Рішення № 85474337, 31.10.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8691/18

Провадження № 2/361/1474/19

31.10.2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 жовтня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В. при секретарі Яблонській В.І., розглянувши в судовому засіданні в місті Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за позовом третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Богданівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач є спадкоємцем, подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, і є єдиним спадкоємцем, хто прийняв спадщину, оскільки всі інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини не подавали, пропустили шестимісячний строк, і не проживали разом з спадкодавцем.

Відповідач Богданівська сільська рада подала клопотання, в якому просила з метою об`єктивного і всебічного розгляду справи залучити третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які звернулись до сільської ради з відповідним проханням. Відзиву відповідач не подав, просив справу розглядати у його відсутність.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 22.02.2019р. до участі у справі було залучено третіх осіб на стороні відповідача - інших спадкоємців за законом одної з позивачкою черги.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявили самостійні вимоги щодо предмету спору та подали позов, який прийнятий ухвалою суду від 02.04.2019р., в якому просять визнати за кожним з них право власності на те само спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 в рівних частках. Позовні вимоги третіх осіб вмотивовані тим, що вони є такі самі як і позивачка спадкоємці одної з нею черги, що ніхто з них не звертався з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після баби, оскільки у будинку після смерті баби залишились проживати два її сини (рідні дядьки третіх осіб і позивачки). Вважають, що справедливим було б прийняття спадщини всіма онуками у рівних частках, тобто кожному по ј.

Позивач ОСОБА_6 позов третіх осіб не визнала, пославшись на те, що вказані особи не прийняли спадщину, оскільки і не проживали разом з спадкодавцем і не подавали вчасно заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що вона є єдиним спадкоємцем, хто прийняв спадщину.

Відповідач Богданівська сільська рада своєї позиції за позовом третіх осіб не висловила.

З наданих доказів судом встановлено такі обставини:

Свідоцтвами про народження, про шлюб підтверджено, що батьки позивачки і третіх осіб є між собою рідними братом та сестрами, їх батьками були ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , відповідно, позивачка ОСОБА_1 , а також треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є між собою двоюрідними братами та сестрами. Дані обставини учасники справи не оспорюють.

ОСОБА_5 , яка згідно свідоцтву про смерть померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною бабою:

ОСОБА_1 –по матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 і ОСОБА_3 – по батьку ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ОСОБА_4 – по матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які були рідними дітьми ОСОБА_14 і які померли до смерті їхньої матері, ОСОБА_15 мала ще сина ОСОБА_16 , який був живий станом на день її смерті, сина ОСОБА_17 , який був живий станом на день смерті матері, і сина ОСОБА_18 , який також був живий станом на день смерті матері.

Чоловік ОСОБА_5 – ОСОБА_7 (дід позивачки і третіх осіб) помер в 1980 році, тобто до смерті своєї дружини.

Згідно свідоцтв про смерть, інші діти спадкодавця померли після смерті їх батьків, зокрема:

ОСОБА_16 - помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ОСОБА_17 - помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ОСОБА_18 - помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ..

Згідно довідки Богданівської сільради за померлою ОСОБА_5 значиться домоволодіння в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 1965році, на даний час (січень 2019р.) в будинку ніхто не зареєстрований і не проживає.

Згідно відповіді БТІ «Лівобережне» відомості про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно відсутні.

З відомостей, наданих нотаріусом (від 17.01.2019р.), встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не відкривалась, заяв про прийняття спадщини після неї ніхто з спадкоємців не подавав, свідоцтва про право на спадщину нікому не видавались. (Дану обставину учасники справи не заперечують, в тому числі не заперечує і позивачка, підтвердивши, що заяву про прийняття спадщин протягом шести місяців після смерті баби вона не подавала і разом з бабою не проживала та не була зареєстрована).

З відповіді нотаріуса Згурській А ОСОБА_19 від 02.10.2018р. на її заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 видно, що нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_5 на вказаний будинок, рекомендовано звернутись до суду.

Згідно довідки, виданої Богданівською сільрадою - станом на день смерті баби ОСОБА_20 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживали її ОСОБА_21 ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , вони ж були зареєстровані за даною адресою, і вони ж продовжили проживати після смерті матері у тому самому будинку. (дану обставину визнають і підтверджують позивач і треті особи).

Згідно довідки сільради ОСОБА_9 (батько третіх осіб ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ) проживав у власному будинку в с. Богданівка до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , з ним постійно проживали і були зареєстровані дружина і діти ОСОБА_24 (третя особа ОСОБА_2 ) і ОСОБА_3 (третя особа). Як пояснили треті особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , вони і їхні батьки, зокрема батько ОСОБА_9 не проживали і не були зареєстровані у будинку баби по АДРЕСА_1 , їх сім,я проживала у іншому власному будинку.

