Рішення № 8548367, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 64/48-10

вх. № 442/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 17.02.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Євпаторія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" м. Харків

про стягнення 6367,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" 6200,00грн. основного боргу; 34,10грн. збитків від інфляції; 17,06грн. три відсотки річних; 116,65грн. пені; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Cвої позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконаннм відповідачем своїх зобов"язань за договором суборенди №15/07/08 від 15.07.2008р., а саме не сплачує орендну плату встановлену відповідним договором.

Ухвалою господарського суду Харіквської області від 09.02.2010р. було відкладено розгляд справи на 01 березня 2010 року.

01 березня 2010 року позивач надав супровідним листом (вх. №3757) до канцелярії господарського суду Харківської області документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2010р. розгляд справи був відкладений на 22.03.2010р.

22 березня 2010 року позивач надав супровідним листом (вх. №6466) до канцелярії господарського суду Харківської області документи для долучення до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 липня 2008 року між позивачем (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) та відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС") було укладено договір суборенди (між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був 15 липня 2008 року укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1) нежитлового приміщення № 15/07/08, згідно до умов п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,0 кв.м.

15.07.2008 р. відповідно до умов п.п. 1.5, 4.1 - 4.3 вказаного договору суборенди, приміщення передано відповідачу в суборенду за актом приймання-передачи від 15.07.2008р. (додаток №1 до договору суборенди нежитлового приміщення №15/07/08 від 15.07.2008р.).

Відповідно до п. 5.1 договору, розмір плати за суборенду було встановлено в розмірі З100,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 1.4 договору суборенди розмір орендної плати включав вартість комунальних послуг.

Згідно до п. 5.3 договору суборенди орендна плата мала вноситись відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць.

Строк дії договору суборенди згідно до п. 7.1 договору встановлено до 12.05.2011 р. включно.

Протягом строку дії договору відповідач використовував предмет суборенди за призначенням, з метою зберігання товару, та щомісяця сплачував орендні платежі у встановлених договором порядку і розмірі. Претензії за договором зі сторони відповідача були відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, з листопада 2009 р. відповідач перестав сплачувати орендні платежі, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати за договором суборенди за листопад та грудень 2009р., що становить 6200,00 грн.

Згідно до п.п. 1. 5 ст. 762 ЦК України, за користування орендованим майном справляється орендна плата, яка вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 6200,00 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору суборенди нежитлового приміщення №15/07/08 від 15.07.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 116,65 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 17,06грн. та інфляційні у сумі 34,10грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" (61037, м. Харків, пр. Московський, б. 197-Б, п/р 26003301000165 у ХФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 350631, код 21197076) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (97400, АДРЕСА_2; п/р НОМЕР_2 у СФ АБ "Київська Русь", МФО 384793, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 6200,00грн. основного боргу; 34,10грн. збитків від інфляції; 17,06грн. три відсотки річних; 116,65грн. пені; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 26 березня 2010 року.