Ухвала суду № 85484767, 06.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6107/19

Провадження № 1-кс/947/14981/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси Чаплицький В.В., при секретарі Власюк Д.О., за участю прокурора Бойченко К.О., представника Одеської міської ради Юраш В.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюка О.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Бойченко К.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160000000257 від 16.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.1, ч.2 ст.364, ч.3, ч.4 ст.190, ч.1 ст.15 ч.2 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадження № 12018160000000257 від 16.03.2018 року за фактами: зловживання службовим становищем посадовими особами КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу», які всупереч обтяження речового права, діючи в інтересах ТОВ «Будлайф Інвест» здійснили реєстрацію прав власності на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 без погодження з ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, шахрайського заволодіння майном розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 4/6, підробки та використання договору купівлі-продажу нерухомого майна та акту приймання – передачі,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.1, ч.2 ст.364, ч.3, ч.4 ст.190, ч.1 ст.15 ч.2 ст.197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 25.09.2018 року до Шевченківського відділення поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (далі – ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”) про вчинення кримінальних правопорушень (вих. № 04-10/1116) ОСОБА_1 (державний реєстратор Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області “Центр реєстрації”, м. Київ, провулок Лабораторний, 24, офіс 2), ОСОБА_2 (державний реєстратор Одеської філії комунального підприємства “Реєстрація бізнесу” Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, Одеська область, м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 38), ОСОБА_3 (учасник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Будлайф Інвест”, код 41774699, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) та іншими невстановленими особами.

Під час проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, було встановлено, що на спірне нерухоме майно, а саме: 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт в рамках іншого кримінального провадження за заявою ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”, відомості щодо якої були внесені до ЄРДР №12018161500000595 від 16.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України.

Так, 04 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/6874/18 задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського відділу поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування та забороною будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101.

Крім того, у Приморському районному суді м. Одеси слухається цивільна справа № 522/5998/18 за позовом ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” до ОСОБА_4 , ТОВ “Будлайф інвест” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.02.2001 року та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2018 року у справі № 522/5998/18 задоволено заяву ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101.

Зазначені ухвали Приморського районного суду від 04 травня 2018 року у справі № 522/6874/18 та ухвала Приморського районного суду від 10 квітня 2018 року чинні та не скасовані у встановленому законом порядку.

Так досудовим розслідуванням установлено що незважаючи на наявність двох чинних арештів на майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , 12.09.2018 року о 18:27:01 державний реєстратор Хоменко Ірина Олександрівна (Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області “Центр реєстрації”, м. Київ, провулок Лабораторний,24, офіс 2) прийняла рішення, індексний номер: 42973649 про припинення обтяження без зазначення підстав припинення обтяження та 12.09.2018 року о 19:31:55 внесла запис до Державного реєстру. Після цього державним реєстратором Меньничук Володимиром Олександровичем (Одеська філія комунального підприємства “Реєстрація бізнесу” Коровинської сільської ради Недригайльвського району Сумської області, Одеська область, м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 38), який своїм рішенням 12.09.2018 року о 20:21:06, індексний номер: 42974488, відкрив новий розділ та зареєстрував за ТОВ “Будлайф інвест” право власності на об`єкт нерухомого майна, домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 12.09.2018 року о 20:28:38 вніс запис до Державного реєстру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101. При цьому, як було зазначено вище, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2018року № 522/5998/18 та ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/6874/18 від 04.05.2018 року чинні та не скасовані.

Державний реєстратор Кашеваров ОСОБА_5 Володимирович (юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська область) 15.05.2018 року прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:41095289 щодо арешту нерухомого майна 820/1000 частки домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101. Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Одеська місцева прокуратура №3.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (зі змінами та доповненнями) (далі – Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до частини 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п. 4 ч. ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Отже, державний реєстратор Хоменко Ірина Олександрівна, не зважаючи на чинні судові рішення, які повинні виконуватись на всій території України, не зважаючи на чинне законодавство України, своїм рішенням 12.09.2018 року, без наявних на те підстав, припинила обтяження та скасувала у Державному реєстрі два рішення державних реєстраторів Юридичного департаменту Одеської міської ради: Карпухіної Лілії Володимирівни, індексний номер рішення: 40680452 та ОСОБА_6 , індексний номер рішення: 41095289 щодо арешту нерухомого майна: 820/1000 частки домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101.

