дзвонять у дзвінок, який знаходиться біля дверей, або на робочий телефон, номер якого вказаний біля дзвінка. На третьому поверсі знаходиться безоплатна вторинна правова допомога разом з іншими кабінетами та офісами. Пояснила, що готель знайти дуже легко, на будівлі висить вивіска готель «Лозова», яка в нічний час світиться, в середині будівлі напрямок до приміщення готелю позначений стрілочками. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 до готелю не заходив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала показання, що працює завідувачем корпусом готелю «Лозова». Пояснила, що близько 06-20 години їй зателефонувала прибиральниця готелю та повідомила, що підходячи до дверей третього поверху, вона побачила, що вони відчинені та пошкоджені, на підлозі сміття від шпаклівки. Після розмови вона відразу викликала поліцію. Також пояснила, що слідчим були вилучені відеозаписи з камери спостереження, яка розташована на сходовій площадці при підйомі на другий поверх. На записі видно як чоловік піднявся на другий поверх, затримав свій погляд на 2-3 секунди на інформацію, що розташований готель «Лозова» і номер телефону та пішов далі. Крім того зауважила, що час який фіксується відеозаписом не співпадає з фактичним часом, так як час на відеокамері показує вперед на 19-20 хвилин, про що вона також повідомила працівникам поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала показання, що восени 2018 року, дату не пам`ятає, вона знаходилася на своєму робочому місці в кабінеті, який розташований на третьому поверсі готелю «Лозова». Після 20-00 години вона почула, що хтось дуже шумно закрив вікно на коридорі та шумно рипнули двері. З кабінету вона не виходила. Вранці коли прийшла на роботу, то біля дверей, які розташовані поруч з дверима її кабінету вже стояла поліція. Зазначила, що біля її кабінету розташований службовий кабінет № 31 Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав показання, що працює інженером в Лозівській дистанції сигналізації зв`язку, восени 2018 року, дату не пам`ятає, він знаходився на робочому місці. Приблизно о 20-10 годині він почув, що хтось відчиняє двері його кабінету, які були зачинені на замок. Він встав та відчинив їх своїм ключем, перед собою він побачив ОСОБА_1 Він запитав у нього, що йому потрібно, на що ОСОБА_1 сказав, що шукає готель «Дружба», а потім розвернувся та пішов швидко у бік сходів і вийшов з приміщення. Як потім з`ясувалося до його кабінету та до двох інших намагалися проникнути, так як були пошкоджені замки на дверях. Також зауважив, що у ОСОБА_1 був синець на правому оці.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, що працює головним бухгалтером Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в жовтні 2018 року їй зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила про крадіжку. Коли вона приїхала на роботу, то там вже була поліція, побачила, що двері були відчинені, сейф відкритий. Зазначила, що з сейфу викрали гроші в сумі 900 гривень, однак під час повторного допиту 05.09.2019 року свідок уточнила суму викрадених грошей та вказала, що викрали саме гроші у сумі 902 гривні. Вказані гроші їй дала ОСОБА_2 для придбання сувенірів з нагоди дня юриста. Також були викрадені гроші у сумі 1000 гривень, які лежали в ящику стола ОСОБА_2 Зазначила, що кабінет та сейф були зачинені на замок, ключ від сейфу лежав в ящику її столу. Сейф був відкритий ключем.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання, що раніше працювала на ст. Лозова в кімнаті відпочинку, восени 2018 року, дати не пам`ятає, приблизно о 21-30, 22-00 годині до неї підійшов ОСОБА_1 та оплатив за платний зал очікування до 04-00 години, за що вона видала йому квитанцію. Потім він ще доплатив, бо сказав, що хоче поспати. Пішов він о 06-30 годині. Свідок зазначила, що журнал обліку пасажирів, які знаходяться в залі відпочинку не ведеться, даний журнал ведеться в кімнаті відпочинку.

