Рішення № 8547823, 02.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2010 р. Справа №8/011-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Роад», м. Обухів

про стягнення 2239,72грн.,

Суддя Чорна Л.В.

представники:

від позивача: не з‘явився;

від відповідача: не з‘явився.

суть спору:

Предмет спору викладений в ухвалі від 16 лютого 2010р.

Відповідач позов не оспорив, відзив до суду не надійшов, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Також позивач у своїй заяві пояснив суду, що договір –заявка №22/119 має подвійний номер, оскільки номер 22- присвоєний замовником, а номер 119 –перевізником, тобто договір –заява №22 та №22/119 –це один і той самий документ.

Подана відповідачем заявка №22 з місцем розвантаження в м. Атерау, з ставкою фрахту 24000грн. 00коп., проте замовник пізніше змінив місце розвантаження на м. Актау за ставкою фрахту 26000грн. 00коп. Попередня заявка на м. Атерау була анульована. Вантаж відповідно був направлений в м. Актау, що підтверджується CMR №0121785 від 21.05.2009р., зазначається в рахунку №98 від 21.05.2009р. та в платіжному дорученні в графі призначення платежу м. Актау.

По зазначеному рахунку відповідач здійснював часткову оплату.

Окрім цього, позивач просить суд повернути оригінали документів.

Щодо повернення оригіналів документів, то суд звертає увагу позивача на ст. 40 Господарського процесуального кодексу України.

Позов підлягає задоволенню частково.

судом встановлено:

15 травня 2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер»- Перевізник /позивач/ та товариством з обмеженою відповідальністю «Мак Роад»- Замовник /відповідач/ укладено Договір-заявку №22/119 на перевезення вантажів у міжнародному сполученні, за умовами якого позивач взяв на себе зобов‘язання здійснити перевезення вантажів у міжнародному сполученні за замовлення відповідача за маршрутом м. Київ (Україна) –м. Актау (Казахстан).

Свої зобов‘язання в частині здійснення перевезення позивач виконав, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0121785 від 21.05.2009р.

За умовами договору-заявки відповідач зобов‘язався оплатити перевезення в сумі фрахту 26000грн. 00коп., в тому числі 10000грн. 00коп. в якості передплати, решту обумовленої суми протягом 2 днів з дня отримання оригіналів документів.

Платіжним дорученням №345 від 22.05.2009р. відповідач сплатив 10000грн. 00коп. - попередня оплата за надання послуг згідно рахунку №98 від 21.05.2009р.

Відповідачу були надіслані податкова накладна №98 від 21.05.2009р., рахунок №98 від 21.05.2009р., міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №0121785 від 21.05.2009р. Оригінали зазначених документів надіслані відповідачу, що підтверджується реєстром документів від 01.06.2009р. та поштовим повідомленням №307012, копії в матеріалах справи.

Платіжним дорученням №489 від 24.06.2009р. відповідач сплатив 14000грн. 00коп. –оплата за надання транспортних послуг згідно рахунка №98 від 21.05.2009р.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 2000грн. 00коп.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділової обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати до суду не подано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога по стягненню інфляційних та 3% річних обґрунтована, матеріалами справи поведена, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, зазначене судом задоволене бути не може, оскільки нормативно не обґрунтовано та в порядку ст. 536 Цивільного кодексу України позивачем не доведено.

За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати підлягають задоволенню пропорційно задоволених витрат.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Роад»(код 33222810, р/р 26006155281, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, МФО 380805, 08700, вул. Київська, 154, м. Обухів, Київська область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер»(код 24511745, р/р 26002976712063 в філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк»м. Запоріжжя, МФО 313623, 69083, вул. Жасмінна, 5, м. Запоріжжя) 2 000(дві тисячі)грн. 00коп. основного боргу, 36(тридцять шість)грн. 82коп. 3% річних, 75(сімдесят п‘ять)грн. 00коп. інфляційних, 96(дев‘яносто шість)грн. 17коп. витрат по миту та 222(двісті двадцять дві)грн. 52коп. інформаційних.

По решті –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Чорна Л.В.