Рішення № 85479322, 29.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18042/19

Провадження № 2/127/2497/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позов мотивований тим, що з 17.11.2007 року по 06.11.2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

В період шлюбу у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вінницького міського суду від 28.10.2015 року з позивача на користь ОСОБА_4 на утримання сина стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. В рішенні також зазначено, що позивач працює в ДПІ Святошинського району ГУ ДФС у м. Києві на посаді старшого інспектора, його середньомісячний заробіток становить 2157,80 грн. На той час позивач проживав один, на його утриманні крім сина нікого не було.

Згідно із свідоцтвом про шлюб, виданим Вінницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з 29.04.2018 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , актовий запис №99. Від цього шлюбу він має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина позивача перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Новонароджений син позивача також перебуває на його утриманні.

Згідно з довідкою про доходи №5155/8/008095 від 20.06.2019 року, виданою начальником Вінницької митниці ДФС, ОСОБА_1 з 21.03.2016 року працює на посаді заступника начальника відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї та кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії. Його заробітна плата за місяць в середньому становить 9059 грн.

Власного житла у позивача немає, він один працює, щоб забезпечити сім`ю. Після відрахування з нього аліментів дохід на одного члена сім`ї менший, ніж аліменти на дитину.

Тобто, на даний час значно погіршився матеріальний стан ОСОБА_1 , тому він звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав. Згідно з його запереченнями в судовому засіданні та поданому на позовну заяву відзиві твердження позивача про те, що матеріальний стан ОСОБА_1 змінився настільки, що потрібно зменшити розмір визначених судом аліментів з 1/3 до 1/6 часини всіх видів заробітку (доходу) є необґрунтованим та помилковим, оскільки аналіз декларацій позивача свідчить про те, що за останні роки його заробітна плата збільшилась майже вдвічі, також він замовчує про заробітну плату за 2017 рік своєї нинішньої дружини, яка відображена в його декларації за 2018 рік. Також, як відомо відповідачу, позивач в 2016 і 2018 роках відпочивав за межами України, що свідчить про наявність у нього грошових коштів. Також позивач за наслідками розгляду справи про поділ майна подружжя ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 45 тис. доларів США. У власності позивача знаходиться автомобіль Оpel Insignia, 2012 року випуску. Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази в справі, та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З 17.11.2007 року по 06.11.2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

В період шлюбу у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За рішенням Вінницького міського суду від 28.10.2015 року з позивача на користь ОСОБА_4 на утримання сина стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В рішенні також зазначено, що позивач працює в ДПІ Святошинського району ГУ ДФС у м. Києві на посаді старшого інспектора, його середньомісячний заробіток становить 2157,80 грн. На той час позивач проживав один, на його утриманні, крім сина ОСОБА_7 , нікого не було.

Згідно з свідоцтвом про шлюб, виданим Вінницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з 29.04.2018 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , актовий запис №99. Від цього шлюбу подружжя має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина позивача перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Малолітній син ОСОБА_8 знаходиться на утриманні позивача.

Згідно з довідкою про доходи №5155/8/008095 від 20.06.2019 року, виданою начальником Вінницької митниці ДФС, ОСОБА_1 з 21.03.2016 року працює на посаді заступника начальника відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї та кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії. Його заробітна плата за місяць в середньому становить 9059 грн.

Згідно з наказом Вінницької митниці ДФС від 06.09.2019 р. №359-о ОСОБА_1 переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення «Бронниця» митного поста «Дністер» з посадовим окладом згідно з штатним розписом митниці 4690 грн. на місяць.

Згідно з довідкою КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» від 26.09.2019 р. №29 дружина позивача – ОСОБА_9 на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 16.08.2019 р. по 15.06.2022 р.

Позивач є однією працюючою особою в сім`ї. Після відрахування з нього аліментів дохід на одного члена сім`ї менший, ніж аліменти на дитину.

Позивач 21.12.2015 р. після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів одержав від ОСОБА_4 кошти в розмірі 45 тис. доларів США за компенсацію своєї частки в садибі, розташованій за адресою : АДРЕСА_1 .

