Вирок № 85476021, 08.11.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1283/19

№ пров.1-кп/544/223/2019

Номер рядка звіту 90

В И Р О К

іменем України

08 листопада 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт із угодою про примирення в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12019170290000301 від 03.09.2019, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сасинівка Пирятинського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, освіта повна загальна середня, військовозобов`язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурорів Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Рожка І.С. та Погребського С.В., потерпілої ОСОБА_2 , із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в :

01.09.2019 приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 знаходився у господарстві своєї односельчанки ОСОБА_2 , в АДРЕСА_1 , де допомагав останній косити траву бензокосою. Знаходячись із дозволу власниці у господарстві ОСОБА_2 , ОСОБА_1 побачив, що на території подвір`я стоїть без нагляду велосипед марки «Україна», після чого у нього виник умисел на його таємне викрадення. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Україна», належний ОСОБА_2 , вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1678 від 16.09.2019 - 900 гривень. Викраденим велосипедом ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, поїхавши ним до місця свого проживання в АДРЕСА_1 .

Між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення.

Відповідно до угоди про примирення матеріальна шкода, завдана учиненням обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), відшкодована потерпілій ОСОБА_2 у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України сторони узгодили, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи становить 850 гривень.

Потерпіла ОСОБА_2 просила також угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченого не має, завдану шкоду обвинуваченим відшкодовано у повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Як передбачено ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) правильна.

Кримінальне правопорушення (злочин), учинене обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Суд також упевнився, що потерпіла ОСОБА_2 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Цивільний позов заявлено не було.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведену експертизу.

Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись статтями 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, с у д

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 27 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170290000301 від 03.09.2019, укладену між Шабалою Раїсою Іванівною та обвинуваченим ОСОБА_1 – затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ по справі – велосипед марки «Україна» червоного кольору, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 – залишити останній як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (код класифікації доходів бюджету 24060300): рахунок UA248999980000031113115016379, отримувач – Пирятинське УК/Пирятин.р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ)-37958534, код банку (МФО) - 899998, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 1678 від 16.09.2019 у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки, у кримінальному провадженні № 12019170290000301.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.О. Ощинська