Зокрема, вина ОСОБА_1 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколом слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 03.10.2018 року з фототаблицями до протоколу огляду місця події, в ході якого було оглянуто будівлю готелю «Лозова», розташовану за адресою: м. Лозова, вул . Свято – Миколаївська , 4, а саме приміщення третього поверху. Вхід на третій поверх відчинений, по коридору з лівої сторони, розташований кабінет № 31. Двері в кабінет із дерева, на дверях металева цифра «31» та паперова наклейка «Первомайський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Двері обладнані врізним металевим замком жовтого кольору, який на момент огляду був пошкоджений. Виявлено, що двері та одвірки на рівні замку пошкоджені, на підлозі частина шпаклівки та декілька уламків з одвірок. Прямо по коридору вхід до двох кабінетів. В першому кабінеті розташовані два робочі столи, шафа. Між столами знаходиться металевий сейф сірого кольору. Зі слів головного бухгалтера ОСОБА_7 на верхній полиці в паперовому пакунки знаходилися грошові кошти в сумі 902 гривні, чотири купюри номіналом по 200 гривень та 1 купюра номіналом 100 гривень. Далі розташований кабінет директора центру, двері до якого не зачиняються. В кабінеті знаходяться два столи. Зі слів директора в паперовому пакунку сріблястого кольору, який знаходився на полиці столу в папір було загорнуто грошові кошти в сумі 1000 гривень, двома купюрами номіналом по 500 гривень. Під час огляду на внутрішній поверхні дверей сейфу виявлено та вилучено два відбитка слідів пальців рук, які поміщені до паперового пакунку з підписами понятих.

- протоколом огляду місця події від 05.10.2018 року з фототаблицями до протоколу огляду місця події, в ході якого було оглянуто приміщення третього поверху, розташованого в будівлі № 4 по вул. Свято- Миколаївській в м. Лозова, Харківської області . Вхід на поверх здійснюється через металопластикові двері білого кольору, які на момент огляду знаходилися в положенні «відчинено». За вхідними дверима, праворуч розташований коридор, при огляді якого встановлено, що по правій стороні коридору, розташовані службові кабінети. По лівій стороні - службові кабінети, фойє, в якому ліворуч та праворуч розташовані стільці та по одному столу. Навпроти фойє розташований кабінет № 22, над яким ліворуч розташована камера відеоспостереження. Також ліворуч розташовані службові кабінети в кількості 4 шт. Кабінет № 31, розташований третім в порядку рахунку від фойє. Відстань від входу на поверх до фойє складає 15 метрів, від фойє до кабінету № 31 - 11 метрів. При огляді дверей службового кабінету № 31 було виявлено пошкодження матеріалу дверей та одвірок в області врізного замку. З місця виявлених пошкоджень, а саме з дверей та одвірок, вилучені фрагменти матеріалу, з якого виготовлені двері та одвірки, які поміщені до паперового конверту з підписами потерпілої, понятих та експерта.

- протоколом огляду відеозапису з камери спостереження від 03.10.2018 року з DVD - диском з відеозаписами з камери спостереження, розташованої на третьому поверсі будівлі, розташованої в м. Лозова, вул. Свято – Миколаївська, б. 4 від 02.10.2018 року, з якого вбачається, що предметом огляду є відеозапис, який був наданий керівництвом готелю «Лозова» з камери спостереження - ІРС, розташованої на третьому поверсі навпроти фойє, по кримінальному провадженню № 12018220380001784 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Відеозапис складається з 2 відео, на яких відображено факт знаходження на третьому поверсі ОСОБА_1

- протоколом огляду відеозапису з камери спостереження від 03.10.2018 року з DVD - диском з відеозаписами з камери спостереження, розташованої на другому поверсі будівлі № 4 по вул . Свято – Миколаївській , в м. Лозова, де розташований готель «Лозова» від 02.10.2018 року, з якого вбачається, що предметом огляду є відеозапис, який був наданий керівництвом готелю «Лозова» з камери спостереження - №3, розташованої у верхньому правому кутку другого поверху над вхідними дверима до готелю «Лозова», по кримінальному провадженню № 12018220380001784 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Відеозапис складається з 2 відео, на яких відображено факт появи на сходах з другого на третій поверх ОСОБА_1

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_3 за сукупністю загальних ознак, а саме за овалом обличчя, по формі лоба, підборіддя та брів на фотознімку № 2 впізнав чоловіка, який 02.10.2018 року о 20-10 годині знаходився в приміщенні Лозівської дистанції сигналізації та зв`язку та намагався зайти до його кабінету.

- додатком до протоколу пред`явлення для впізнання по фотознімкам, де зазначено, що на фото під № 2 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_8 за сукупністю загальних ознак, а саме за овалом обличчя, по формі лоба, підборіддя та брів на фотознімку № 2 впізнала чоловіка, який 02.10.2018 року близько з 23- 00 години і до 06-30 години 03.10.2018 року знаходився в платному залі відпочинку ст. Лозова.

- додатком до протоколу пред`явлення для впізнання по фотознімкам, де зазначено, що на фото під № 2 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03.10.2018 року, з якої вбачається, що речовими доказами по кримінальному провадженню визнані речі, які виявлені та вилучені під час затримання ОСОБА_1 та проведенні його особистого обшуку 03.10.2018 року, а саме: викрутка з рукояткою синього та помаранчевого кольору; мобільний телефон «Nomi i241+» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з двома сім-картами «Водафон» та «Київстар» з картою пам`яті «Apacer» 16гб; навушники білого кольору; гаманець чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру; монети різноманітні у кількості 19 штук, серед яких медальйон з металу жовтого кольору, грошові кошти, а саме: чотири купюри по 100 гривень, одна купюра 500 гривень, чотири купюри по 10 гривень, одна купюра 2 гривні та шість купюр по 1 гривні; довідка про звільнення з місця позбавлення волі на ім`я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 ; п`ять сувенірних купюр, а саме: «Євро» 50, «Долар» 50, «Рубль» 500, 100, 1000, купюра «One Pound» номіналом «1»; пластини від сім-карт «Київстар»-НОМЕР_8 та «Водафон»-НОМЕР_9; сувенірне водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_9 ; карта пам`яті мікро - СД 128 мб; папірець з написами номерів мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

- висновком експерта № 23558 від 09.11.2018 року, згідно якого на наданому предметі - носії, а саме викрутці, вилученої після затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 , виявлені та вилучені сторонні поодинокі частки - нашарування дерев`янистих луб`яних волокон. Виявлені частки - нашарування на викрутці, яка була вилучена після затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 , мають спільну родову належність зі зразками матеріалу, наданими на дослідження в паперовому пакунку, вилученими в ході огляду місця події від 05.10.2018року з дверей та лутки службового кабінету № 31 Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

- протоколом огляду місця події від 03.10.2018 року, в ході якого було оглянуто камеру схову Лозівського залізничного вокзалу ст.Лозова та вилучено спортивну чорну сумку «Alta» з особистими речами ОСОБА_1 . Згідно зберігальної розписки сумка та особисті речі і документи повернуті ОСОБА_1

- договором № 62/16 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (типова форма) від 30 вересня 2016 року та актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01 вересня 2016 року.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведеною, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Посилання обвинуваченого про те, що він не вчиняв даний злочин та на камерах спостереження зафіксована інша особа, а не він, суд оцінює критично, оскільки даний висновок спростовується відеозаписами з камер спостереження, висновком експерта та показами свідків і вважає способом захисту обвинуваченого з метою уникнути від покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце 02.10.2018 року і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 31.03.1994 року перебуває на обліку у лікаря - нарколога з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних речовин (опіоїди), з шкідливими наслідками для здоров`я. Синдром залежності», не одружений, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, без постійного місця реєстрації.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 23.01.2019 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є дуже високим. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення, запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо без здійснення цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , висновку органу пробації, обставин, які обтяжують покарання та відсутність пом`якшуючих обставин, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року засуджений за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 3 роки, та в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 жовтня 2018 року, згідно протоколу № 79/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.10.2018 року.

Заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 , щодо відшкодування майнової шкоди на суму 1900 гривень 00 копійок суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченого на користь потерпілої завдану матеріальну шкоду, так як вони знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 жовтня 2018 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_1 , а саме на: викрутку з рукояткою синього та помаранчевого кольору; мобільний телефон «Nomi i241+» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з двома сім-картами «Водафон» та «Київстар» з картою пам`яті «Apacer» 16гб; навушники білого кольору; гаманець чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру; монети різноманітні у кількості 19 штук, серед яких медальйон з металу жовтого кольору, грошові кошти, а саме: чотири купюри по 100 гривень, одна купюра 500 гривень, чотири купюри по 10 гривень, одна купюра 2 гривні та шість купюр по 1 гривні; довідку про звільнення з місця позбавлення волі на ім`я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 ; п`ять сувенірних купюр, а саме: «Євро» 50, «Долар» 50, «Рубль» 500, 100, 1000, купюру «One Pound» номіналом «1»; пластини від сім-карт «Київстар»-НОМЕР_8 та «Водафон» НОМЕР_6 ; сувенірне водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_9 ; карта пам`яті мікро - СД 128 мб; папірець з написами номерів мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 України та призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року у виді 3(трьох) років позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді 9 (дев`яти) років місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 жовтня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прасковєєвка, Артемівського району, Донецької області, проживаючого без реєстрації за адресами: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 матеріальну шкоду в сумі 1900 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Лозівське УК/мЛозова/24060300, код отримувача 38053090, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, номер рахунку 31117115020015, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) судові витрати за проведення судової експертизи з дослідження об`єктів рослинного походження № 23558 від 09.11.2018 року в розмірі 5148 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2018 року, а саме: викрутку з рукояткою синього та помаранчевого кольору; мобільний телефон «Nomi i241+» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з двома сім-картами «Водафон» та «Київстар» з картою пам`яті «Apacer» 16гб; навушники білого кольору; гаманець чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру; монети різноманітні у кількості 19 штук, серед яких медальйон з металу жовтого кольору, грошові кошти, а саме: чотири купюри по 100 гривень, одна купюра 500 гривень, чотири купюри по 10 гривень, одна купюра 2 гривні та шість купюр по 1 гривні; довідку про звільнення з місця позбавлення волі на ім`я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 ; п`ять сувенірних купюр, а саме: «Євро» 50, «Долар» 50, «Рубль» 500, 100, 1000, купюру «One Pound» номіналом «1»; пластини від сім-карт «Київстар»-НОМЕР_8 та «Водафон» НОМЕР_6 ; сувенірне водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_9 ; карта пам`яті мікро - СД 128 мб; папірець з написами номерів мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Речові докази по справі:

- викрутку з рукояткою синього та помаранчевого кольору, п`ять сувенірних купюр, а саме: «Євро» 50, «Долар» 50, «Рубль» 500, 100, 1000, купюру «One Pound» номіналом «1». сувенірне водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_9 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити;

- мобільний телефон «Nomi i241+» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з двома сім-картами «Водафон» та «Київстар» з картою пам`яті «Apacer» 16гб, навушники білого кольору, гаманець чорного кольору із матеріалу схожого на шкіру; монети різноманітні у кількості 19 штук, серед яких медальйон з металу жовтого кольору, довідку про звільнення з місця позбавлення волі на ім`я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , пластини від сім-карт «Київстар»-НОМЕР_8 та «Водафон» НОМЕР_6 , карту пам`яті мікро - СД 128 мб , папірець з написами номерів мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області; грошові кошти в сумі 948 гривень, а саме: чотири купюри по 100 гривень, одна купюра 500 гривень, чотири купюри по 10 гривень, одна купюра 2 гривні та шість купюр по 1 гривні - повернути власнику ОСОБА_1 ;

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук