Ухвала суду № 85473558, 07.11.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4719/18

Пр. № 8/0274/5/19

УХВАЛА

07.11.2019 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в цивільній справі № 274/4719/18 за позовом ОСОБА_1 до Озадівської сільської ради про визнання права власності на житло за набувальною давністю, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 24.07.2019 року звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за її позовом до Озадівської сільської ради про визнання права власності на житло за набувальною давністю. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.06.2019 року постановлено зазначений позов залишити без розгляду. Як зазначає заявниця, після ухвалення судового рішення, відповідно до її заяви від 26.06.2019 року про отримання копії документів, долучених до справі у якості доказів, їй став відомий зміст таких документів: копії спадкової справи № 841 від 09.12.1996 року та копії запису про смерть № 19 від 12.06.1996 року. Інформація про коло осіб, які звернулись із заявою про отримання відповідної спадщини та зміст спадкової справи становлять нововиявлені обставини у справі. Нововиявлені обставини, відображені у змісті зазначених документів є істотними для справи, не були і не могли бути їй відомі під час розгляду даної справи. З цих підстав вона звернулася до суду із зазначеною вище заявою, при цьому фактично збільшивши первісні позовні вимоги, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Озадівської сільської Ради народних депутатів № 2 від 16.01.1997 року у частині визнання права ОСОБА_2 на право особистої власності на 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 30.01.1997 року на ім"я ОСОБА_2 , яке посвідчує його право особистої власності на 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- скасувати записи про право власності ОСОБА_2 на 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності від 30.01.1997 року, виданого виконкомом Озадівської сільської ради, що містяться у реєстраційних записах Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації.

- визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності за набувальною давністю на 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Заявниця та представник Озадівської сільської ради в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутності. Їх неявка не перешкоджає розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 р. роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

У пункті 4 вказаної Постанови зазначено, що судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (п. 5 даної Постанови).

Згідно п. 7 Постанови обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм та роз`яснень Постанови Пленуму випливає, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судом встановлено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.06.2019 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Озадівської сільської ради про визнання права власності на житло за набувальною давністю, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а саме поданням позивачем ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, заяви про залишення її позову без розгляду.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, принцип диспозитивності. Принцип диспозитивності характеризує динаміку, рух цивільного судочинства. Він означає, що цивільні процесуальні правовідносини як правова форма цивільного судочинства виникають, розвиваються та закінчуються за волею й ініціативою сторін правового спору в результаті розпорядження своїми матеріальними та процесуальними правами.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заявниця посилається на те, що під час розгляду справи за її позовом їй не було відомо про існування зазначених нею у заяві документів: копії спадкової справи № 841 від 09.12.1996 року та копії актового запису про смерть № 19 від 12.06.1996 року. Інформація про коло осіб, які звернулись із заявою про отримання відповідної спадщини та зміст спадкової справи становлять нововиявлені обставини у справі. Нововиявлені обставини, відображені у змісті зазначених документів є істотними для справи, не були і не могли бути їй відомі під час розгляду даної справи.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , суд вважає, що ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не можна вважати нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки за своєю правовою природою зазначені вище документи, на які посилається заявниця, є лише доказами, зміст яких покладається в обґрунтування позовних вимог.

Заява зводиться лише до переоцінки доказів та не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд критично ставиться до доводів заявниці про те, що зміст документів, на які вона посилається не були і не могли бути їй відомі під час розгляду даної справи, наслідком чого стало подання нею заяви про залишення її позову без розгляду. Суд приходить до висновку що заявниця такими твердженнями фактично ініціює поновлення розгляду справи, при цьому збільшуючи позовні вимоги.

Згідно рішення ЄСПЛ, справа «Желтяков проти України» (заява № 4994/04), рішення набуло статусу остаточного від 9 вересня 2011 року, п.п. 42-48 «… суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Таким чином, посилання заявниці на нововиявлені обставини суд оцінює критично та приходить до висновку, що дані обставини не є нововиявленими, оскільки жодним чином не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду. А тому, враховуючи предмет та підстави позову, норми процесуального права, які були застосовані судом при залишенні позову без розгляду, та зважаючи на те, що докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини заявником не надані, а ті обставини на які посилається заявниця не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду, так і для його скасування.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 353, 423, 424, 429 ЦПК України, суд,-

У х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в цивільній справі № 274/4719/18 за позовом ОСОБА_1 до Озадівської сільської ради про визнання права власності на житло за набувальною давністю залишити без задоволення.

Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Вдовиченко