Рішення № 85485440, 05.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4364/19

Провадження №2-а/522/321/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Nelson ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Олени Володимирівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року до суду звернувся адвокат Христич Данило Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), місце проживання: АДРЕСА_1 , 5011 АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 5011 ОСОБА_5 ), з позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Олени Володимирівни, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 42335172, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №000323 від 05.03.2019 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Габер Оленою Володимирівною, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ОСОБА_6 ( ОСОБА_3 ) за ст. 188-5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 765 грн.; справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 Nelson ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) закрити за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП; визнати протиправною та скасувати постанову №000324 від 05.03.2019 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Габер Оленою Володимирівною, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ОСОБА_6 ( ОСОБА_3 ) за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.; справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 Nelson ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) закрити за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 КУпАП.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що оскаржувані постанови є незаконними, оскільки були відсутні підстави для проведення державного екологічного контролю, були відсутні докази, які б підтверджували здійснення вказаних правопорушень.

Позивач наголошує, що листи та рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (далі - Держекоінспекція) свідчать про те, що жодного відбору проб баластних вод на судні "CAPTAIN ADAMS" не проводилось, оскільки інспектори Держекоінспекції не були допущені до проведення таких заходів. Таким чином, на думку позивача, Держекоінспекцією не могли бути виявлені забруднені баластні води на судні, як на тому наполягав Відповідач.

Також, позивач стверджує, що відсутні докази того, що з судна скидались видимі плавучі частки або виникали видимі сліди забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування. Позивач вважає, що дані обставини нічим не підтверджуються та ґрунтуються лише на листах та припущеннях Держекоінспекції.

Отже, у діях позивача відсутній склад зазначених адміністративних порушень, а тому відповідний протокол №118 від 17.02.2019 року, складений представниками Держекоінспекції, не відповідає дійсності та є хибним.

Щодо питання протиправності постанови №00023 від 05.03.2019 року у позовній заяві зазначається, що представники Держекоінспекції не мали достатніх правових підстав для складення зазначеної постанови з урахуванням того факту, що законодавством на день складання постанов не було передбачено порядку відбору та аналізу проб вод. Позивач наголошує, що вимоги Держекоінспекції могли не виконуватися позивачем, оскільки за своєю правовою природою були незаконними. Як зазначається у позовній заяві, з урахуванням процесуальних та інших порушень, вчинених відповідачем, постанови №000323 та №000324 від 05.03.2019 року є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 20.03.2019 року зазначений адміністративний позов ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) було прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2019 року за ініціативою суду до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, код ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження: м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 12.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2019 року задоволено заяву представника позивача адвоката Христича Д.Ю. та витребувано у Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких винесено оскаржувані постанови.

04.11.2019 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив що оскаржувані постанови були винесені з дотриманням норм чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, правом на подання пояснень не скористалась, на виконання ухвали суду від 27.05.2019 року надала до суду витребувані документи.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача адвокат Христич Д.Ю. надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив слухати справу за відсутності позивача та його представника.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, сповіщалися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 05.11.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, наявності заяви позивача про слухання справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі письмовими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступних висновків.

15.02.2019 Судно «CAPTAIN ADAMS» (IMO 9737618, прапор Ліберії; надалі - Судно) прибуло до причалів №5-6 МТП «Чорноморськ» для здійснення навантаження кукурудзою та соєю. Капітаном зазначеного Судна є позивач.

16.02.2019 року інспектором Держекоінспекції здійснено відбір проб поверхневи вод, про що був складений Акт відбору проб вод №111 від 16.02.2019 року та результатами лабораторних вимірювань був складений Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 16 лютого 2019 року, відповідно до цих вимірювань встановлено перевищення гранично допустим концентрацій завислих речовин у 4,5 рази, заліза у 1,6 разів у порівнянні з пробами, відібраними на фоновій відстані 250 метрів від місця відбору біля т/х «CAPTAIN ADAMS».

Після проведення лабораторних вимірювань поверхні морських вод Інспекцією остаточно підтверджений факт забруднення акваторії ІФ ДП «АМПУ», доказом чого став Протокол №111 від 16.02.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що Протокол №118 від 17.02.2019 року надавався позивачу також в перекладі на англійську мову, в примірнику якого позивачем не зазначено, чи потребує він адвоката та/або перекладача. Проте сам протокол та постанова складені лише українською мовою без перекладу на англійську мову та/або арабську мову, яка є рідною для позивача.

18.02.2019 року Держекоінспекцією було надіслано лист № 686/08 від 18.02.2019 року капітану морського порту «Чорноморськ» ОСОБА_7 Я, у якому проінформовано про прийняття рішення про заборону на вихід Судна із поту. У вказаному листі Держекоінспекція, серед іншого, зазначала, що у вантажному трюмі №4 Судна міститься вода невідомого походження, що в районі корми Судна спостерігались видимі плавучі частки невідомого походження, а також, що за результатами аналізу проб води, відібраних з поверхневих вод біля корми Судна, було складено Протокол №111, яким було встановлено факт перевищення нормативів гранично допустимої концентрації (ГДК) завислих речовин у 4,5 рази, заліза у 1,6 разів. Окрім цього, у листі було зазначено, що 17.02.2019 Держінспектори піднялися на борт Судна для проведення заходів пов`язаних зі збором інформації, та для з`ясування характеру скидів з Судна. Однак, у листі Держекоінспекція зазначала, що адміністрація Судна не допустила Держінспекторів до проведення вищезазначених заходів.

18.02.2019 року Держекоінспекцією було надіслано рішення №11 капітану морського порту «Чорноморськ» про заборону на вихід Судна з морського порту у зв`язку з невиконанням законних розпоряджень та створенням перешкод Держінспекторам під час проведення заходів, пов`язаних зі збором інформації. У вказаному рішенні було також зазначено, що факт забруднення Судном внутрішніх морських вод було встановлено 16.02.2019 року.

20.02.2019 року Держекоінспекцією було надіслано рішення №12 капітану морського порту «Чорноморськ» ОСОБА_8 про заборону на вихід Судна з морського порту у зв`язку з заподіяною шкодою навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів та претензії за порушення природоохоронного законодавства України. У вказаному рішенні було також зазначено, що факт забруднення Судном внутрішніх морських вод було встановлено 17.02.2019 року.

20.02.2019 судновласникам Судна – компанії Castalia Shipholding S.A., було надіслано претензію за №100006, відповідно до якої було зафіксовано суми збитків, викликані внаслідок забруднення Судном внутрішніх морських вод 17.02.2019 року. У додатках до претензії міститься протокол №118, складений відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції від 17.02.2019 року щодо вимірювань показників складу та властивостей проб води відповідно до акту відбору проб води № 118 від 17.02.2019. Відповідно до зазначеного протоколу, 17.02.2019 було проведено вимірювання показників складу та властивостей баластних вод з вантажного трюму № 4 Судна.

20.02.2019 року морський агент Судна ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі» направив супровідний лист № 01-09/63 до Міністра інфраструктури України, голови Державної екологічної інспекції України, начальника Інспекції, голови Державної служби морського та річкового транспорту України та капітана морського порту «Чорноморськ» про спробу проведення Держекоінспекцією екологічного контролю Судна та подальше прийняття рішення про заборону на вихід Судна із порту. До листа був доданий лист-протест позивача щодо непогодження з вищезазначеними діями Держекоінспекції.

05.03.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Оленою Володимирівною було винесено постанову №000323 про притягнення ОСОБА_1 ОСОБА_6 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765,00 грн.

05.03.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Оленою Володимирівною було винесено постанову №000323 про притягнення ОСОБА_1 Nelson ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону навколишнього середовища».

Стаття 20-2 Закону визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить, зокрема: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312 затверджено Положення про державні екологічні інспекції в округах. Відповідно до п. 1 Положення, Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Згідно до вимог п.2 Положення, до функцій Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовищ; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами (пп. 18 ч. 2 Положення).

Згідно з вимогами абз.3 п.3 розділу 3 Положення, об`єктами контролю Інспекції Кримсько-Чорноморського округу є, зокрема: усі об`єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції, усі українські й іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти, а також засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Ознаками наявності підстав для здійснення екологічного контролю судна є наступна сукупність обставин: наявність факту скидання з судна у районі скидання видимих плавучих слідів нафти чи нафтопродуктів або інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районні скидання, та фактичне погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про морські порти», саме на адміністрацію морських портів покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Якщо мають місце факти скидання чи виникнення у районні скидання забруднюючих речовин, то сама наявність таких фактів також не є підставою для здійснення екологічного контролю судна, оскільки абзацом сьомим пункту 10 Типової технологічної схеми передбачено, що підстави для здійснення екологічного контролю мають місце лише у тому разі, якщо таке скидання чи виникнення забруднюючих речовин фактично призвело до забруднення якості води. Тобто, для визначення підстав для здійснення екологічного контролю судна має бути також встановлено, чи має місце забруднення якості води порівняно з фоновими показниками, яке утворилося внаслідок зазначеного скидання або виникнення забруднюючих речовин.

Відтак, лише за наявності всіх визначених чинним законодавством ознак (встановлений факт скидання чи виникнення забруднюючих речовин, а також встановлений факт забруднення) можливе здійснення екологічного контролю судна.

Відповідно до пункту 9 частини 2 розділу 3 Положення про державні екологічні інспекції в округах, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017 року, Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право: виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (поверхневих, морських, лляльних, зворотних та баластних (крім ізольованого баласту), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

Відповідно до пункту 51 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. №269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у ОСОБА_9 чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

За правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зазначеною в постанові цього суду від 04.12.2013 №К/800/9629/13, ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 491 (надалі - Інструкція N 491) від 13.06.2007 р., баластна вода - це забортна вода, прийнята для баластування судна. Подібне визначення міститься у п. 2.3 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України N 199 від 09.07.97 р. (надалі - ДСанПІН 199-97), який також визначає баластні води як забортну воду, прийняту для баластування судна.

Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.

Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічна норма міститься і у частині 2 статті 71 Закону N 1264-XII.

Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.

ОСОБА_10 баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.

Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкачується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.

Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, ДСанПІН 199-97 визначають чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Правила запобігання забруднення із суден внутрішніх водних шляхів України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 694 від 13 серпня 2007 року, визначають забруднений баласт як баластну водяну суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту. Ізольований баласт визначається як баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод.

Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, що набула чинності для України 03.06.99, на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року" N 728-XIV від 03.06.99, забруднення морського середовища означає привнесення людиною безпосередньо чи опосередковано речовин чи енергії в морське середовище, включаючи естуарії, яке призводить чи може призвести до таких пагубних наслідків як шкода живим ресурсам та життю в морі, небезпеку для здоров`я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості морської води, що використовується, та погіршення умов відпочинку.

Пункт 2.15 ДСанПІН 199-97 забруднення морського середовища визначає як привнесення людиною безпосередньо чи побічно речовин, мікроорганізмів у морське середовище, включаючи гирлові райони рік, які призводять або можуть призвести до згубних наслідків, завдати шкоди живим ресурсам та життю в морі, створити небезпеку для здоров`я людини, перешкоди для діяльності на морі, погіршити якість морської води та умов відпочинку.

Стаття 1 Водного кодексу України визначає забруднення вод як надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин.

Ідентичну норму містить пункт 3 Правил з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 269, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №431 (надалі - Правила №269). При цьому, забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт у результаті господарської діяльності людини.

Правила №269 в розділі «Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден», зокрема, передбачають заборону і дозвіл скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України.

Пунктом 4 Правил №269 заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України: вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані; відходів та сміття; вод, які містять забруднюючі речовини, у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин, наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів, стічних вод, скидання яких здійснюється згідно з пунктом 5 цих Правил.

Пунктом 5 Правил №269 дозволено скидання стічних вод із суден: які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у морських портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим Конвенцією МАРПОЛ 73/78, що підтверджується свідоцтвом, яке видане відповідно до цієї Конвенції; які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.

Аналіз зазначених правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що скидання ізольованого водяного баласту за своїм змістовним навантаженням не є тотожнім скиданню забруднюючих речовин з морського судна.

Цей висновок також підтверджується Інструкцією про порядок пломбування в морських торгівельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України N 695 від 30.09.2002 (надалі - Інструкція N 695), відповідно до положень якої пломбуванню підлягають всі суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять.

Орієнтовний перелік суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, які повинні бути опломбовані наведено в додатку 1 Інструкції N 695. В свою чергу пункт 2.5.2 цієї Інструкції визначає, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту, в тому числі призначені для скидання ізольованого баласту.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

Частиною 2 статті 5 Конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачений порядок інспектування суден під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.

Статтею 6 Конвенції МАРПОЛ 73/78 визначено порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції. Так, згідно частини 2 вказаної статті судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.

Як вже було зазначено вище, обов`язковою умовою для проведення екологічного контролю баластних вод судна, а також для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 59-1 КУпАП має бути встановлення фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» передбачено, що порядок здійснення державного моніторингу навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об`єкти із зворотними водами (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 року №116), фонова якість (ФЯ) води - якість води водного об`єкта, що сформована під впливом природних процесів і всіх джерел надходження домішок, за винятком впливу розглядуваного джерела домішок. Природна фонова якість - якість води, що сформована природними процесами за відсутністю антропогенного навантаження або в умовах тривалого неінтенсивного впливу антропогенних факторів, що важко піддаються регулюванню.

Відповідно до абз. 12 п. 3.2.1. Інструкції, природна фонова якість води повинна прийматися за даними довгострокових натурних гідрохімічних спостережень при виключенні забруднюючого впливу господарської діяльності, що піддається регулюванню. Розрахункова природна фонова якість води визначається з урахуванням умов водності водних об`єктів в лімітуючі періоди, регламентованих для розробки ГДС речовин. Придатні дані про розрахункову природну фонову якість води поверхневих водних об`єктів України можуть бути отримані в УкрНЦОВ, а по прибережних зонах морів - в Морському відділенні УкрНДГМІ.

Відповідно до п. 10 Порядку здійснення державного моніторингу вод (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758), державний моніторинг масивів поверхневих та підземних вод, а також морських вод здійснюється за показниками та з періодичністю, наведеними у додатках 1-3. Додатком №3 встановлюються Показники та періодичність здійснення державного моніторингу морських вод та відповідно до якого моніторинг морських вод за показником завислих речовин повинен здійснюватися 4 рази на рік/сезонно.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року суд зазначив, що відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга № 10465/83) зазначено, що будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію.

Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Газета "The Sunday Times" проти Сполученого Королівства (N 1)" від 26 квітня 1979 року, "Реквеньї проти Угорщини" [ВП], заява N 25390/94, п. 34, ECHR 1999-III; "Ротару проти Румунії" [ВП], заява N 28341/95, п. 55, ECHR 2000-V; та "Маестрі проти Італії" [ВП], заява N 39748/98, п. 30, ECHR 2004-I).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Так, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар ( «Колишній король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, передбаченому КУпАП та Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264).

Відповідно до постанови № 000324 від 05.03.2019 року, позивач допустив забруднення територіальних та внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з Судна баластних вод з перевищенням рівня ГДК, що становить склад правопорушення за ч.1 ст. 59-1 КУпАП.

При цьому, для наявності складу вищевказаного правопорушення, серед іншого, необхідне: (i) факт наявності баластних вод на судні, які перевищують ГДК, а також (ii) факт скидання цих вод в акваторію порту.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували вищевикладене.

Суд звертає увагу, що з протоколу відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції №118 від 17.02.2019 слідує, що у вказаний день на Судні було здійснено вимірювання показників складу та властивостей води з вантажного трюму № 4.

В той же час, відповідач у листі від 18.02.2019 року, адресованому капітану морського порту «Чорноморськ» Незавітіну ОСОБА_11 ., стверджує, що адміністрація судна (Позивач) не допустила Держекоінспекторів на Судно для відповідних заходів з екологічного контролю.

За фактом недопуску Держекоінспекторів на борт Судна 17.02.2019 року щодо позивача була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 000323 від 05.03.2019 року.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що листи та рішення Держекоінспекції свідчать про те, що відбору проб баластних вод на Судні 17.02.2019 року не проводилось, оскільки інспектори Держекоінспекції не були допущені до проведення таких заходів. Отже, Держекоінспекцією не могли бути виявлені забруднені баластні води на судні, і протокол № 118 від 17.02.2019 не відповідає дійсності та є хибним.

Окрім цього, суду не було надано відповідних доказів щодо того, що з трюму № 4 Судна здійснювався скид баластних вод. Дані обставини не підтверджені та ґрунтуються лише на листах Держекоінспекції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про морські порти України» Адміністрація морських портів України (АМПУ) утворюється з метою забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту. Отже, АМПУ приймає участь у виявленні випадків скидання з судна забруднюючих речових у межах акваторії порту. З матеріалів справи вбачається, що відсутні докази того, що АМПУ, як уповноваженою особою, зафіксовано скидання забруднюючих речовин в акваторії порту.

Окрім цього, у рішенні Держекоінспекції №11 від 18.02.2019 про заборону на вихід Судна із порту вказано, що факт забруднення Судном внутрішніх морських вод встановлено 16.02.2019. В той же час, у рішенні Держекоінспекції №12 від 20.02.2019 вказується, що факт забруднення встановлено 17.02.2019. Таким чином, на думку суду, дані рішення також містять суперечливу інформацію щодо наявності забруднення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення, дії суб`єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача та зазначає, що постанова Держекоінспекції № 000324 від 05.03.2019 не ґрунтується на встановлених фактах, містить хибну інформацію та не встановлює наявність у діях позивача правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 КУпАП.

Як зазначається у постанові № 000323, позивач протиправно не допустив Держекоінспекторів до проведення заходів, пов`язаних зі збором інформації, що є невиконанням законних розпоряджень чи приписів посадових осіб, що становить склад правопорушення передбаченого ст. 188-5 КУпАП.

Так, ст. 188-5 КУпАП встановлює відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових органів.

Проте, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.1995 року «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон», екологічний контроль водних транспортних засобів здійснюється у разі, коли із судна скидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування.

Суд зазначає, що діюче законодавство України встановлює чіткі умови та підстави для проведення екологічного контролю суден закордонного плавання. Для проведення екологічного контролю необхідна одночасна наявність наступних підстав: факт скиду з судна плавучих часток або забруднюючих речовин, погіршення якості води в порівнянні з фоновими показниками якості в районі водокористування та причинно-наслідковий зв`язок між скидом та погіршенням якості вод в районі водокористування. Однак, будь-яких належних доказів щодо встановлення вищезазначених фактів Держекоінспекцією надано не було. На думку суду, посилання Держекоінспекції у своєму листі від 18.02.2019 №686/08 на протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води № 111, яким було встановлено наявність перевищення нормативів ГДК поверхневих вод біля корми Судна, як і наявність зазначеного протоколу, не доводять факту погіршення води в порівнянні з фоновими показниками в районі водокиристування, а також факту скиду з Судна видимих плавучих часток.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до пункту 5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року №269, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд звертає увагу, що на дату складення оскаржуваних постанов Кабінет Міністрів не встановив порядок відбору та аналізу проб води. За таких обставин у Держекоінспекції взагалі не було законних підстав в частині здійснення самої процедури відбору проб води та їх подальшого аналізу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення, дії суб`єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що Держекоінспекція не мала законних підстав і повноважень для перевірки баласту на Судні, а відтак такі вимоги могли не виконуватись позивачем як незаконні.

Щодо процесуальних порушень, допущених відповідачем та вказаних позивачем у позовній заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розглянув справу та виніс постанови про накладення адміністративного стягнення № 000323 № 000324 від 05.03.2019 року без участі Позивача. Окрім цього, Відповідач не повідомив Позивача про місце та час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином Республіки ОСОБА_5 , його рідною мовою є філіппінська, українською мовою він не володіє. Натомість, обидві постанови складені виключно українською мовою, їх бланки не містять навіть повторення (дублювання) англійською мовою стандартних його частин за затвердженою формою. У вказаних документах відсутня будь-яка інформація та записи щодо участі у процесуальних діях дипломованого перекладача, участь якого Держекоінспекція та відповідач повинні були забезпечити для об`єктивного та всестороннього розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи, що позивач не володіє українською мовою, за приписами ст. 274 КУпАП Відповідач в обов`язковому порядку був зобов`язаний забезпечити участь перекладача при складанні постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Суд погоджується з доводами позивача, що з урахуванням викладеного, відповідач не проводив підготовку щодо розгляду справи, а також, що докази щодо вчинення Позивачем адміністративних правопорушень не досліджувались, чим порушено вимоги статей 278, 279 КУпАП.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суд погоджується з аргументами позивача, що вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки усупереч ст. 268 КУпАП фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою та послугами перекладача, що особливо актуально для громадянина іншої країни, який не володіє українською або російською мовами.

Згідно з положеннями ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено порядок розгляду та вирішення справи, а твердження позивача відповідачем не спростовані, суд не вбачає належних доказів у розумінні ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушень, та приходить до висновку, що постанови у справах про адміністративні правопорушення № 000323 та № 000324 від 05.03.2019 року прийняті з порушенням вимог законодавства, є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 77, 160, 162, 163, 171-2, 205, 229, 242, 268-272, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Олени Володимирівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову № 000323 від 05.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 Nelson ОСОБА_2 (Матулак ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Оленою Володимирівною, скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.

Постанову № 000324 від 05.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 Nelson ОСОБА_2 (Матулак ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної Екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Габер Оленою Володимирівною, скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно видати учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 05 листопада 2019 року.

Суддя Л. С. Єршова