
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4821/19
Провадження № 2/552/1513/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.11.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючий суддя Кузіна Ж.В.
секретаря судового засіданняПавленко Л.М.
розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Комунального підприємства « Житлово-експлуатаційна організація № 2 » Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач КП « ЖЕО № 2 » ПМР звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг посилаючись на те, що відповідачі проживають в кімнаті АДРЕСА_1 , користуються послугами підприємства по утриманню, технічному обслуговуванню і поточному ремонту будинку, споруд та прибудинкових територій згідно з переліком послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту, затвердженого уповноваженим органом, а тому зобов`язані оплачувати отримані послуги. У зв`язку з невиконання покладених зобов`язань за період з 01.04.2012 по 31.07.2019 року утворилась заборгованість у сумі 28 981 грн. 84 коп., яку просили стягнути разом з судовими витратами
Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання.
В судове засідання представник позивача КП « ЖЕО № 2 » ПМР не з`явився, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належно. Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Фактично позивачем не надавались всі послуги у повній мірі. Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи в її відсутність, причина неявки відповідача ОСОБА_2 невідома.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які в судове засідання не з`явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі проживають в кімнаті АДРЕСА_1 , користуються послугами підприємства по утриманню, технічному обслуговуванню і поточному ремонту будинку, споруд та прибудинкових територій, які надаються КП « ЖЕО № 2 » ПМР відповідно до умов Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.
Відповідачами не надано жодного доказу в розумінні ст.76 ЦПК України на підтвердження посилання щодо ненадання позивачем послуг належної якості , а тому дані посилання є безпідставними.
Відсутність укладеного між сторонами відповідного договору не звільняє відповідачів від сплати послуг.
Сам по собі факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг у повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують такі права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.
Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951 цс 15 та від 30 жовтня 2013 року № 6-59 цс 13, від 07 лютого 2018 року справа № 521/6969/15-ц. Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В зв`язку з тим, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачують послуги з житлово- комунальних послуг, утворилась заборгованість за період з 01 квітрня 2012 року по 31 липня 2019 року в розмірі 28 981 грн. 84 коп.
Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 ст. 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачами внесено у липні 2018 року платіж у розмірі 200 грн, хоча щомісячна плата складала 177 грн 49 коп.
Таким чином, внесення даних коштів є визнання відповідачем заборгованості, що існувала на той період.
Відповідачами не надано суду доказів, а саме квитанції сплати даних коштів з посиланням на відповідний місяць призначення платежу, а тому суд розцінює такі дії відповідачів як дії, що направлені на часткове погашення боргу та визнання заборгованості, що є переривання перебігу позовної давності згідно ч.1 ст. 264 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
За змістом ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, враховуючи вищевикладене, заяву відповідача про застосування строків позовної давності, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача складає період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2019 року і становить 26 655 грн. 84 коп. ( нараховані платежі за період з 01 квітня 2012 року по 01 липня 2013 року в сумі 2 326 не враховані, як такі , що за межами позовної давності).
Представник позивача у відповіді на відзив ( а.с. 79) заперечує щодо застосування строків позовної давності у зв`язку з укладенням договору між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем договору про погашення заборгованості № 125908 від 20 лютого 2014 року на суму 3 522 грн 09 коп за період з 01 лютого 2014 року по 01 лютого 2016 року.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем на підтвердження укладення зазначеного договору про погашення заборгованості не надано суду належних доказів взагалі існування такого договору, а тому посилання на такий договір є безпідставним.
Крім заборгованості, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1921 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 10,12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Комунального підприємства « Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнгити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства « Житлово-експлуатаційна організація № 2 » Полтавської міської ради заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.07.2013 року по 31.07.2019 року в сумі 26 655 грн. 84 коп. ( двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень вісімдесят чотири копійки ), судові витрати у розмірі 1921 грн. 00 коп.( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня десять копійок), а всього 28 576 грн. 84 коп. ( двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 84 копійки ).
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство « Житлово-експлуатаційна організація № 2 » Полтавської міської ради (місце знаходження: м. Полтава вул. Івана Мазепи, 30, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13961729).
Відповідачі: ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 ).
Головуючий Ж.В.Кузіна
Судове рішення № 85475502, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 07.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/4821/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: