Рішення № 85481869, 23.10.2019, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/809/19

2/179/509/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 Т.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Бредихіної М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом приватного підприємства «Юніон Трейд Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, суд

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява приватного підприємства «Юніон Трейд Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 07 грудня 2018 року між сторонами було укладено договір безпроцентної позики № 5.

Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 170000 грн. Надана позика є безпроцентною.

Зазначені грошові кошти були отримані відповідачем за видатковими касовими ордерами:

- № 1814 від 11.12.2018 року на суму 50 000 грн., № 1792 від 10.12.2018 року на суму 50 000 грн., № 1835 від 12.12.2018 року на суму 20 000 грн., № 1766 від 07.12.2018 року на суму 50 000 грн.

Відповідач зобов`язався повернути позивачу отримані грошові кошти до 06 лютого 2019 року.

Станом на 07.05.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 170000 грн. Добровільно сплатити борг у встановлений договором строк відповідач відмовився.

Крім того, пунктами 4, 5 договору від 07.12.2018 р. передбачено, що при порушенні відповідачем строку, встановленого для повернення позики, він сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми позики за кожен день прострочення, а пунктом 6 договору передбачено, що у разі прострочення повернення суми більш ніж на 5 календарних днів, окрім пені відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми позики.

Таким чином, станом на 07.05.2019 р. сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми за кожен день прострочення становить 10877, 02 грн., сума штрафу за прострочення повернення 34000 грн., а також три проценти річних від простроченої суми позики у розмірі 1244 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 07.05.2019 року складає 216121 грн. 02 коп., яку позивач прохає стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того позивач вказала, про те, що договір відповідач підписував власноручно та отримав кошти на підставі видаткового касового ордеру виданого підприємством. Представник позивача також пояснила, що відповідачеві було надано кошти в розмірі 170 000 грн., у зв`язку із тим, що останній звернувся із вказаним проханням для вирішення своїх фінансових питань.

Відповідач заперечив проти позову, посилав на те, що між позивачем та відповідачем не можуть існувати правовідносини зазначені в позовній заяві, оскільки грошові кошти за договором позики він не отримував, договір підписував під тиском, видаткові касові ордери підписував не заповнені. Крім того, відповідач пояснив, що працював на підприємстві на якому було виявлено нестачу матеріальних цінностей, у зв`язку із чим його змусили підписати договір позики.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до п.1 договору безпроцентної позики № 5 (далі Договір) укладеної 07 грудня 2018 року, приватне підприємство «Юніон Трейд Плюс» передало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 170 000 грн. Позикодавець має право за вимогою позичальника видавати позику частинами, згідно п. 2 Договору.

Згідно п. 3 Договору зобов`язується повернути грошові кошти в розмірі визначеному п. 1 Договору в термін до 06 лютого 2019 року.

В підтвердження надання ОСОБА_2 грошових коштів ПП «Юніон Трейд Плюс» було видано видаткові касові ордери: № 1814 від 11.12.2018 року на суму 50 000 грн., № 1792 від 10.12.2018 року на суму 50 000 грн., № 1835 від 12.12.2018 року на суму 20 000 грн., № 1766 від 07.12.2018 року на суму 50 000 грн. (а. с. 10-13).

У відповідності до п. 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

У відповідності до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що вони разом із відповідачем працювали в ПП «Юніон Трейд Плюс» в якому була виявлена нестача матеріальних цінностей. У зв`язку із тим, що керівництвом підприємства на них було покладено обов`язок щодо повернення матеріальних цінностей, тому їм надали аналогічні договори позики для підписання. Однак свідки зазначили, що ні відповідач, ні вони будь-яких коштів за договором позики від позивача не отримували.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Таким чином, виходячи з обставин встановлених в судовому засіданні та показань свідків вбачається, що договір позики було укладено під впливомтяжкої обставини.Крім тоговбачається,щовидаткові касовіордери,які виданіна підтвердженнявидачі коштівза договоромпозики,складені впорушення вимогзаконодавства,а самене містятьпідпису головного бухгалтера.Тому вказанівидаткові касовіордери неможуть вважатисядоказом урозумінні ст.76ЦПК України. Саме підписання стороною тексту договору позики без передання грошей не породжує у майбутнього обов`язку позичальника повернути обумовлену угодою суму грошей.

У зв`язку із тим, що відсутні підстави для стягнення боргу за договором позики, суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні вимог.

Керуючись ст. ст.12,13,19,81,137,259,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Юніон Трейд Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 листопада 2019 року.

Суддя Т.А.Ковальчук