Рішення № 85470666, 07.11.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2019 року м. Чернігів справа № 927/599/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/599/19, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"

вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004

До відповідача: Фермерського господарства "АГРОСИСТЕМА"

вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтирка агропродукт"

вул. Центральна,11, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730

Про стягнення заборгованості в сумі 3152819,37 грн, шляхом звернення стягнення на предмет застави

За участю представників:

від позивача: Купенко М.С., адвокат, довіреність №10200/17 від 14.01.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000281 від 16.02.2018;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" подано позов до Фермерського господарства "АГРОСИСТЕМА" про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 у загальному розмірі 3152819,37 грн, а саме: 3002031,80 грн - прострочена заборгованість; 11220,50 грн - нараховані проценти за період з 01.07.2019 по 10.07.2019; 68500,33 грн - прострочені проценти; 58934,42 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 5026,25 грн - 3% річних; 7106,07 грн - інфляційні збитки, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: трактор New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 , за договором застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017, шляхом проведення торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 4538726,69 грн; трактор Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11, заводський номер НОМЕР_14 за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, шляхом проведення торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 470833,33 грн; трактор Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 шляхом проведення торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 804166,67 грн.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 та укладених в забезпечення його виконання договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017.

19.07.2019 разом із позовною заявою Акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову вих.№16207/268 від 12.07.2019.

Ухвалою суду від 22.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.07.2019 позовну заяву вих.№16207/267 від 12.07.2019 було залишено без руху, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2019 Акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" подано заяву № 16207/295 від 30.07.2019 про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 04.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2019 о 10:00. Задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтирка агропродукт". Визнано обов`язкову явку в судове засідання повноважних представників сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 04.09.2019: №1440600015064 (відповідачу), №1440600015129 (третій особі-1), №4273000163334 (третій особі-2), але відповідач та треті особи-1,2 повноважних представників у судове засідання 01.10.2019 не направили.

До початку судового засідання від позивача надійшла письмова заява вих.№16207/341 від 20.09.2019 про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.10.2019 суд постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви позивача про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, у зв`язку з порушенням ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви для надання можливості підготувати та надати суду письмові докази.

Суд у судовому засіданні 01.10.2019 постановив ухвалу про часткове задоволення усного клопотання представника позивача про оголошення перерви та відклав підготовче засідання на 10.10.2019 о 11:30.

Ухвалою суду від 01.10.2019, відповідно до ст. 120, 121 ГПК України, викликано сторін у підготовче засідання 10.10.2019.

Відповідач та третя особа-1 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 01.10.2019: №1440600015242 (відповідачу), №1440600015269 (третій особі-1), але повноважних представників у судове засідання 10.10.2019 не направили.

10.10.2019 судом були вчинені дії щодо перевірки отримання третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ "Охтирка агропродукт" ухвали суду від 01.10.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 1400045706380. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400045706380, 07.10.2019 було вручено особисто адресату під час доставки в с.Мала Павлівка, що також свідчить про належне повідомлення третьої особи-2 про час та місце розгляду справи.

Проте, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ "Охтирка агропродукт" своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 10.10.2019 не скористалась.

До початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання вих.№16207/354 від 04.10.2019 про поновлення пропущеного строку на подання письмових доказів та про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

Суд у судовому засіданні 10.10.2019 постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказів та про залучення до матеріалів справи письмових доказів, наданих позивачем відповідно до клопотання вих.№16207/354 від 04.10.2019.

Ухвалою суду від 10.10.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2019 об 11:30.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 10.10.2019: №1400045947876 (позивачу) №1400045932992 (відповідачу), №1400045932984 (третій особі-1).

31.10.2019 судом були вчинені дії щодо перевірки отримання третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ "Охтирка агропродукт" ухвали суду від 10.10.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 1400045932976. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400045932976 було вручено 25.10.2019 особисто адресату під час доставки в с.Мала Павлівка, що також свідчить про належне повідомлення третьої особи-2 про час та місце розгляду справи.