З витребуваної судом спадкової справи до майна ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено, що в спадковій справі є такі документи:

заява про прийняття спадщини, подана ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_9 , в якій ОСОБА_18 повідомив про прийняття ним спадщини, що відкрилась після смерті його рідного брата ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; заява прийнята нотаріусом;

службова відмітка нотаріуса про те, що факт прийняття спадкоємцями ОСОБА_16 та ОСОБА_17 спадщини після смерті ОСОБА_5 встановлено по довідці Богданівської сільської ради від 22.06.2006р., в якій є відмітка про постійну прописку та проживання спадкоємців разом із спадкодавцем в спадковому будинку по день смерті; також є відмітка нотаріуса про те, що відсутність спадкової справи та заповіту щодо ОСОБА_17 перевірено за даними спадкового реєстру; відсутність спадкової справи та заповіту щодо ОСОБА_16 перевірено за даними спадкового реєстру; відсутність спадкової справи та заповіту щодо ОСОБА_5 перевірено за даними спадкового реєстру 12.08.2006р.;

таким чином, спадкова справа до майна ОСОБА_17 відкрита за заявою його брата Феодосія, а не за заявою позивачки.

Також в спадковій справі є копія свідоцтв про смерть ОСОБА_17 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_16 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) і ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 );

є копії свідоцтв про народження ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , та ОСОБА_16 , згідно яких вказані особи між собою рідні повнокровні брати, їх мати- ОСОБА_5 ;

є три довідки Богданівської сільради від 22.06.2006р.:

згідно довідки, виданої Богданівською сільрадою - станом на день смерті баби ОСОБА_20 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживали її ОСОБА_21 ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , вони ж були зареєстровані за даною адресою, і вони ж продовжили проживати після смерті матері у тому самому будинку. (дану обставину визнають і підтверджують позивач і треті особи);

згідно довідки сільради ОСОБА_16 дійсно проживав і був прописаний в спадковому будинку по АДРЕСА_1 до своєї смерті. Разом з ним по день його смерті проживав і був прописаний його брат ОСОБА_17 ;

згідно довідки сільради ОСОБА_17 дійсно проживав і був прописаний по АДРЕСА_1 до своєї смерті. На день його смерті за даною адресою інші особи ніхто не зареєстрований і не проживав; є відомості про реєстрацію спадкової справи до майна ОСОБА_17 , відкрито спадкову справу 2.08.2006р.

Оскільки спадкодавець померла в 2003 році, то питання щодо прийняття спадщини частково врегульовані чинним на день відкриття спадщини законом (ЦК УРСР), а також новим ЦК України, який набув чинності з 1.01.2004р., тобто в період перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно ст.524 ЦК УРСР - спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.525 ЦК УРСР - часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст.526 ЦК УРСР - місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Згідно ст.529 ЦК УРСР - при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти , дружина і батьки померлого.

Згідно ст.548 ЦК УРСР - для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст.549 ЦК УРСР - в изнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст.562 ЦК УРСР- спадкоємці є рівними у їх правах.

З 01.01.2004р. введено в дію новий ЦК України.

Згідно Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, п.4 – даний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. П. 5 - правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Новий ЦК України фактично аналогічно врегулював питання щодо черговості спадкування, рівності прав спадкоємців одної черги, але дещо змінив порядок прийняття спадщини.

За ЦК України, чинним з 1.01.2004р. дані правовідносини врегульовані так:

Стаття 1223 ЦК: 1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. 2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Стаття 1258 ЦК: 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК: 1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1266 ЦК: (спадкування за правом представлення): 1. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. 3. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. 5. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Стаття 1267 ЦК : 1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Стаття 1268 ЦК України: 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1269 ЦК: 1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Стаття 1270 ЦК: 1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1272 ЦК: 1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1278 ЦК: 1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

З аналізу норм закону, що регулює спірні спадкові правовідносини і з наданих доказів суд встановив такі обставини і дійшов таких висновків:

Спадкодавець ОСОБА_5 не залишила заповіту, тому до спадкування допущені спадкоємці за законом першої черги – діти, оскільки чоловік і батьки спадкодавця на той час вже померли (ст.529 ЦКУРСР).

Виходячи з наданих доказів встановлено, що спадщину після ОСОБА_5 прийняли:

її син ОСОБА_17 , син ОСОБА_17 , які згідно п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживали і залишились після смерті матері проживати в успадкованому будинку, і не відмовились від спадщини (не подавали заяв про відмову від спадщини). Так само вказані два спадкоємці першої черги (ст.1261 ЦКУ) вважаються такими, що спадщину прийняли і за приписами ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовились від спадщини.

Враховуючи, що спадкова справа до майна ОСОБА_5 не відкривалась, то слід вважати, що ніхто з спадкоємців не подавали відповідних заяв до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, - тому встановлено, що інші спадкоємці (інші живі діти спадкодавця та/або онуки тих дітей, які померли раніше спадкодавця) - спадщину після ОСОБА_5 не приймали.

Щодо прав позивачки і третіх осіб, які є онуками ОСОБА_14 , - то оскільки їх батьки - спадкоємці першої черги - померли до смерті спадкодавця, - вони є спадкоємцями за законом за правом представлення замість своїх померлих батьків, першої черги, згідно ст.ст.529 ЦК УРСР, а також за ст.1261 та ст.1266 ЦК України, і як спадкоємці першої черги за представленням кожен з них мав право на спадкування у разі, якби подав заяву про прийняття спадщини після своєї баби до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня смерті баби.

Разом з тим, жоден з них такої заяви не подав, і всі вони пропустили строк для подання заяв до нотаріальної контори, і як встановлено з наданих доказів і з пояснень учасників справи – жоден з них не вступав у володіння і керування спадковим майном протягом шести місяців після смерті баби, і жоден з них не проживав з бабою станом на день її смерті. Таким чином жоден з них (і позивачка і треті особи) спадщину після баби не прийняли.

Щодо звернення позивачки до нотаріальної контри за прийняттям спадщини, то суд виходить з наступного:

До позовної заяви позивач не долучила заяви про прийняття спадщини після баби, і не надала заяви про прийняття спадщини після дядька ОСОБА_25 чи дядька ОСОБА_26 .

В наданій суду копії спадкової справи відсутня заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

З відповіді нотаріуса Згурській А.К. від 2.10.2018р. на її заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 видно, що нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_5 на вказаний будинок, рекомендовано звернутись до суду.

Позивачка ОСОБА_1 пояснила, що вона не подавала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті баби ОСОБА_5 ; вона подавала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті дядька ОСОБА_17 .

Таким чином, з наявних доказів можна встановити, що ОСОБА_1 однозначно не подавала заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_5 протягом шести місяців після смерті баби, чого сама не заперечує і що слідує з того, що спадкова справа до майна ОСОБА_14 не була відкрита. З даного можна зробити висновок, що спадщину після смерті баби позивачка не прийняла і пропустила строк її прийняття, не подавши своєчасно відповідну заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Позивачка у позові просить визнати за нею право власності на будинок порядку спадкування саме після її баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи приписи ст. 12 ЦПК України щодо принципу диспозитивності, виходячи з заявлених позовних вимог і підстав позову, зазначених у позовній заяві, і розгляд вчи справу лише в межах заявлених вимог і підстав та за наданими доказами, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заявленого позову і для визнання за позивачкою права власності на вказане нею у позовній заяві майно (будинок по АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , оскільки це позивачем не доведено і при розгляді справи спростовано поданими доказами.

Позивачка не заявила позовної вимоги щодо спадщини після ОСОБА_17 , тому висновки з даного питання суд не робить, що було б виходом за межі позовних вимог. Позивач сам обирає спосіб захисту, і суд дану справу розглядає виключно в межах визначених позивачем позовних вимог і підстав. Даний спір позивачка має право вирішувати, звернувшись до суду з відповідним позовом. При цьому суд також звертає увагу, що позов з приводу прийняття спадщини після дядька ОСОБА_17 позивачка мала б пред`явити до належного відповідача (відповідачів) інших спадкоємців, зокрема, враховуючи наявність у спадковій справі відомостей про подання одним з спадкоємців ( ОСОБА_18 ) заяви про прийняття спадщини після брата ОСОБА_26 .

З наведених вище підстав суд відмовляє і у позові третіх осіб, які не прийняли спадщини у жоден передбачений законом спосіб. Самі по собі посилання третіх осіб, що спадщина має бути поділена порівну між онуками (та племінниками) по справедливості, не є підставою для визнання їх такими, що спадщину прийняли, оскільки своїми спадковими правами кожен з них розпорядився на власний розсуд і право на спадкування за представленням жоден з них не реалізував у спосіб. визначений законом.

Оскільки суд у позовах відмовляє, то підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст.11,12,13, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_5 – відмовити;

У позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Богданівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга ним буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Повне рішення виготовлено 08.11.2019р.

Суддя Т.В. Селезньова