Ухвала суду № 85474307, 04.11.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7690/19

провадження № 2/361/3811/19

04.11.2019

УХВАЛА

04 листопада 2019 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 16 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 4940, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (далі – ТОВ “Вердикт Капітал”) заборгованості за кредитним договором № 0010/179907-ZP від 12 жовтня 2012 року в розмірі 37397 грн. 09 коп.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевіряти належність справ до їх юрисдикції, предметної, суб`єктної та територіальної підсудності справи суду, до якого позивачем подано відповідний позов.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.

Згідно із нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого та правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Дотримання судом процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У ч. 12 ст. 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) передбачено право позивача на звернення до суду з позовом до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса за місцем його виконання.

Для застосування вимог ч. 12 ст. 28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності даного спору встановленню підлягає саме місце виконання виконавчого напису нотаріуса.

У поданій до Броварського міськрайонного суду Київської області позовній заяві ОСОБА_1 , скориставшись наданим йому правом щодо вибору підсудності справи між судами, зазначає, що позов до даного суду ним поданий на підставі ч. 12 ст. 28 ЦПК України, а саме: за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

На думку позивача, оскільки виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. за місцем її знаходження за адресою: АДРЕСА_1 , тому розгляд справи за його позовом належить до територіальної підсудності Броварського міськрайонного суду Київської області.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону (місце виконання рішення) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно із ч. 2 ст. 24 цього ж Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

У ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02 червня 2016 року № 1403-VIII визначено, що виконавчим округом приватного виконавця є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Аналіз вказаних вище норм права дає підстави для висновку, що законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем вчинення виконавчого напису нотаріусом, а з місцем його виконання, тобто місцем вчинення виконавчих дій, яким, у розумінні ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”, є місце проживання, перебування або місцезнаходження майна боржника.

Із позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів вбачається, що 30 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 16 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4940 (виконавче провадження № 60181228), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Вердикт Капітал” заборгованості за кредитним договором у розмірі 37397 грн. 09 коп.

За відомостями з мережі Інтернет приватний виконавець Клітченко О.А. знаходиться за адресою: місто АДРЕСА_2 вулиця Окіпної Раїси, буд. 4-А, офіс 35-А, що належить до Дніпровського району міста Києва.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. за місцем його роботи із заробітної плати здійснюється утримання на користь ТОВ “Вердикт Капітал” коштів у розмірі 37397 грн. 09 коп. із виконання оскаржуваного ним виконавчого напису нотаріуса.

Будь-яких відомостей про місце роботи позивача, як і відомостей про місце здійснення виконавчих дій у місті Бровари чи Броварському районі Київської області, позовна заява ОСОБА_1 та додані до нею матеріали не містять, що позбавляє можливості суд встановити альтернативну підсудність розгляду даного позову за вибором позивача та унеможливлює відкриття провадження Броварським міськрайонним судом Київської області.

Помилкове тлумачення позивачем ОСОБА_1 положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України призвело до його звернення з цим позовом до Броварського міськрайонного суду Київської області за місцем вчинення виконавчого напису нотаріуса, що не є місцем його виконання.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцем знаходження стягувача, відповідача у цій справі ТОВ “Вердикт Капітал” є така адреса: місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд вважає, що передбачені процесуальним законом підстави для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, Броварським міськрайонним судом Київської області відсутні, ця позовна заява даному суду не підсудна.

У ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи відсутність відомостей про місце виконання оспорюваного позивачем виконавчого напису нотаріуса, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає передачі за територіальною підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за місцем знаходженням відповідача у справі ТОВ “Вердикт Капітал” відповідно до положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 27, 31, 187, 259, 260 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати на розгляд за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.