Вирок № 85483126, 08.11.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 347/227/19

Провадження № 1-кп/348/237/19

08 листопада 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.

з участю прокурора: Демуса О.Б.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисників: Чігура С.В., Федоровича В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000898 за обвинувальним актом від 05.02.2019 р. щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с. Уторопи, Косівського району, Івано - Франківської області, жителя АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні двоє дітей, з повною загальною середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше не судимого, громадянина України.

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив пособництво до вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням у житло а також ОСОБА_1 вчинив пособництво до вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежі), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у житло.

Злочини ним вчинено при наступних обставинах.

На початку лютого 2018 року ОСОБА_1 , являючись уродженцем с. Уторопи Косівського району Івано-Франківської області, під час розмови по телефону із вітчимом ОСОБА_2 , який проживає в с. Уторопи, дізнався про те, що житель зазначеного села ОСОБА_3 продав свій автомобіль марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1 , отримавши значну суму грошових коштів в іноземній валюті, які зберігає по місцю проживання у АДРЕСА_3.

Цього ж дня у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення грошових коштів із житла ОСОБА_3 .

З метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову зі своїм знайомим ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , як пособник надав поради ОСОБА_4 , а саме намалював йому схему місця розташування господарства ОСОБА_3 в селі Уторопи, таким чином сприяв вчиненню злочину, а також погодився отримати частину від викрадених грошових коштів.

На початку лютого 2018 року ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_1 , спрямованого на вчинення таємного викрадення чужого майна із житла ОСОБА_3 , а також незаконного збагачення шляхом учинення інших злочинів проти власності, вирішив створити стійке об`єднання у формі організованої групи.

Усвідомлюючи, що запланований злочин, зокрема вчинення крадіжки з житла ОСОБА_3 , потребує ретельної та довготривалої підготовки, ОСОБА_4 залучив до складу групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 як організатор керував підготовкою до вчинення злочину, а також у відповідності до взятих на себе зобов`язань повинен був здійснювати координацію дій членів організованої групи безпосередньо під час учинення злочину. У свою чергу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відведено роль виконавців скоєння злочину.

11.02.2018 року ОСОБА_4 , добре вивчивши схему намальовану йому ОСОБА_1 , здійснюючи ретельну підготовку до вчинення злочину, з метою чіткої координації дій членів організованої групи на місці, спільно з ОСОБА_5 на автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , прибув у АДРЕСА_3, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провели огляд місцевості, господарства потерпілого, встановили шляхи підходу та відходу після вчинення злочину, після чого повернулися додому.

17.02.2018 року, на підставі інформації ОСОБА_1 щодо місця та способу вчинення злочину, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у складі організованої групи на виконання злочинного плану зібралися у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та викликали знайомого ОСОБА_7 , який займається пасажирськими перевезеннями. ОСОБА_7 прибув на своєму автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не повідомляючи йому про свої злочинні наміри, запропонували за грошову оплату відвести їх в Івано-Франківську область, з чим той погодився. У подальшому ОСОБА_7 на своєму автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 відвіз ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в АДРЕСА_3.

Згідно отриманої від ОСОБА_1 інформації про місцезнаходження житлового будинку, в якому знаходилися грошові кошти, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спостерігаючи за домоволодінням ОСОБА_3 , зрозуміли, що вчинити таємне викрадення чужого майна неможливо, оскільки в ньому перебувають власники майна.

В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли за межі домовленостей із ОСОБА_1 про вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в житло та вирішили вчинити розбій, поєднаний з проникненням в житло ОСОБА_3 , який не охоплювався умислом ОСОБА_1

19.02.2018 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, де ОСОБА_4 узяв з собою сокиру, тобто заздалегідь підготовив її для нанесення тілесних ушкоджень та попрямували до господарства ОСОБА_3

Прибувши до господарства ОСОБА_3 члени організованої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно відведеної їм ролі, зайшли на подвір`я, де ОСОБА_4 шляхом пошкодження скла у віконній рамі веранди відчинив із внутрішнього боку за допомогою ключа, що був у серцевині замка, вхідні двері та спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проник до приміщення житлового будинку, в якому перебували потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , які в той час спали.