Суд не вважає таку обставину покращенням майнового стану платника аліментів, тому що грошова компенсація виплачена за майно, придбане подружжям в період шлюбу, тобто до призначення аліментів. А за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2015 р. позивачу ОСОБА_4 виділено на праві власності цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 три земельні ділянки по АДРЕСА_2 . Відповідно право ОСОБА_1 на свою частку у праві власності на вказане нерухоме майно припинено.

У власності позивача є автомобіль Оpel Insignia, 2012 року випуску, який він придбав за кошти грошової компенсації при поділі майна подружжя в справі Вінницького міського суду Вінницької області №127/19220/15-ц (рішення суду від 21.12.2015 р.).

У власності ОСОБА_1 є квартира загальною площею 47,6 кв.м в смт. Літин, Вінницької області. За його поясненнями – це квартира батьків, в якій він не мешкає, доходу від цього майна не одержує, що не спростовано відповідачем.

З квітня 2016 р. позивач орендує квартиру загальною площею 47 кв. м в м. Могилів-Подільський Вінницької області, де знаходиться його місце роботи і у зв`язку з цим несе додаткові витрати сімейного бюджету.

На даний час позивач навчається на заочному факультеті №2 Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, і сплачує за навчання в цьому учбовому закладі : в 2016 р. – 6500 грн., в 2017 р. – 6500 грн., в 2019 р. – 10900 грн.

Суд враховує і майновий стан відповідача ОСОБА_2 , зокрема згідно з відомостями Вінницького окружного адміністративного суду, зазначених у листі від 17.10.2019 р. №02.3-45/3017/19 ОСОБА_2 . згідно з наказом Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. №050 – к звільнена з посади помічника судді Вінницького окружного адміністративного суду 28.02.2019 р. за угодою сторін. Її заробітна плата за 2017 р. склала 169117,43 грн., за 2018 р. – 261820,85 грн., в 2019 р. виплачено 43730 грн. заробітної плати, в тому числі компенсація при звільненні та за невикористані дні відпустки – 20272,96 грн.

Згідно з поданими деклараціями про доходи заробітна плата ОСОБА_1 протягом 2016-2018 років зростала разом з підвищенням мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні, що, на переконання суду, не є покращенням матеріального стану позивача в 2019 р. в порівнянні з його заробітною платою в жовтні 2015 р. Також, суд враховує те, що на момент вирішення справи судом розмір заробітної плати позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення «Бронниця» митного поста «Дністер» складає 4690 грн. на місяць, що є суттєво меншим в порівнянні з його заробітною платою на час звернення до суду з цим позовом, на посаді заступника начальника відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї та кінологічного забезпечення управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії, – 9059 грн.

Відповідно до ст. 180 СК України обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Суд вважає доведеним той факт, що на даний час погіршився матеріальний стан ОСОБА_1 , і він не має можливості сплачувати аліменти на утримання старшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.

Положення Сімейного кодексу України не визначають частки, в якій мають стягуватись аліменти на одну дитину на відміну від раніше діючих положень Кодексу про шлюб та сім`ю. Але сталою судовою практикою підтверджено правильність позиції суду у визначенні аліментів на одну дитину в розмірі ј частки доходу платника. Відтак, суд вважає, що позов про зменшення розміру аліментів підлягає частковому задоволенню до 1/4 частки.

За рішенням суду від 28.10.2015 р. аліменти призначені в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 . На той час, коли на його утриманні був один син ОСОБА_10 , позивач погоджувався з таким розміром аліментів. Нині ж позивач несе обов`язок утримувати двох дітей.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено судом за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 17 цієї ж Постанови зміни законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

В постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 р. в справі №6-143цс13 висловлено правову позицію : «З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу цих правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти – платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення первісного рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання їх спільного сина ОСОБА_3 погіршився його матеріальний стан, а саме він вдруге одружився, має дружину та сина від другого шлюбу, які повністю перебувають на його утриманні.

Таким чином, суд вважає доведеною суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача) в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2015 року, що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 СК України.

Позивач не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача.

Представник відповідача – адвокат Гребенюк В.О. 23.09.2019 р. до закінчення судових дебатів в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України подав заяву про подання доказів про розподіл судових витрат у справі протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 183, 192 СК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області в справі №127/19216/15-ц на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) до ј частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.11.2019 р.

Відомості про учасників справи :

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя