Ухвала суду № 85478193, 11.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39622/19

Провадження № 2-з/761/646/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Бордусенко Б.С.,

за участі:

представника заявника - ОСОБА_4

заінтересованої особа - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особа - Черняк О.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом накладення арешту, згідно якої заявник просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 66, 2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1130704980000, номер запису про право власності № 32658466 від 02 серпня 2019 року).

Разом із тим 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала заяву про зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання внесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва грошових коштів у розмірі 250 000 грн., що складає 10 % від ціни ймовірного позову та відповідає обставинам справи.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом накладення арешту було задоволено.

Представник заявника у судовому засіданні проти зустрічного забезпечення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення заінтересованої особи та представника заінтересованої особи, думку представника заявника, вивчивши матеріали поданого клопотання, вважає, що воно є таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Оцінивши документи, додані до заяви про зустрічне забезпечення позову, суд не знаходить правових підстав для її задоволення, оскільки зустрічне забезпечення направлене на відшкодування можливих збитків заінтересованої особи, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а не на покриття вартості спірного майна у разі його можливого відчуження.

А відтак, заява заінтересованої особи про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 21 жовтня 2019 року.

Суддя: