Ухвала суду № 85476772, 01.11.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/165/13-ц

Номер провадження № 6/699/34/19

УХВАЛА

щодо оскарження дій та бездіяльності приватного виконавця

01.11.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

представника скаржника Касянчука С.В.,

представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» адвоката Чирви В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 року скаржник поштою направив до Корсунь-Шевченківського районного суду дану скаргу, в якій просить:

-визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. з прийняття до виконання виконавчого листа від 17.04.2014 р. по справі №699/1656/13-ц;

-визнати протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2019 р. (ВП № 59398604);

-визнати протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. про стягнення з боржника основної винагороди від 24.06.2019 року;

-визнати протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. про арешт майна боржника від 26.06.2019 року;

-визнати протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. про арешт коштів боржника від 01.07.2019 року;

-визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. щодо не передання виконавчого провадження (ВП № 59398604) за належністю до Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області;

-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. передати виконавче провадження (ВП № 59398604) за належністю до Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області;

-заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м.Києва Ляпіну Д.В. здійснювати виконання виконавчого листа від 17.04.2014 року по справі № 699/1656/13-ц;

-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. винести постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1

Скарга мотивована тим, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 28.10.2013 року, яке набрало законної сили 17.01.2014 року у справі №699/165/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа – Банк» заборгованість по кредитному договору № 490042854 від 06.07.2007 р., яка виникла станом на 06.12.2012 р., на загальну суму 452010,01 грн. На підставі вказаного рішення Корсунь-Шевченківським районним судом був виданий виконавчий лист стягувачу, який ним спочатку був пред`явлений до виконання до Дарницького PB ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, де було зареєстровано виконавче провадження № 4403440 та 20.12.2016 року старшим державним виконавцем Малівською H.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі того, що протягом року не було розшукано транспортний засіб відповідно до п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". 21.06.2019 року стягувач подав заяву про примусове виконання рішення до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В., у зв`язку з чим останнім винесені вище вказані постанови. Під час ознайомлення представником скаржника з матеріалами виконавчого провадження було виявлено, що приватний виконавець не отримавши відповідь щодо місця реєстрації боржника ОСОБА_1 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. У виконавчому листі зазначено, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , але більше трьох років він зареєстрований та проживає - АДРЕСА_3 , про що було відомо стягувачу. Тому приватний виконавець повинен був повернути виконавчий лист стягувачу, оскільки такий пред`явлений не за місцем виконання або після отримання відповіді щодо місця реєстрації передати за належністю до Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області.

Крім цього, у виконавчому листі зазначено строк пред`явлення до виконання 17.01.2015 року, тому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув станом на червень 2019 року і стягувач не звертався до суду із заявою про поновлення вказаного строку.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 . скаргу підтримав, просив задовольнити та надав пояснення аналогічні її змісту.

У судове засідання приватний виконавець Ляпін Д.В. не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений вчасно, що підтверджується розпискою (а.с.101), рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1940202371490, 1940202393892 (а.с.124, 133) причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник акціонерного товариства «Альфа-Банк» адвокат Чирва В.Г. просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки виконавчий лист був пред`явлений до виконання за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому листі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився.

Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 28.10.2013 року, яке набрало законної сили 17.01.2014 року у справі №699/165/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Корсунь – Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 26.04.2007 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , громадянина України, інші дані про особу суду невідомі та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 27.09.2001 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , громадянина України, інші дані про особу суду не відомі, на користь публічного акціонерного товариства «Альфа – Банк» (01001, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, МФО 300346, п/р № НОМЕР_5 ) заборгованість по кредитному договору № 490042854 від 06.07.2007 р., яка виникла станом на 06.12.2012 р., на загальну суму 452010,01 грн.

На підставі вказаного рішення Корсунь-Шевченківським районним судом був виданий виконавчий лист зі строком пред`явлення до виконання 17.01.2015 року (а.с.52).

Стягувач звертався до Дарницького PB ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, де було зареєстровано виконавче провадження № 44034407. 20.12.2016 року в межах вказаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Дарницького PB ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Малівською H.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі того, що протягом року не було розшукано транспортний засіб відповідно до п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.53).

21.06.2019 року стягувач подав заяву про примусове виконання рішення до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. (а.с.49-51). У зв`язку з чим 24.06.2019 року приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59398604 (а.с.47-48).

24.06.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.44-45).

Вище вказані постанови ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку 04.07.2019 року (а.с.8, 9).

05.07.2019 року представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

В межах виконавчого провадження приватним виконавцем також винесені постанови від 26.06.2019 року та 01.07.2019 року про арешт майна боржника (а.с.15-16, 37-42).

Також приватним виконацем було надіслано ряд запитів щодо перевірки майнового стану боржника та вимог приватного виконавця.

Крім цього, 27.06.2019 року приватний виконавець надіслав запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві з метою отримання інформації про місце реєстрації та проживання боржника, але на час ознайомлення з матеріалами справи представник боржника не виявив у матеріалах виконавчого провадження відповіді на вказаний запит (а.с.34).

Представник скаржника зазначає, що боржник ОСОБА_1 більше трьох років тому змінив місце реєстрації проживання, про що повідомляв стягувача, що підтверджується листом стягувача з пропозицією врегулювання проблемної заборгованості, який було направлено на адресу боржника - АДРЕСА_3 (а.с.10).

Тому стягувачу було відомо про зміну місця реєстрації проживання боржника, однак, стягувач не вказав дійсної адреси боржника у заяві про примусове виконання рішення суду і приватний виконавець без отримання відповіді щодо місця реєстрації відкрив виконавче провадження у виконавчому окрузі, у якому не проживає, не перебуває та не має жодного майна боржник. Представник скаржника зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження наявні докази того, що боржник являється іпотекодержателем нерухомого майна (земельної ділянки), яка знаходиться у АДРЕСА_3 (а.с.54-57).

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У ст.4 Закону закріплені вимоги до виконавчого документа, зокрема у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно ч.1,5 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно ч.1,8 ст.19 Закону право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України, що передбачено ч.1, 2, 5 ст.24 Закону.

Згідно статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403- VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

З копії посвідчення №0008 від 30.05.2017 року вбачається, що приватний виконавець Ляпін Д.В. здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Києва (а.с.99).

Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону, п.5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 від 29 вересня 2016 року N 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432).

З матеріалів справи вбачається, що у рішенні Корсунь-Шевченківського районного суду та у виконавчому листі зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Проте з 2015 року ОСОБА_1 зареєстрований АДРЕСА_3 , що підтверджується даними паспорта та довідкою про місце реєстрації (а.с.96-98, 135-139). Боржник являється іпотекодержателем нерухомого майна (земельної ділянки), яка знаходиться у АДРЕСА_3 (а.с.54-56).

Суд звертає увагу на те, що стягувачу було відомо змінене місце реєстрації боржника, оскільки вказана адреса зазначена стягувачем у листі щодо погашення боргу, але не зазначена у заяві про примусове виконання рішення.

Згідно п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що станом на 01.11.2019 року виконавче провадження №59398604 перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. (а.с.140).

Суд приходить до висновку визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. щодо прийняття до виконання виконавчого листа Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.04.2014 р. по справі №699/165/13-ц, оскільки приватний виконавець Ляпін Д.В. здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Києва, а боржник з 2015 року зареєстрований та проживає АДРЕСА_3 , являється іпотекодержателем нерухомого майна (земельної ділянки), яка знаходиться у АДРЕСА_3 і Закон України «Про виконавче провадження» надає виконавцю під час виконання рішень право на безпосередній доступ до інформації про боржників, у тому числі конфіденційної, в даному випадку щодо перевірки місця реєстрації боржника, зареєстрованого майна. Суду не надано доказів про місце проживання, перебування місцезнаходження майна боржника ОСОБА_1 у місті Києві на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Ляпіним Д.В. та на даний час.

Тому суд визнає протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. про відкриття виконавчого провадження № 59398604 від 24.06.2019 року, про стягнення з боржника основної винагороди від 24.06.2019 року, про арешт майна боржника від 26.06.2019 року, про арешт коштів боржника від 01.07.2019 року та вважає необхідним скасувати їх.

Щодо вимоги скаржника визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. щодо не передання виконавчого провадження № 59398604 за належністю до Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області та передати виконавче провадження за належністю до Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області суд зазначає, що згідно ч.5 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Тому суд не вбачає підстав зобов`язовувати виконавця передати виконавче провадження саме до Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області, оскільки відсутня заява стягувача про передачу виконавчого провадження і право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Але вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. щодо непередання виконавчого провадження №59398604 за належністю та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. передати виконавче провадження № 59398604 за належністю з підстав, передбачених ч.5 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд зазначає наступне.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду у справі №699/165/13-ц винесено 28.10.2013 року, набрало законної сили 17.01.2014 року, виконавчий лист видано 17.04.2014 року, у виконавчому листі зазначено строк пред`явлення до виконання 17.01.2015 року (а.с.52).

Вказаний виконавчий лист стягувачем був пред`явлений до виконання до Дарницького PB ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, що передбачає переривання строку та повернутий стягувачу 20.12.2016 року відповідно до п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час винесення постанови, а саме виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року в редакції на час видачі виконавчого листа по даній справі, строк пред`явлення виконавчого документу, що виданий на виконання судових рішень – протягом року після набрання ним законної сили.

Проте 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, у відповідності до частини 1 статті 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

При цьому відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.4, 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Оскільки виконавчий документ був пред`явлений до виконання, що передбачає переривання строку та повернутий стягувачу 20.12.2016 року згідно п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція на час винесення постанови про повернення виконавчого документа), що не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, тобто протягом трьох років з часу повернення, у зв`язку з чим стягувач повторно пред`явив виконавчий документ до виконання 21.06.2019 року, тому строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущений.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України закріплено поняття доказів, зокрема доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Оскаржувані постанови отримані скаржником 04.07.2019 року, 05.07.2019 року представник скаржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, дану скаргу було направлено до суду поштою, згідно штампу на конверті 15.07.2019 року, тобто скаржником не було пропущено строк подачі скарги, передбачений ч. 1 ст. 449 ЦПК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 353-354, 447, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. щодо прийняття до виконання виконавчого листа Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.04.2014 р. по справі №699/1656/13-ц.

Визнати протиправними постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. про відкриття виконавчого провадження № 59398604 від 24.06.2019 , про стягнення з боржника основної винагороди від 24.06.2019, про арешт майна боржника від 26.06.2019, про арешт коштів боржника від 01.07.2019 та скасувати їх.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. щодо не передання виконавчого провадження №59398604 за належністю та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. передати виконавче провадження № 59398604 за належністю.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 05.11.2019 року.

Суддя Свитка С.Л.