Ухвала суду № 85485462, 08.11.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

08.11.2019

Справа № 642/5967/18

Провадження № 1-кп/642/105/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року судова колегія Ленінського районного суду м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

суддів Євтіфієва В.М., Шрамко Л.Л.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурорів Куриленко Д.В., Хірного В.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Кас`янова І.В., Ліпчанського В.В., Радченко Б.Є.

представників потерпілих Короткової А.О., Кузнєцова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201820510001517 від 20.06.2018 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

08 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510001517 від 20.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

29 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510002584 від 01.10.2018 року, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2018 року вищезазначені матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були об`єднані в одне кримінальне провадження.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Харкова від 09.09.2019 року запобіжний захід, обраний відносно вищезазначених обвинувачених, у вигляді тримання під вартою, був продовжений на 60 днів, а саме до 07.11.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України на суд покладається обов’язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або і захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того дня, коли до обвинуваченого судом був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні, відповідно до вимоги вищевказаної статті, судом було ініційоване питання доцільність збереження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Прокурори Куриленко Д.В. та Хірний В. ОСОБА_6 . вважали необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, зазначивши, що дані особи обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати, свідки сторони обвинувачення допитані не були , а тому якщо обвинувачені, будуть знаходиться на волі, то вони зможуть перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду. Також прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 в ході досудового розслідування переховувався від правоохоронних органів.

При вирішенні даного питання сторона захисту, проти продовження обвинуваченим строку тримання під вартою заперечувала, пославшись, що всі обвинувачені раніше не судимі, мають постійне місце реєстрації та міцні соціальні зв`язки, знаходячись на волі не будуть намагатися ухилитися від суду та впливати на показання потерпілих та свідків, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мають захворювання, які унеможливлюють їх утримання в умовах СІЗО, а також, що прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона захисту просила змінити обвинуваченим запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Представники потерпілих Кузнєцов А.І.та Короткова А.О. просили суд продовжити обвинуваченим строку тримання під вартою, погодившись з думкою прокурів.

Судова колегія , вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи , приходить до висновку що обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 слід продовжити строк тримання під вартою, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак колегія суддів не приймає доводи захисника та обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого.

Всі обвинувачені на час вирішення даного питання за своїм віком мають типові соціальні зв`язки для осіб свого віку та статусу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебуваючи на волі можуть незаконно впливати на потерпілу та свідків по справі, оскільки на даний час розгляд справи ще не закінчений, свідки у справі не допитані, а можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні їм такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно всіх обвинувачених строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у разі визнання їх винними, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу потерпілу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинувачених під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Крім того стороною захисту не було доведено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мають захворювання, які унеможливлюють їх утримання в умовах СІЗО, оскільки з витребуваної судом інформації з Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях вищевказані обвинувачені мають ряд захворювань, отримують медикаментозне амбулаторне лікування в умовах установи виконання покарань. Даних, що вони за станом свого здоров`я не може триматися під вартою стороною захисту суду не надано.

Обраний відносно всіх обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке їм інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд також вважає, що зміна всім обвинуваченим обраного відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою обвинувачених закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Колегія суддів при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою, враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України та відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства а також який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 371-372, 376 КПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, кожному строком на шістдесят днів з триманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», по 03 січня 2020 року включно.

Термін дії ухвали по 03.01.2020 року включно.

Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Відкласти судовий розгляд кримінального провадження у зв`язку з неявкою в судове засідання свідків сторони обвинувачення на 19 листопада 2019 року на 11.30 годину.

Повний текст ухвали суду буде оголошений протягом п`яти днів .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий судді- В.В. Вікторов

Судді- В.М.Євтіфієв

Л.Л. Шрамко