Але відповідач та треті особи своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 31.10.2019 також не скористалися, повноважних представників у судове засідання не направили.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

11.10.2019 від позивача надійшло письмове клопотання вих.№16207/354 від 04.10.2019 про поновлення пропущеного строку на подання письмових доказів та про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

Суд у судовому засіданні 31.10.2019 постановив ухвалу про часткове задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказів та про приєднання письмових доказів до матеріалів справи в частині поновлення пропущеного строку на подання письмового доказу, а саме: копії меморіального ордеру № 31 від 04.08.2017 на 1 (одному аркуші) та долучення його до матеріалів справи. В іншій частині клопотання позивача залишено без розгляду у зв`язку із задоволенням судом у судовому засіданні 10.10.2019 аналогічного клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів та про приєднання письмових доказів до матеріалів справи та долучення аналогічних доказів до матеріалів справи.

16.10.2019, до початку судового засідання по розгляду справи по суті, від позивача надійшли письмові пояснення по справі №16207/363 від 15.10.2019 щодо розрахунку заборгованості, до яких додано, зокрема, розрахунки заборгованості відповідача за кредитним договором №07/2017 від 04.04.2017 станом на 10.07.2019. У письмових поясненнях позивач зазначає, що банком заявлено до стягнення з відповідача загальну суму заборгованості за двома кредитами, які видані за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017. Станом на 10.07.2019 заборгованість відповідача за кредитом №1 складає 2709283,49 грн; заборгованість відповідача за кредитом №2 складає 443535,88 грн. Проценти за користування кредитом №1 в сумі 58262,98 грн нараховані за період з 06.06.2019 по 30.06.2019; в сумі 9542,25 грн нараховані за період з 01.07.2019 по 10.07.2019. Проценти за користування кредитом №2 в сумі 10237,35 грн нараховані за період з 06.06.2019 по 30.06.2019; в сумі 1678,25 грн нараховані за період з 01.07.2019 по 10.07.2019. Пеня про простроченому тілу за кредитом №1 за період з 01.04.2019 по 03.07.2019 становить 292857,14 грн; за період з 04.07.2019 по 10.07.2019 - 2589531,80 грн. Пеня про простроченому тілу за кредитом №2 за період з 01.04.2019 по 03.07.2019 становить 137500,00 грн; за період з 04.07.2019 по 10.07.2019 - 412500,00 грн. Розрахунок пені по прострочених процентах здійснено банком з моменту виникнення прострочки по процентам за період з 06.06.2019 по 10.07.2019. За аналогічні періоди позивачем здійснено нарахування 3% річних, інфляційних збитків по простроченому тілу кредиту за несвоєчасне виконання зобов`язань: за період з 01.04.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту; за період з 04.07.2019 по 10.07.2019, виходячи з суми загальної винесеної заборгованості по кредиту. Розрахунок 3% річних, інфляційних збитків за прострочення зобов`язань по прострочених процентах здійснено банком за період з 06.06.2019 по 10.07.2019.

Суд у судовому засіданні 31.10.2019 долучив до матеріалів справи письмові пояснення по справі №16207/363 від 15.10.2019 з додатком.

У судовому засіданні 31.10.2019 позивачем були надані письмові пояснення по справі щодо періоду нарахування процентів за користування кредитом, які долучені судом до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні 31.10.2019 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 31.10.2019 було оголошено перерву до 07.11.2019.

Ухвалою суду від 31.10.2019 сторони були повідомлені про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.11.2019.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника позивача від 31.10.2019 та повідомленнями про вручення поштового відправлення від 31.10.2019, які містяться в матеріалах справи, але своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 07.11.2019 не скористалися, повноважних представників у судове засідання не направили.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно зі ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 04.09.2019 відповідач був попереджений, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 01.10.2019, 10.10.2019, 31.10.2019 та 07.11.2019 не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1,2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банком) та Фермерським господарством "АГРОСИСТЕМА" (Клієнтом), було укладено договір про надання банківських послуг № 07/2017.

За умовами п.3 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає банківську послугу та зобов`язуються належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. Умови надання банківських послуг, у тому числі, але невиключно ліміт банківської послуги, дата припинення чинності лімітом банківської послуги, розмір процентної ставки за користування кредитом, перелік та розмір комісійних винагород Банку, тощо, визначаються в договорі, в тому числі шляхом укладення сторонами договорів про внесення змін до нього та/або заяв про надання банківських послуг. Види банківських послуг, що можуть бути надані за договором, визначені в договорі. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Банківська послуга може надаватися в будь-якій валюті, що дозволяється чинним законодавством України та щодо якої Банк і Клієнт письмово прийшли до згоди. Розмір грошових вимог Банку визначається на підставі договору у чітко встановленій сумі або шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії договору. Належне виконання боргових зобов`язань може забезпечуватися будь-якими видами забезпечення, що не заборонені чинним законодавством України, зокрема, але не виключно; неустойкою, порукою, гарантією, заставою (іпотекою), притриманням, завдатком тощо. Ціною договору є сума грошових коштів, яку Клієнт зобов`язаний повернути/оплатити/відшкодувати Банку згідно умов договору, що складається з суми (розміру) генерального ліміту та плати за банківську послугу. Строк дії договору дорівнює генеральному строку за умови повного виконання боргових зобов`язань до дати закінчення генерального строку. В разі наявності невиконаних боргових зобов`язань в дату закінчення генерального строку, договір залишається чинним до дати, в яку всі боргові зобов`язання будуть виконані в повному обсязі. Договір не поширюється на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, якщо інше прямо не передбачене договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У пункті 14 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 зазначені умови надання банківських послуг.

Пунктом 14.1 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, зокрема, визначено:

-вид банківської послуги - кредит;

-ліміт банківської послуги - UAN 4083817,50;

-валюта банківської послуги - UAN;

-цільове призначення банківської послуги - придбання с/г техніки та обладнання;

-дата набрання чинності лімітом банківської послуги - 04.04.2017, включно;

-дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 31.12.2021, включно.

Пунктом 14.2 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, зокрема, визначено:

-вид банківської послуги - кредит;

-ліміт банківської послуги - UAN 1100000,00;

-валюта банківської послуги - UAN;

-цільове призначення банківської послуги - придбання с/г техніки та обладнання;

-дата набрання чинності лімітом банківської послуги - 04.04.2017, включно;

-дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 31.12.2019, включно.

Пунктом 17 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 встановлено розмір та строк основного зобов`язання: генеральний ліміт - UAN 7000000,00; генеральний строк - до 03.04.2024, включно.

Доказів розірвання або визнання недійсним у судовому порядку договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 сторонами не надано.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, є кредитними і регулюються нормами §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, банк на виконання взятих на себе зобов`язань за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 та на підставі кредитної заявки №1 від 04.04.2017 позичальника, у відповідності до умов п.14.1 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, надав на вимогу Клієнта банківську послугу, а саме - кредит з лімітом в 4083817,50 гривень під 13,45% річних до 31.12.2021 включно для придбання сільськогосподарської техніки та обладнання (кредит №1), що підтверджується випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_2 за 04.04.2017 (т.1 а.с.223) та меморіальними ордерами № 07/2017 від 04.04.2017, № 2 від 04.04.2017 (т.1 а.с.222).

05.04.2017, на підставі кредитної заявки №2 від 04.04.2017, у відповідності до умов п.14.2 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, Банком надано на вимогу Клієнта банківську послугу, а саме - кредит з лімітом в 1100000,00 гривень під 14,85% річних до 31.12.2019 включно для придбання сільськогосподарської техніки та обладнання (кредит №2), що підтверджується випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за 05.04.2017 (т.2 а.с.2) та меморіальним ордером № 07/2017 від 05.04.2017 (т.2 а.с.1).

Повідомленням про реквізити рахунків для виконання боргових зобов`язань №1 від 04.04.2017 (т.1 а.с.215) Банк, керуючись умовами договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, повідомив Клієнта про зміну реквізитів (рахунків) для виконання боргових зобов`язань, а саме:

- за кредитом №1: № НОМЕР_4 (повернення кредиту); № НОМЕР_5 (сплата процентів); № НОМЕР_6 (сплата комісійної винагороди); № НОМЕР_7 (сплата неустойки);

- за кредитом №2: № НОМЕР_3 (повернення кредиту); № НОМЕР_8 (сплата процентів); № НОМЕР_9 (сплата комісійної винагороди); № НОМЕР_7 (сплата неустойки).

Пунктом 14.1 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, зокрема, визначено порядок (графік) повернення (погашення) банківської послуги:

Дата/строк (період) Мінімальна сума кредиту, Дозволений розмір максимальної

для сплати/повернення що має бути сплачена/повернута заборгованості Клієнта за

кредиту Клієнтом Клієнтом Банку на відповідну дату/ кредитом після сплати/повернення

протягом відповідного строку відповідної суми Кредиту на

відповідну дату/протягом

відповідно строку

до 30.11.2017 292 857,14 3 790 960,36

до 31.12.2017 292 857,14 3 498 103,22

до 31.03.2018 292 857,14 3 205 246,08

до 30.11.2018 292 857,14 2 912 388,94

до 31.12.2018 292 857,14 2 619 531,80

до 31.03.2019 292 857,14 2 326 674,66

до 30.11.2019 292 857,14 2 033 817,52

до 31.12.2019 292 857,14 1 740 960,38

до 31.03.2020 292 857,14 1 448 103,24

до 30.11.2020 292 857,14 1 155 246,10

до 31.12.2020 292 857,14 862 388,96

до 31.03.2021 292 857,14 569 531,82

до 30.11.2021 292 857,14 276 674,68

до 31.12.2021 276 674,68 0,00

Пунктом 14.2 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, зокрема, визначено порядок (графік) повернення (погашення) банківської послуги:

Дата/строк (період) Мінімальна сума кредиту, Дозволений розмір максимальної

для сплати/повернення що має бути сплачена/повернута заборгованості Клієнта за

кредиту Клієнтом Клієнтом Банку на відповідну дату/ кредитом після сплати/повернення

протягом відповідного строку відповідної суми Кредиту на

відповідну дату/протягом

відповідно строку

до 30.11.2017 137 500,00 962 500,00

до 31.12.2017 137 500,00 825 000,00

до 31.03.2018 137 500,00 687 500,00

до 30.11.2018 137 500,00 550 000,00

до 31.12.2018 137 500,00 412 500,00

до 31.03.2019 137 500,00 275 00,00

до 30.11.2019 137 500,00 137 500,00

до 31.12.2019 137 500,00 0,00

Таким чином, погашення кредиту №1 у повному обсязі відповідачем повинно бути здійснено 31.12.2021 включно, погашення кредиту №2 у повному обсязі відповідачем повинно бути здійснено 31.12.2019 включно.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідачем здійснено лише часткове повернення кредиту на загальну суму 2181785,70 грн, що підтверджується відомостями про рух коштів по погашенню поточної та простроченої заборгованості по кредиту, наданому Фермерському господарству «АГРОСИСТЕМА» за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, станом на 10.07.2019 (т.1 а.с.225; т.2 а.с.3); виписками з рахунку з 04.04.2017 по 11.12.2017, з 04.04.2017 по 10.07.2019 (т.1 а.с.226, т.1 а.с.47; т.1 а.с.54; т.2 а.с.20-21) та меморіальними ордерами №325 від 17.01.2018 на суму 97000,00 грн; №324 від 17.01.2018 на суму 195857,14 грн; № 360 від 30.03.2018 на суму 100000,00 грн; № 361 від 30.03.2018 на суму 192857,14 грн; № 62 від 14.01.2019 на суму 292857,14 грн; №64 від 14.01.2019 на суму 292857,14 грн; № 84 від 06.05.2019 на суму 30000,00 грн; № 297 від 01.12.2017 на суму 137500,00 грн; № 323 від 17.01.2018 на суму 137500,00 грн; № 362 від 30.03.2018 на суму 137500,00 грн; № 65 від 14.01.2019 на суму 137500,00 грн; № 63 від 14.01.2019 на суму 137500,00 грн; № 115 від 07.02.2018 на суму 0,24 грн (т.1 а.с.227-230; т.2 а.с.4-6,12).

Відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, чим порушив умови договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 в частині своєчасного повернення кредиту, а саме: відповідач не здійснив чергові платежі 31.03.2019 в сумі 292857,14 грн та відповідно в сумі 137500,00 грн.

Відповідно до положень п.6 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, Банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини, зокрема невиконання умов договору та/або документів забезпечення, та/або будь-якого з правочинів/договорів Банку з Клієнтом та/або з будь-якою з пов`язаних осіб щодо Клієнта, та/або будь-якого з договорів/правочинів Клієнта з іншими фінансово-кредитними установами, що є чинними на дату укладення договору та/або будуть укладені сторонами таких договорів/правочинів протягом строку дії договору. Таке виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснено Клієнтом протягом семи днів з дня одержання Клієнтом вимоги.

Зважаючи на порушення умов договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 в частині порушення строків повернення суми кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами, Банк 12.06.2019 направив на адресу Фермерського господарства «АГРОСИСТЕМА» та поручителя - ОСОБА_1 вимогу №16207/228 від 11.06.2019 про дострокове виконання боргових зобов`язань, згідно умов якої вимагав протягом семи днів з моменту отримання вимоги достроково повернути всю суму заборгованості за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 (т.1 а.с.61-62). Однак, зазначена вимога не була вручена клієнту та поручителю та повернута позивачу з відміткою поштового відділення: «адресат не проживає за даною адресою» (т.1 а.с.63-72).

Умовами п.13 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 сторони погодили, що будь-які документи (вимоги, заяви, листи, повідомлення та інше), що направляються однією стороною іншій протягом строку дії договору (надалі - кореспонденція), повинні бути здійснені в письмовій формі і будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони відправлені засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом, телеграмою або листом з оголошеною цінністю та описом вкладення), за допомогою електронної системи «Клієнт-банк», доставлені особисто представником/співробітником сторони або кур`єром за вказаними в договорі або повідомленими в письмовій формі адресами (реквізитами) сторін. Кореспонденція вважатиметься одержаною адресатом, зокрема, в дату невручення кореспонденції з однієї з наступних причин: відмови адресата від одержання/закінчення терміну зберігання/за зазначеною адресою не знайдено/за зазначеною адресою не проживає, та зазначена як така в повідомленні про вручення поштового відправлення чи іншому аналогічному документі, засвідченому відбитком штемпеля/штампа/печатки та підписом працівника відділення поштового зв`язку/служби кур`єрської достатки.

Таким чином, враховуючи умови п.13 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, суд доходить висновку, що вимога про дострокове виконання зобов`язань вважається одержаною ФГ «АГРОСИСТЕМА» та ОСОБА_1 15.06.2019. Відповідно строк виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 настав 24.06.2019.

Посилання позивача на те, що строк виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 настав 23.06.2019, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, день закінчення строку є перший за ним робочий день.

23.06.2019 - строк виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 припав на вихідний день (неділю), відповідно днем виконання зобов`язання є перший за ним робочий день - 24.06.2019.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідач станом на 24.06.2019 зобов`язаний був у повному обсязі погасити заборгованість за кредитом у сумі 3002031,80 грн (заборгованість за кредитом №1 - 2589531,80 грн + заборгованість за кредитом № 2 - 412500,00 грн).

Заперечень щодо суми основної заборгованості по кредитам та доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 3002031,80 грн відповідачем суду не надано.

Крім суми основної заборгованості за кредитом позивачем нараховано відповідачу та пред`явлено до стягнення: 11220,50 грн - процентів за період з 01.07.2019 по 10.07.2019; 68500,33 грн - прострочених процентів за період з 01.05.2019 по 30.06.2019.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пункті 3 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 визначено порядок нарахування і оплати процентів за користування кредитом, а саме :

Плата за користування банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Плата у вигляді процентів має здійснюватися в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання клієнтом всіх своїх зобов`язань щодо такої банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання.

Проценти нараховуються на останній банківський день кожного календарного місяця на суму фактичної заборгованості Клієнта за банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті Клієнтом Банку протягом перших п`яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування. За обставини, що Клієнт здійснює дострокове виконання боргових зобов`язань щодо банківської послуги згідно п.8 договору в повному обсязі або на вимогу Банку (як в повному обсязі, так і в частині), проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку одночасно з таким виконанням (на дату здійснення такого виконання). За обставини, що Клієнт здійснює дострокове виконання боргових зобов`язань щодо банківської послуги згідно п.8 договору в частині, проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку на вибір Клієнта: в чергову дату сплати процентів або одночасно з таким виконанням (на дату здійснення такого виконання). За обставини, що дата припинення чинності лімітом банківської послуги настає раніше, ніж останній банківський день місяця, проценти щодо такої банківської послуги протягом такого місяця нараховуються та сплачуються Клієнтом Банку в таку дату припинення чинності лімітом банківської послуги.

Відповідно до п.14.1 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, тип і розмір процентної ставки - фіксована, 13,45% річних.

Відповідно до п.14.2 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, тип і розмір процентної ставки - фіксована, 14,85% річних.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості та копій меморіальних ордерів №202 від 11.05.2017 на суму 40631,19 грн; №4 від 06.06.2017 на суму 46650,62 грн; №233 від 05.07.2017 на суму 45145,76 грн; №252 від 03.08.2017 на суму 40650,62 грн; №31 від 04.08.2017 на суму 1000,00 грн; №252 від 04.08.2017 на суму 5000,00 грн; №47 від 46650,62 грн; №58 від 03.10.2017 на суму 45145,76 грн; №284 від 06.11.2017 на суму 46650,62 грн; №45 від 05.12.2017 на суму 45145,76 грн; №319 від 05.01.2018 на суму 43305,23 грн; №337 від 06.02.2018 на суму 41686,49 грн; №133 від 03.03.2018 на суму 36092,76 грн; №374 від 05.04.2018 на суму 39744,01 грн; №413 від 04.05.2018 на суму 35433,34 грн; №441 від 05.06.2018 на суму 36614,45 грн; №174 від 05.07.2018 на суму 35433,34 грн; №7 від 02.08.2018 на суму 36614,45 грн; №19 від 04.09.2018 на суму 36614,45 грн; №43 від 02.10.2018 на суму 35433,34 грн; №50 від 08.11.2018 на суму 36614,45 грн; №56 від 19.12.2018 на суму 35433,34 грн; №66 від 14.01.2018 на суму 36614,45 грн; №69 від 04.02.2019 на суму 32729,48 грн; №73 від 13.03.2019 на суму 27027,83 грн; №81 від 03.05.2019 на суму 29923,67 грн; №79 від 03.05.2019 на суму 28958,39 грн; №201 від 11.05.2017 на суму 11635,89 грн; №3 від 06.06.2017 на суму 13873,56 грн; №234 від 05.07.2017 на суму 13426,03 грн; №251 від 03.08.2017 на суму 13873,56 грн; №46 від 04.09.2017 на суму 13873,56 грн; №59 від 03.10.2017 на суму 13426,03 грн; №283 від 06.11.2017 на суму 13873,56 грн; №44 від 05.12.2017 на суму 13426,03 грн; №318 від 05.01.2018 на суму 12139,37 грн; №333 від 06.02.2018 на суму 11300,00 грн; №132 від 03.03.2018 на суму 9398,22 грн; №375 від 05.04.2018 на суму 10293,29 грн; №414 від 04.05.2018 на суму 8391,27 грн; №442 від 05.06.2018 на суму 8670,98 грн; №175 від 05.07.2018 на суму 8391,27 грн; №6 від 02.08.2018 на суму 8670,98 грн; №18 від 04.09.2018 на суму 8670,98 грн; №24 від 02.10.2018 на суму 8391,27 грн; №49 від 08.11.2018 на суму 8670,98 грн; №57 від 19.12.2018 на суму 8391,27 грн; №67 від 14.01.2019 на суму 8670,98 грн; №70 від 04.02.2019 на суму 6657,07 грн; №74 від 13.03.2019 на суму 4699,11 грн; №82 від 03.05.2019 на суму 5202,59 грн; №83 від 03.05.2019 на суму 5034,76 грн (т.1 а.с.231-244, т.2 а.с.7-11,13-19), виписок з рахунку з 04.04.2017 по 10.07.2019 (т.1 а.с.48-53, 55-60; т.2 а.с.20-21) відповідачем за період користування кредитом з 04.04.2017 по 30.04.2019 проценти сплачено в повному обсязі в сумі 1215997,27 грн.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У пункті 6.20. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Отже, зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).

Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012, від 18.02.2019 у справі №910/21449/17, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №5017/1987/2012).

Враховуючи умови договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 та вищевикладені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, суд доходить висновку, що п.14.1 та п.14.2 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 сторонами визначено сплату процентів за правомірне користування відповідачем (боржником) грошовими коштами, тобто до настання терміну повернення кредиту.

Умовами договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 не передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Відповідно, за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання у банку є право щодо застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із наданого позивачем письмового пояснення щодо нарахування процентів, позивачем нараховано за період з 01.05.2019 по 30.06.2019 проценти в сумі 58262,98 грн по кредиту №1 в сумі 4083817,50 грн, виходячи із процентної ставки 13,45% річних (за період з 01.05.2019 по 05.05.2019 на суму кредиту - 2619531,80 грн, з 06.05.2019 по 30.06.2019 на суму кредиту 2589531,80 грн), за період з 01.07.2019 по 10.07.2019 позивачем нараховано проценти в сумі 9542,25 грн; по кредиту №2 в сумі 1100000,00 грн за період з 01.05.2019 по 30.06.2019 позивачем нараховано проценти в сумі 10237,35 грн виходячи із процентної ставки 14,85% річних (за період з 01.05.2019 по 30.06.2019 на суму кредиту 412500,00 грн), за період з 01.07.2019 по 10.07.2019 позивачем нараховано проценти в сумі 1678,25 грн.

Оскільки умовами договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 сторонами визначено сплату процентів за правомірне користування відповідачем (боржником) грошовими коштами, тобто до настання терміну повернення кредиту, а тому враховуючи встановлені обставини справи, а саме визначення сторонами умовами договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 погашення кредиту відповідно встановленого графіку та порушення відповідачем зобов`язань щодо сплати чергових платежів 31.03.2019 в сумі 137500,00 грн та 292857,14 грн, а також направлення банком вимоги щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та відповідно зобов`язання відповідача погасити кредит в повному обсязі в термін до 24.06.2019 включно, суд доходить висновку, що відповідач мав право правомірно не сплачувати банку кредит в сумі 2326674,66 грн та в сумі 275000,00 грн в термін до 24.06.2019 включно.

Відповідно за період з 01.05.2019 по 23.06.2019, оскільки п.3 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 за останній день правомірного користування кредитом проценти не нараховуються, за користування кредитними коштами в сумі 2326674,66 грн проценти підлягають нарахуванню в розмірі 13,45% річних, за користування кредитними коштами в сумі 275000,00 грн проценти підлягають нарахуванню в розмірі 14,85% річних, а починаючи з 25.06.2019 по 10.07.2019, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, як за прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином, сума процентів, яка підлягає стягненню за період користування з 01.05.2019 по 23.06.2019 кредитними коштами в сумі 2326674,66 грн, виходячи із процентної ставки 13,45 % річних, становить 46297,65 грн.

Сума процентів, яка підлягає стягненню за період користування з 01.05.2019 по 23.06.2019 кредитними коштами в сумі 275000,00 грн, виходячи із процентної ставки 14,85% річних, становить 6041,72 грн.

Загальна сума процентів за період користування кредитними коштами з 01.05.2019 по 23.06.2019 становить 52339,37 грн.

