Рішення № 85481485, 07.11.2019, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2515/19

Номер провадження 2/213/1512/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочно

07 листопада 2019 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання - Шрам В.А.,

за участі представника позивача - адвоката Буліч Н.В.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадкування та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, та просить усунути відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за законом на 1/3 частку квартири, що знаходиться у місті АДРЕСА_1 за адресою АДРЕСА_2 , та визнати за ним право власності на 1/3 частку зазначеної квартири.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка за життя заповіт не складала. Після смерті матері він в порядку спадкування за законом прийняв у власність 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Ще 1/3 частку цієї квартири він прийняв у спадок після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому на цей час він є власником 2/3 частки зазначеної квартири. Йому відомо, що його сестра - відповідач у справі також звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Зазначає, що мати померла у віці 84 роки, у останні роки життя хворіла, знаходилась у безпорадному стані і потребувала постійного догляду. Але відповідач не надавала матері допомогу матеріальну, відмовилася доглядати за нею за життя, та не брала участі у похованні матері після її смерті. Свої відмови мотивувала тим, що він живе разом біля матері, а тому має її доглядати, підтримувати матеріально, навіть натякала на те, щоб він здав матір у будинок для осіб похилого віку. Оскільки всі витрати на лікування матері, догляд за нею та поховання були покладені на нього, він вважає, що відповідач не має достатніх підстав отримувати спадщину за законом після матері ОСОБА_3 Вирішити спір в позасудовому порядку не вдається, оскільки вони тривалий час не спілкуються, родинних стосунків не підтримують.

Справа призначена до розгляду ухвалою від 20.08.2019 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.09.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Належним чином повідомлений позивач в судове засідання не з`явився, уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Буліч Н.В.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена в установленому порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, але до суду не з`явилася, відзив на позов не подала. Оскільки порядок виклику відповідача, передбачений ст.ст.128-130 ЦПК України, дотримано, представник позивача наполягає на розгляді справи за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наданих позивачем доказів. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.280-282 ЦПК України.

Представник позивача – адвокат Буліч Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити у повному обсязі. Вважає, що відповідач ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік та хворобу знаходилася у безпорадному стані, а тому згідно з чинним спадковим законодавством може бути усунута від спадкування. Позивач мешкає у спадковій квартирі, піклується про неї, сплачує комунальні послуги, а тому має підстави для визнання за ним права власності на цю частку квартири.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона мешкала у сусідній з позивачем квартирі, їй відомо, що матір позивача була хворою, потребувала догляду, який здійснював її син - позивач ОСОБА_1 . Сім`я була небагатою, тому іноді позичали у неї кошти. Їй відомо, що позивач практично не спілкувався з сестрою, іноді приходив до неї і дзвонив сестрі з її телефону, просив кошти для лікування матері, але жодного разу вона відповідача не бачила. Доповнила, що вона допомагала з похованням, сама викликала ритуальну службу. Дочки померлої при похованні не було.

Вислухавши представника позивача, свідка, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини, та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданим Інгулецьким відділом ДРАЦС Криворізького МУЮ у Дніпропетровській області від 05.05.2012 /а.с.12/.

Згідно зі свідоцтвом про смерть, виданим 19.11.2013 Інгулецьким відділом ДРАЦС Криворізького МУЮ у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача ОСОБА_4 /а.с.13/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у виді двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Брат позивача ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері у виді 1/3 частки цієї квартири, але спадкових прав не оформив, про що зазначено в свідоцтві про право на спадщину за законом № 156, виданому державним нотаріусом П`ятої криворізької державної нотаріальної контори. З цього свідоцтва вбачається, що після смерті ОСОБА_4 належну йому 1/3 частку квартири успадкував його брат - позивач у справі ОСОБА_1 /а.с.5/.

Наданими позивачем доказами, зокрема виписним епікризом, висновками ЛКК, підтверджено, що мати позивача - ОСОБА_3 за життя хворіла, потребувала постійного стороннього догляду /а.с. 10-11/.

Актом, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_3 , підтверджується, що ОСОБА_1 з травня 1992 року постійно мешкав з матір`ю ОСОБА_3 , доглядав за нею, купував продукти харчування, медикаменти, водив до лікарні, у разі необхідності викликав швидку медичну допомогу, та після смерті організував її поховання, поминальні обіди тощо /а.с.15/. Матеріальну участь позивача в похованні спадкодавця підтверджено також товарними чеками, виданими ФОП, яка здійснює діяльність з організування поховань та надання суміжних послуг /а.с.7-9/.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд вважає, що наданими стороною позивача доказами та поясненнями свідка доведено, що матір позивача потребувала постійної допомоги, та участь позивача у догляді за спадкодавцем, і навпаки, ухиленні відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік та хворобу знаходилася у безпорадному стані.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як на причину застосування норми ч.5 ст.1224 ЦК України, посилається на те, що його сестра ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги матері ОСОБА_3 , не доглядала за нею, не допомагала матеріально, а він навпаки на протязі тривалого часу здійснював догляд за матір`ю, яка згідно медичних довідок з травня 2011 року знаходилася в безпорадному стані, потребувала сторонньої допомоги.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про усунення відповідача від спадкування підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу позивача про визнання права власності на спірну 1/3 частку квартири, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Судом встановлено, що відповідно до положень ст.ст.1223, 1261 ЦК України позивач та відповідач як діти померлої власниці спірного майна, є спадкоємцями однієї черги, оскільки є братом та сестрою та за умови відсутності заповіту відповідно до положення ст.1267 ЦК України, мають рівні частки у спадщині за законом.

З матеріалів справи вбачається, що державним нотаріусом П`ятої криворізької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 195/2018, спадкоємцем був її син – ОСОБА_4 , який прийняв спадщину у виді 1/3 частки спірної квартири, але не оформив своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_4 цю 1/3 частку квартири прийняв у спадок його брат – позивач ОСОБА_1 , якому наразі належить 2/3 частки у спадковому майні /а.с.5-6/.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що виникають із права особи звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в разі неможливості вирішення цього питання у позасудовому порядку.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, оскільки суд встановив підстави для усунення відповідача від спадкування, та задовольняє позов в цій частині, наявні підстави для визнання права власності на 1/3 частку квартири, яку мала прийняти у спадщину відповідач, за позивачем.

При цьому, суд враховує, що позивач, починаючи з 1992 року, постійно мешкає у спадковій квартирі разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується відміткою про реєстрацію його місця проживання в паспорті, показами свідка, актом. А тому відповідно до ст.1268 ЦК України вважається таким, що фактично прийняв спадщину.

Згідно з інформацією, яка міститься у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 156, виданого 26.02.2019 Державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Оксамитною Н.В. та свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 155, виданого 26.02.2019 Державним нотаріусом П`ятої криворізької державної нотаріальної контори Оксамитною Н.В. /а.с.6/.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності також підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що відповідач не скористалася своїми правами, до суду не з`явилася, відзив на позов не подала.

Виходячи з вищенаведеного, з врахуванням наданих представником позивача доказів, які в повній мірі досліджено судом та оцінено в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до звіту з оцінки нерухомого майна від 04.03.2019 оціночна вартість спірного нерухомого майна на момент оцінювання становить 67600,00 грн., а 1/3 її частки – 22533,33 грн. /а.с.16-32/. Виходячи з вартості частки у спадковому майні, суд вважає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, враховуючи категорію справи, а також те, що позивач не просить про повернення йому понесених судових витрат, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1223, 1224, 1261 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 228-229, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадкування та визнання права власності на майно, задовольнити.

Усунути відповідача ОСОБА_2 , 1950 року народження, від права на спадкування за законом на 1/3 частку квартири, що знаходиться у АДРЕСА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 – АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 – місце зареєстрованого проживання невідоме, мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено в судовому засіданні 07.11.2019.

Повний текст складено 08.11.2019.

Суддя О.М. Нестеренко