Крім того, на даний час встановлено, що у відповідності до податкової застави за вищевказаною адресою 07.07.2014 було зареєстровано в Державному Реєстрі нерухомого майна, у вигляді обтяження речового права, де зазначено обтяжувачем є ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а боржник ДП «Санаторій «Красні Зорі» код ЄДРПОУ 32405248. Головне управління Державної фіскальної служби України в Одеській області не здійснювало процедури відчуження споруд та будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та не надавало погодження іншим особам на відчуження.

Відповідно до посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Євсєєвою Л.А. договору купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим номером №863 від 27.02.2001 року, щодо продажу ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» продало ОСОБА_4 частини домоволодіння, а саме частки 820/1000, яке розташоване у АДРЕСА_1 . (бланк АВР 406137).

23.11.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_7 І.О. здійснено реєстрацію прав власності на домоволодіння 820/1000 загальною площею 11804, 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , підставою здійснення реєстраційних дій зазначено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.02.2001 року укладеного між ОСОБА_4 та Головою Правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» Лободою М.В., який посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Євсеєвою Ларисою Анатоліївною за реєстровим номером 863, бланк АВР № 406137.

Але, відповідно до відповідей з Одеського державного нотаріального архіву, відомості щодо посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Євсєєвою Л.А. договору купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим номером №863 від 27.02.2001 року, щодо продажу ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» продало ОСОБА_4 частини домоволодіння, а саме частки 820/1000, яке розташоване у АДРЕСА_1 , викладений на бланку АВР №406137, відсутні.

До цього, відповідно до реєстраційного посвідчення на домоволодіння АДРЕСА_1 відомості щодо продажу зазначеного домоволодіння ОСОБА_4 27.02.2001 року – відсутні.

У подальшому, 01.12.2017 року ОСОБА_4 створив та зареєстрував в м. Києві ТОВ «БудлайфІнвест» (код 41774699). Зазначені реєстраційні дії були проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною, на підставі наданих ОСОБА_4 документів. Відповідно до опису документів, що сформований 01.12.2017 року юридична особа ТОВ «Будлайф Інвест» надала: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи та рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи.

Придбане нерухоме майно у ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на підставі підробленого договору купівлі продажу від 27.02.2001 року ОСОБА_4 передав ТОВ «БудлайфІнвест» оцінивши його у 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень. Факт передачі об`єкту нерухомого майна Санаторію «Красні зорі» в установчий капітал ТОВ «БудлайфІнвест», (код 41774699) засвідчено ОСОБА_8 , який є представником ТОВ «БудлайфІнвест» за довіреністю від 01.12.2017 року та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталію Миколаївною, яка засвідчила протокол установчих зборів ТОВ «БудлайфІнвест» від 01.12.2017 року та акт прийому-передачі нерухомого майна Санаторію «Красні зорі» від 01.12.2017 року за№ 181, 182.

В договорі купівлі продажу нерухомого майна від 27.02.2001 року між ОСОБА_4 та Головою Правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_9 , зазначені паспортні дані ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ворошиловським РВ УМВС в м. Донецьку 23 червня 1998 року).

Такі самі паспортні дані ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ворошиловським РВ УМВС в м. Донецьку 23 червня 1998 року) містяться в протоколі №1 установчих зборів засновників ТОВ “Будлайфінвест” від 01.12.2017 року, відповідно до якого фізична особа громадянин ОСОБА_4 заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «Будлайфінцест» та в , відповідно до якого ОСОБА_4 передав домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у власність ТОВ «Будлайфінвест».

Відповідно до інформації отриманої з офіційного сайту Державної міграційної служби України (https://nd.dmsu.gov.ua/) стало відомо, що паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 номер НОМЕР_3 знайдено в базі даних МВС серед викрадених та втрачених. Дата реєстрації: 30.05.2006 р. Орган реєстрації: Ленінський РВ Донецького МУ ГУМВСУкраїни в Донецькій Області.

Крім того, на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України у розділі «Пошук паспорта громадянина України» (https://wanted.mvs.gov.ua/passport/) також зазначено, що паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 значиться серед викрадених та втрачених.

Викладене дає підстави вважати, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталію Миколаївною не могло бути встановлено особу ОСОБА_4 та перевірено його дієздатність по втраченому у 2006 році паспорту громадянина України серія НОМЕР_4 , а також не могло бути встановлено особу ОСОБА_10 та перевірено його дієздатність, оскільки довіреність від ТОВ «Будлайфінвест» від 01.12.2017 року видано ОСОБА_4 на підставі втраченого паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 номер НОМЕР_3 .

Даний факт свідчить про те, що всі правочини (створення та реєстрація юридичної особи, складання та підписання довіреності від імені товариства, внесення майна у статутний капітал ТОВ «Будлайфінвест», тощо) вчинені після анулювання цього паспорту (втрати/викрадення) з дати – 30.05.2006 року є нікчемними, оскільки вчинялись з грубим порушенням норм чинного законодавства України.

Крім того, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160000000872 від 26.09.2019 за заявою голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця « ОСОБА_11 за фактом самовільного зайняття директором ТОВ «Будлайфінвест» земельної ділянки особливо цінних земель, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , однак злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15 ч.2 ст.197-1 КК України.

Зазначені матеріали досудового розслідування 16.10.2019 постановою прокурора об`єднано в одне провадження № 12018160000000257 від 16.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.1, ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний номер провадження - № 12018160000000257.

Встановлено, що 19.09.2018 на черговій сесії Одеської міської ради прийнято рішення № 3676-VII, яким ТОВ «Будлайф Інвест» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, загальною площею 3,5144 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , сформована, їй присвоєно кадастровий номер 5110137500:54:002:0136 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодженого у відповідних органах державної влади та місцевого самоврядування.

Суб`єктом права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 Бернардацці АДРЕСА_4 /6 є територіальна громада в особі Одеської міської ради, яка, в свою чергу вчиняє дії щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Будлайф Інвест» зазначеної земельної ділянки в оренду строком на 20 років для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, не зважаючи на те, що на даній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна Санаторій «Красні Зорі», який без законних на те підстав вибув із власності потерпілого ПрАТ «Укрпрофздоровниця».

Постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 23.05.2019 об`єкт нерухомого майна – домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101, який розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:54:002:0136, загальною площею 3,5144 га), визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Також, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження 04.06.2019 ухвалою Київського районного суду м. Одеси задоволено клопотання слідчого про призначення судової оціночно-будівельної експертизи у даному провадженні, виконання якої доручено експертам Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України, проведення якої на даний час триває.

Крім того, постановою слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 31.10.2019, з метою збереження речових доказів та у зв`язку з тим, що сама земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також має доказове значення у кримінальному провадженні, земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:54:002:0136, загальною площею 3,5144 га визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Разом з цим, необхідно звернути увагу, що на підставі рішення Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської області від 07.11.2018 наказом Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 28.03.2019 за №51 до Переліку об`єктів культурної спадщини Одеської області занесено щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Комплекс Воскресенського скиту Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря за місцезнаходженням: Одеська область, місто Одеса АДРЕСА_5 вул. Бернардацці, 4/6. Таким чином, зазначеному об`єкту надано правовий статус щойно виявленого об`єкту культурної спадщини.

На виконання ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на адресу Одеської міської ради 04.04.2019 за вихідним № 01-12/1298 направлено повідомлення про занесення вказаного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини Одеської області (копії наказу, листа Одеської обласної державної адміністрації з додатками долучено до клопотання).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вирішення питання про реєстрацію зазначеного щойно виявленого об`єкту культурної спадщини шляхом занесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, проведення робіт на цьому об`єкті має здійснюватися за письмовим дозволом Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Таким чином, накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер: 5110137500:54:002:0136, загальною площею 3,5144 га, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів є необхідним заходом забезпечення даного кримінального провадження, оскільки сама земельна ділянка та саме на зазначеній земельній ділянці перебуває об`єкт нерухомого майна – домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та є предметом та об`єктом кримінального правопорушення, зберігає на собі сліди злочину та який може бути втрачено, пошкоджено, внаслідок злочинних та протиправних дій, що в подальшому може призвести до неможливості повернення незаконно вкраденого шахрайським шляхом об`єкту нерухомого майна та фактично унеможливить встановлення об`єктивної істини за кримінальним провадженням.

Враховуючи вищевикладене, на теперішній час, з метою повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а саме домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101, який розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:54:002:0136, загальною площею 3,5144 га), а також самої земельної ділянки виникла необхідність в накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:54:002:0136, загальною площею 3,5144 га, яка на праві власності належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, встановивши заборону розпорядження, відчуження, користування, проведення підготовчих, будівельних робіт, у тому числі отримання дозвільних документів на початок підготовчих та будівельних робіт, а також заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям у разі державної реєстрації обтяжень під час примусового виконання рішення, вчиняти із земельною ділянкою дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації прав та їх обтяжень: перереєстрації, поділу, виділу, тощо.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі, та просила клопотання задовольнити.

Представник Одеської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що стороною обвинувачення не було доведено, що земельна ділянка, про яку йдеться в клопотанні була самовільно захоплена, та що на теперішній час Одеською міською радою вживаються заходи до відчуження такої земельної ділянки. Крім того, представник зазначив, що така земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення. В цілому, стороною обвинувачення не було доведено правових підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а відтак, в задоволенні поданого клопотання представник просив відмовити.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 року) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 року), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання та долучених до нього матеріалів, досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12018160000000257 від 16.03.2018 року здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.1, ч.2 ст.364, ч.3, ч.4 ст.190, ч.1 ст.15 ч.2 ст.197-1 КК України.

Так, в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2019 року клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:54:002:0136, площею 3,5144 га., було повернуто прокурору.

01.11.2019 року, після усунення відповідних недоліків, стороною обвинувачення було подано нове клопотання про арешт майна в рамках даного кримінального провадження. Так, з матеріалів долучених до клопотання вбачається, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Балабан М.М. від 31.10.2019 року в рамках кримінального провадження № 12018160000000257 від 16.03.2018 земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:54:002:0136, площею 3,5144 га. визнана речовим доказом.

В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на ті обставини, що земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:54:002:0136, площею 3,5144 га., а також об`єкт нерухомого майна – домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які визнано речовими доказами по кримінальному провадженню є предметом та об`єктом кримінального правопорушення, зберігають на собі сліди злочину та які можуть бути втрачено, пошкоджено, внаслідок злочинних та протиправних дій, що в подальшому може призвести до неможливості повернення незаконно вкраденого шахрайським шляхом об`єкту нерухомого майна та фактично унеможливить встановлення об`єктивної істини за кримінальним провадженням.

Між тим, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя не може погодитися з доводами сторони обвинувачення, на які в своєму клопотанні така сторона посилається в обґрунтування необхідності накладення арешту майна, з огляду на наступне.

Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку доводам сторони обвинувачення в частині обґрунтованості можливого протиправного заволодіння об`єктом домоволодіння, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим, ухвалою слідчого судді від 03.06.2019 року було накладено арешт на такий об`єкт нерухомого майна. Разом з тим, слідчий суддя не може залишити поза увагою ту обставину, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється з 16.03.2018 року, при цьому будь-які відомості щодо повідомлення тієї чи іншої особи в рамках такого кримінального провадження про підозру у слідчого судді відсутні. Крім того, слідчий суддя не може залишити поза увагою наявність цивільно-правового спору між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ», щодо вищевказаного об`єкту нерухомого майна, який до теперішнього часу не вирішений, кінцеве рішення за яким не прийнято.

Враховуючи, що в обґрунтування поданого клопотання про арешт майна сторона обвинувачення посилається, зокрема, на наявність загрози можливого знищення домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу може призвести до неможливості повернення, згідно клопотання, незаконно вкраденого шахрайським шляхом об`єкту нерухомого майна та фактично унеможливить встановлення істини за кримінальним провадженням, з огляду на ту обставину, що слідчим суддею був накладений арешт на такий об`єкт нерухомості, з забороною відчуження, використання, розпорядження, реконструкції, руйнування, проведення будівельних робіт та забороною будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо такого об`єкта нерухомого майна, слідчий суддя приходить до переконання, що вказані доводи сторони обвинувачення є необґрунтованими та такими, які спростовуються долученими до клопотання стороною обвинувачення матеріалами.

В частині доводів сторони обвинувачення щодо проведення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження також за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.2 ст.197-1 КК України, слідчий суддя зазначає, що до матеріалів поданого клопотання будь-яких доказів, якими б прямо підтверджувалася обґрунтованість підозри за фактом вчинення такого кримінального правопорушення долучено не було. Так, обґрунтованість підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.2 ст.197-1 КК України, згідно поданого клопотання випливає з обґрунтованості підозри за фактом можливого незаконного заволодіння об`єктом домоволодіння, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, переважно всі матеріали, якими клопотання сторони обвинувачення обґрунтовуються в більшій мірі стосуються саме зазначеного факту, між тим до клопотання навіть не долучено відомостей, які б підтверджували надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що на переконання слідчого судді не може свідчити про належну обґрунтованість такого клопотання.

Разом з тим, слідчий суддя надає належну оцінку доводам, зазначеним в клопотанні в частині наявної необхідності в забезпеченні збереження земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:54:002:0136, площею 3,5144 га., оскільки 19.09.2018 року на черговій сесії Одеської міської ради прийнято рішення №3676-VII, яким ТОВ «Будлайф Інвест» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка на теперішній час сформована, та якій присвоєно кадастровий номер, відносно якої власник такої земельної ділянки – Одеська міська рада вчиняє дії щодо передачі ТОВ «Будлайф Інвест» такої земельної ділянки в оренду строком на 20 років для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, та в будь-якому разі зазначає наступне.

Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №32/563 вбачається, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.

Відтак, сам по собі факт надання Одеською міською радою дозволу на розробку проекту землеустрою жодним чином не свідчить про передачу відповідної земельної ділянки в користування (оренду) ТОВ «Будлайф Інвест», а тому, оскільки будь-які інші посилання на наявність ризику можливого знищення зазначеної у клопотанні земельної ділянки ні у клопотанні, ні під час розгляду такого клопотання зазначено не було, слідчий суддя вважає не доведеним наявність загрози можливого знищення такої земельної ділянки, що свідчить про недоведеність необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, сам по собі факт визнання такої земельної ділянки речовим доказом в рамках даного кримінального провадження, без належного обґрунтування в частині наявності необхідності в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також обґрунтування наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, знову ж таки не може свідчити про обґрунтованість поданого клопотання.

Більше того, слідчий суддя зазначає, що порядок передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності регламентований ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, й не належить до компетенції слідчого судді. В свою чергу будь-які докази здійснення кримінального провадження відносно посадових осіб Одеської міської ради, як і будь-які докази можливих протиправних дій вказаних осіб до клопотання долучено не було, та й в цілому, вирішення таких питань не входить до предмету розгляду в рамках поданого клопотання.

В цілому, слідчий суддя не може залишити поза увагою ту обставину, що згідно доводів учасників кримінального провадження в ході розгляду даного клопотання, на теперішній час власником земельної ділянки, про яку йдеться в клопотанні є Одеська міська рада, сама земельна ділянка перебуває у комунальній власності, при цьому представник Одеської міської ради в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на таку земельну ділянку.

Беручи до уваги викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення не було доведено наявності правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:54:002:0136, площею 3,5144 га., необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, в зв`язку з чим, в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюка О.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Бойченко К.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160000000257 від 16.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358, ч.1, ч.2 ст.364, ч.3, ч.4 ст.190, ч.1 ст.15 ч.2 ст.197-1 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.