Ухвала суду № 85476926, 07.11.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2181/19

1-кс/703/2294/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П., при секретарі судового засідання Харченко М.О., за участі прокурора Мордванюка Д.В., старшого слідчого Костенка Т.Л., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши в залі суду в м. Сміла клопотання слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Костенка Т.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючий у цивільному шлюбі, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

встановив:

Старший слідчий Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Костенко Т.Л. за погодженням з прокурором Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області Мордванюком М.Д. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12019120220000212 від 02 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , 30 квітня 2019 року в невстановлену слідством час перебуваючи на території залізничного вокзалу ст. ім. Т. Шевченка, Одеської залізниці, за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Якова Водяного, з метою заволодіння чужим майном застосувавши насильство небезпечне для життя, здійснив напад на ОСОБА_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 1 ребра з права, забоїв, крововиливів обличчя, ссадин тіла.

01 травня 2019 року громадянин ОСОБА_2 звернувся до Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області з заявою за вищевказаним фактом. За даним фактом слідчим відділом Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019120220000212 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

02 травня 2019 року слідчим відділенням Смілянського Вп ГУНП в Черкаській області за даним фактом було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018250230000699 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

21 травня 2019 року постановою прокурора Смілянської місцевої прокуратури Міщенко В.М., вказані кримінальні провадження № 12018250230000699 та №12019120220000212 об`єднані в одне кримінальне провадження за № 12019120220000212.

05 листопада 2019 року склад кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України.

05 листопада 2019 року по кримінальному провадженню №12019120220000212 повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченими ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам з його боку переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий Костенко Т.Л. просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Старший слідчий Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Костенко Т.Л. та прокурор Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області Мордванюк Д.В. в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 підтримали та пояснили, що на даному етапі слідства зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри останнього у вчиненні відповідного кримінального правопорушення. Окрім того, з огляду на існування ризику передбаченого ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування, тиснути на свідків та потерпілого чи знищити речові докази, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, вважають, що інший запобіжний захід не сприятиме його належній процесуальній поведінці.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, вказавши, що не буде переховуватись від органів досудового слідства та суду, буде з`являтись на виклики, тиск на свідків не здійснюватиме, можливості спотворити та знищити речові докази немає, так як таких у нього немає.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи старшого слідчого, прокурора, та пояснення підозрюваного суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.

У відповідності до витягу з ЄРДР кримінальне провадження відкрите за фабулою, зазначеною старшим слідчим Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Костенком Т.Л. у клопотанні.

Надані підозрюваним ОСОБА_1 пояснення в суді, та слідчим повідомлення про підозру від 05 листопада 2019 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 02 травня 2019 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 02 травня 2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 02 травня 2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 10 травня 2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 15 травня 2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 05 листопада 2019 року свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні наведеного кримінального правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження вказані старшим слідчим та прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний переховується чи буде переховуватись від органу досудового розслідування, буде незаконно впливати на свідків, потерпілого. В ході розгляду справи було встановлено, що від явки до слідчого підозрюваний не уникав, сам з`являвся на виклик, окрім того прибув на розгляд клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою що не заперечувалось в судовому засіданні старшим слідчим Костенком Т.Л., відтак зазначене повністю спростовує доводи слідчого та прокурора про наявність існування ризику у вигляді ухилення від явки підозрюваного до слідчого чи суду.

Посилання слідчого на можливість існування ризику у вигляді вчинення інших кримінальних правопорушень підозрюваним є безпідставним, оскільки це є лише припущенням, жодним чином не обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні клопотання старшого слідчого, слідчий суддя враховує і міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який має цивільну дружину, з якою перебуває у цивільному шлюбі та її дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого вони виховують.

У м. Черкаси підозрюваний має житло яке розташоване не досить віддалено від м. Сміла, що не ускладнить його своєчасне прибуття на виклик до слідчого Смілянського ВП.

Окрім того, під час розгляду справи слідчим не було достатньо обґрунтовано, неможливість обрання у відношенні підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

Приймаючи до уваги, відсутність будь-яких доказів, що ОСОБА_1 переховувався та має намір переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не має намір впливати на свідків та потерпілого, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

За таких обставин в клопотанні старшого слідчого не викладені обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність ризику, який полягає в уникненні від явки до слідчого підозрюваного,не надано доказів, що підтверджують ці обставини, відсутні обґрунтування в клопотанні неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначених у ньому, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя, з урахуванням викладеного, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який забезпечить в повній мірі виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти переліченим прокурором ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливого впливу на свідків та потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, слідчий суддя має зазначити, що в разі невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, старший слідчий матиме змогу звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну останньому запобіжного заходу на більш тяжкий.

Керуючись ст.ст. 107,177,181, 194, 206, 306, 372,395 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Костенка Т.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього наступні зобов`язання:

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

прибувати до старшого слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Костенка Т.Л. за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає – м. Черкаси без дозволу старшого, прокурора чи суду;

утриматися від спілкування з потерпілим чи свідками по справі, або спілкуватися з потерпілим або свідками по справі із дотриманням умов, визначених судом.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Запобіжний захід діє впродовж 2 - х місяців, але не довше як до закінчення строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів та підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Слідчий суддя О.П.Опалинська