Перебуваючи в приміщенні кімнати вказаного житлового будинку, ОСОБА_4 із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, учинили напад з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після застосування фізичного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я, щодо ОСОБА_3 та погрози такого насильства щодо ОСОБА_8 відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а саме грошовими коштами в сумі 6900 доларів США, які згідно з курсом Національного банку України станом на 19.02.2018 р. становлять 186231,00 гривень.

Таким чином ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вчинили діяння - розбій, що не охоплювався умислом ОСОБА_1 , який безпосередньо не сприяв застосуванню насильства, а в межах домовленості здійснював пособництво вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в житло.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з викраденими грошима покинули місце події та прибувши в с. Обарів Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_4 розподілив порівну викрадені в потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 грошові кошти між членами організованої групи, а також ОСОБА_1 , як пособником вчинення злочину.

У результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , спричинили потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 186231,00 грн.

Також ОСОБА_4 , проживаючи спільно із ОСОБА_9 , неодноразово приїжджав до її мами ОСОБА_10 , яка проживає у с. Садки Острозького району Рівненської області та бачив, що ОСОБА_10 зберігає в себе золоті вироби, які вона придбала протягом свого життя.

В середині березня 2018 року в ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння золотими виробами ОСОБА_10 та в подальшому ОСОБА_4 для відкритого викрадення майна ОСОБА_10 , поєднаного з проникненням у житло, залучили членів створеної ним організованої групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з якими при неодноразових зустрічах склали план та обговорили його з усіма учасниками групи, розподілили ролі кожного з учасників. При цьому кожен із учасників організованої групи погодив свою роль, а також єдині правила поведінки та способи конспірації.

ОСОБА_4 як організатор керував підготовкою до вчинення злочину, а також у відповідності до взятих на себе зобов`язань повинен був здійснювати координацію дій членів організованої групи безпосередньо під час учинення злочину.

Крім того, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1 , якому повідомив про намір вчинення відкритого викрадення майна в ОСОБА_10 та залучив його як пособника у чиненні злочину, а саме заздалегідь обіцяному збуті викрадених золотих виробів.

ОСОБА_1 діючи не в складі організованої групи, погодився на збут викраденого майна за окрему оплату.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відведено роль виконавців скоєння злочину.

24.03.2018 року, у вечірній час, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , на виконання злочинного плану, зібралися разом у с. Обарів Рівненського району Рівненської області, після чого ОСОБА_5 викликав ОСОБА_7 , який на своєму автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 відвіз ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в с. Садки Острозького району Рівненської області.

Цього ж дня приблизно о 22.00 год. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, з якого ОСОБА_4 взяв з собою заздалегідь підготовлені маски для обличчя, після чого пішли до господарства ОСОБА_10

Прибувши до господарства ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_4 , члени організованої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшли на подвір`я, де ОСОБА_4 та ОСОБА_11 одягнули на обличчя маски, щоб не бути викритими, підійшли до будинку. Після цього ОСОБА_4 шляхом пошкодження скла відчинив із внутрішнього боку металеву застібку вхідних дверей та спільно із ОСОБА_5 проник до приміщення житлового будинку, де перебувала потерпіла ОСОБА_10 , яка в той час спала. - ОСОБА_6 , відповідно до відведеної йому ролі, залишився чекати на подвір`ї, дивитись щоб ніхто не надійшов, та спостерігати за обстановкою і в разі виникнення небезпеки щодо їх викриття, завчасно сповістити співучасників.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кімнати вказаного житлового будинку, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, учинили відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_10 із застосуванням щодо неї фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а саме: ОСОБА_5 силою її утримував на ліжку, а ОСОБА_4 закривав рукою рот, щоб не кричала, після чого умисно наніс потерпілій три удари кулаком у ділянку обличчя, спричинивши їй, згідно з висновком експерта № 58 судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді рани на спинці носа посередині, синців на верхній та нижній повіках лівого ока, на лівій щоці, на верхній губі зліва біля зовнішнього кута, на підборідді зліва з переходом на ліву верхню бокову поверхню шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, щодо ОСОБА_10 відкрито заволоділи її майном, а саме грошовими коштами в сумі 5000 грн., мобільним телефоном «Нокіа» чорного кольору вартістю 800 грн, а також золотим кільцем із рожевим каменем 583 проби загальною вагою 7,79 грама, чистою вагою без каменю 5,4 грама, вартість якого, згідно з висновком експерта № 4.3.-516/18 судової товарознавчої експертизи, за закупівельними цінами Національного банку України на дорогоцінні метали в брухті становить 3461 грн 67коп., яке ОСОБА_4 зняв проти волі потерпілої з її пальця.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з викраденими грошима і майном покинули місце події.

Прибувши в с. Обарів Рівненського району Рівненської області ОСОБА_4 як організатор розподілив порівну між членами організованої групи, а також ОСОБА_7 , який діяв не в складі організованої групи, викрадені в потерпілої ОСОБА_10 грошові кошти. Крім того ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб, передав ОСОБА_1 для збуту викрадене золоте кільце із рожевим каменем.

25.03.2018 року ОСОБА_1 , з метою заздалегідь обіцяного збуту викраденого в ОСОБА_10 золотого кільця із рожевим каменем на автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , поїхали в м. Луцьк Волинської області, де ОСОБА_1 здав золоте кільце із рожевим каменем у ломбард «Заставно -кредитиний дім», що по вул. Винниченка 16, отримавши 3228 грн, які передав ОСОБА_4 , який в подальшому дані грошові кошти розподілив порівну між членами організованої групи, а також ОСОБА_1 як пособником вчинення злочину, який діяв не в складі організованої групи.

У результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 спричинили потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 9261 грн 67 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів при обставинах, викладених в обвинувальних актах визнав повністю та суду пояснив, що на початку лютого 2018 року він під час розмови по телефону із вітчимом ОСОБА_2 , який проживає в с. Уторопи, дізнався про те, що житель зазначеного села ОСОБА_3 продав свій автомобіль марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1 , отримавши значну суму грошових коштів в іноземній валюті, які зберігає по місцю проживання у АДРЕСА_3. Тоді ж у нього виник умисел на таємне викрадення грошових коштів із житла ОСОБА_3 .

З метою реалізації даного злочинного наміру він вступив у злочинну змову зі своїм знайомим ОСОБА_4 .

В подальшому він як пособник надав поради ОСОБА_4 , а саме намалював йому схему місця розташування господарства ОСОБА_3 в селі Уторопи, а також погодився отримати частину від викрадених грошових коштів.

На початку лютого 2018 року ОСОБА_4 вирішив створити стійке об`єднання у формі організованої групи, залучивши до складу групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6

17.02.2018 року, на підставі його інформації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у складі організованої групи на виконання злочинного плану зібралися у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та викликали знайомого ОСОБА_7 , який на своєму автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 відвіз їх в АДРЕСА_3.

Згідно отриманої від інформації про місцезнаходження житлового будинку, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спостерігаючи за домоволодінням ОСОБА_3 , зрозуміли, що вчинити таємне викрадення чужого майна неможливо, оскільки в ньому перебувають власники майна.

В подальшому вони вийшли за межі домовленостей із ним про вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в житло та вирішили вчинити розбій, поєднаний з проникненням в житло ОСОБА_3 , який не охоплювався його умислом.

19.02.2018 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проникли до приміщення житлового будинку, в якому перебували потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , які в той час спали. Перебуваючи в приміщенні вказаного житлового будинку вчинили напад з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , в результаті якого відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а саме грошовими коштами в сумі 6900 доларів США.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вчинили розбій, що не охоплювався його умислом, який безпосередньо не сприяв застосуванню насильства, а в межах домовленості здійснював пособництво вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в житло.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 розподілив порівну викрадені в потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 грошові кошти між членами організованої групи, а також ним як пособником вчинення злочину.

Також в середині березня 2018 року в ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння золотими виробами ОСОБА_10 , для вчинення якого він залучив членів створеної ним організованої групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Крім того ОСОБА_4 якому повідомив йому про намір вчинення відкритого викрадення майна в ОСОБА_10 та залучив його як пособника у чиненні злочину, а саме заздалегідь обіцяному збуті викрадених золотих виробів. Він, діючи не в складі організованої групи, погодився на збут викраденого майна за окрему оплату.

24.03.2018 року, у вечірній час, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , на автомобілі ОСОБА_7 марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 прибули в с. Садки Острозького району Рівненської області, де вчинили відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_10 , та заволоділи її майном на суму заволоділи її майном, а саме грошовими коштами в сумі 5000 грн., мобільним телефоном «Нокіа» чорного кольору, а також золотим кільцем із рожевим каменем 583 проби загальною вагою 7,79 грама, чистою вагою без каменю 5,4 грама.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 як організатор розподілив порівну між членами організованої групи, а також ним, який діяв не в складі організованої групи, викрадені в потерпілої ОСОБА_10 грошові кошти. Крім того ОСОБА_4 передав йому для збуту викрадене золоте кільце із рожевим каменем.

25.03.2018 року він, з метою заздалегідь обіцяного збуту викраденого в ОСОБА_10 золотого кільця із рожевим каменем на автомобілі марки «Мазда 626», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , поїхали в м. Луцьк Волинської області, де він здав золоте кільце із рожевим каменем у ломбард «Заставно -кредитиний дім», що по вул. Винниченка 16, отримавши 3228 грн, які передав ОСОБА_4 , який в подальшому дані грошові кошти розподілив порівну між членами організованої групи, а також ним як пособником вчинення злочину, який діяв не в складі організованої групи.

У вчиненому розкаявся та запевнив суд, що подібного більше не повторить. Ним повністю відшкодовано завдані збитки потерпілим, які не мають до нього жодних претензій матеріального та морального характеру, шкодує про заподіяне, визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію. Просить його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки завдана шкода йому відшкодована повністю. Просить суд обвинуваченого суворо не карати та пом`якшити йому покарання.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, однак від неї поступила заява, в якій просить кримінальне провадження слухати в її відсутності, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки завдана шкода їй відшкодована повністю. Просить суд пом`якшити обвинуваченому покарання.

Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась, однак від неї поступила заява, в якій просить кримінальне провадження слухати у її відсутності, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить суд обвинуваченого суворо не карати

Суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України, які виразились в пособництві до вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням у житло, а також в пособництві до вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у житло, кваліфіковані вірно.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій сторонами не оспорюються.

В судовому засіданні захисник при призначення покарання просить врахувати пом`якшуючі обставини такі як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування шкоди потерпілим, а також особу обвинуваченого, те, що обвинувачений не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, думку потерпілих, які просить суворо не карати, роль обвинуваченого у вчинені злочинів, та просить звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Обвинувачений просить обрати не суворе покарання.

Прокурор в судовому засіданні просить з врахування тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого та наявності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин обрати покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі, та в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі. Шляхом поглинання менш сувоворо покарання більш суворим остаточне покарання обвинуваченому призначити у виді 4 років позбавлення волі з його реальним відбуванням.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, обставини їх вчинення, наслідки, які настали, роль обвинуваченого у вчиненні злочину , особу обвинуваченого, що раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, те, що на даний час працює по тимчасових заробітках, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, по місцю проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується позитивно, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин що пом`якшують покарання суд відносить: щире каяття у вчиненому, оскільки обвинувачений розкаявся у вчиненому, шкодує про заподіяне, визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений розкаявся перед судом, давав послідовні, визнавальні показання, відшкодування шкоди потерпілим, які не мають не мають претензій до обвинуваченого та просять пом`якшити покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах мінімальних санкцій Особливої частини статті Кримінального кодексу за ці види злочину, у виді позбавлення волі.

Разом з тим враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_12 хоча і вчинив тяжкі злочини, однак з враховунням особи винного, що вперше притягується до відповідальності, одружений, має на утримання двох неповнолітніх дітей, повністю відшкодував завдані збитки потерпілим, з врахуванням інших обставин справи зокрема відсутність тяжких наслідків, критичне ставлення до вчиненого, роль обвинуваченого у вчиненні злочину,та беручи до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, суд дійшов висновку можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_12 без реального відбування покарання.

У зв`язку із чим суд на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого ОСОБА_12 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів і що цілком відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого.

При вирішенні питання про повернення застави слід керуватись ч. 1 ст. 182 КПК України, відповідно до якої застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Як вбачається з копії квитанції, долученої до матеріалів кримінального провадження, за обвинуваченого ОСОБА_12 було внесено заставу в розмірі 115260 грн. 00 коп. заставодавцем ОСОБА_13 .

Таким чином, після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 115260,00 грн., яка внесена за ОСОБА_12 ,слід повернути застоводавцю ОСОБА_13 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст 185 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст 186 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст 185 КК України - 3 роки позбавлення волі;

-за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст 186 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити заставу. Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 115260 грн. 00 коп., яка внесена на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172 - повернути застоводавцю ОСОБА_13 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Міськевич О.Я.