Щодо платежів по кредиту, які відповідач зобов`язаний був здійснити 31.03.2019 в сумі 292857,14 грн та відповідно 137500,00 грн, то починаючи з 01.04.2019 відповідач повинен сплачувати проценти, як за прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тобто підлягає застосуванню ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (т.2 а.с.113-117), позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, по кредиту №1 в сумі 4083817,50 грн:

-3607,01 грн 3% річних за період з 01.04.2019 по 10.07.2019 (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019 нараховані на суму кредиту в розмірі 292857,14 грн, з 06.05.2019 по 03.07.2019 на суму 262857,14 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 на суму 2589531,80 грн);

-101,72 грн 3% річних за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019 нараховані на суму процентів в розмірі 29636,24 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 на суму процентів в розмірі 58262,98 грн);

-4768,57 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019 нараховані на суму кредиту в розмірі 292857,14 грн, з 06.05.2019 по 03.07.2019 на суму 262857,14 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 на суму 2589531,80 грн);

- по кредиту №2 в сумі 1100000,00 грн:

-1299,66 грн 3% річних за період з 01.04.2019 по 10.07.2019 (за період з 01.04.2019 по 03.07.2019 на суму кредиту 137500,00 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 на суму кредиту 412500,00 грн);

-17,86 грн 3% річних за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019 нараховані на суму процентів в розмірі 5202,59 грн, з 04.07.219 по 10.07.2019 на суму процентів в розмірі 10237,35 грн);

-2337,50 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2019 по 10.07.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3607,01 грн 3% річних за період з 01.04.2019 по 10.07.2019 (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019 нараховані на суму кредиту в розмірі 292857,14 грн, з 06.05.2019 по 03.07.2019 на суму 262857,14 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 на суму 2589531,80 грн) та 1299,66 грн 3% річних за період з 01.04.2019 по 10.07.2019 (за період з 01.04.2019 по 03.07.2019 на суму кредиту 137500,00 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 на суму кредиту 412500,00 грн).

Щодо інфляційних втрат в сумі 4768,57 грн за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019 нараховані на суму кредиту в розмірі 292857,14 грн, з 06.05.2019 по 10.07.2019 на суму 262857,14 грн) та 2337,50 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2019 по 10.07.2019, нарахованих на суму боргу по кредиту в розмірі 137500,00 грн, суд зазначає наступне: предметом позовних вимог є стягнення інфляційних втрат, як зазначено позивачем у розрахунку, за період з 01.04.2019 по 10.07.2019, тобто за квітень-червень 2019 року.

За квітень 2019 року індекс інфляції становив - 101% (повідомлення Державної служби статистики України від 11.05.2019), за травень 2019 року - 100,7% (повідомлення Державної служби статистики України від 12.06.2019), за червень 2019 року - 99,5% (повідомлення Державної служби статистики України від 12.07.2019).

Відповідно інфляційні втрати за період 01.04.2019 по 30.06.2019 становлять - 5092,58 грн, а саме: 3445,08 грн (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019 нараховані на суму кредиту в розмірі 292857,14 грн - 2928,57 грн, з 06.05.2019 по 30.06.2019 на суму кредиту 262857,14 грн - 516,51 грн) та 1647,50 грн (за період з 01.04.2019 по 10.07.2019 на суму боргу по кредиту в розмірі 137500,00 грн).

Вимоги позивача щодо стягнення 101,72 грн 3% річних за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019 нараховані на суму процентів в розмірі 29636,24 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 нараховані на суму процентів в розмірі 58262,98 грн) та 17,86 грн 3% річних за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019 нараховані на суму процентів в розмірі 5202,59 грн, з 04.07.2019 по 10.07.2019 нараховані на суму процентів в розмірі 10237,35 грн), підлягають також частковому задоволенню в сумі 99,28 грн, а саме 87,81 грн 3% річних, нарахованих на суму прострочки щодо сплати процентів в сумі 46297,65 грн по кредиту №1 та 11,47 грн 3% річних на суму прострочки щодо сплати процентів в сумі 6041,72 грн, оскільки, як встановлено судом, сума процентів, яка підлягає стягненню за період користування з 01.05.2019 по 23.06.2019 кредитними коштами в сумі 2326674,66 грн, виходячи із процентної ставки 13,45% річних, становить 46297,65 грн (за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 - 26578,28 грн, за період з 01.06.2019 по 23.06.2019 - 19719,37 грн); сума процентів, яка підлягає стягненню за період користування з 01.05.2019 по 23.06.2019 кредитними коштами в сумі 275000,00 грн, виходячи із процентної ставки 14,85% річних, становить 6041,72 грн (за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 - 3468,39 грн, за період з 01.06.2019 по 23.06.2019 - 2573,33 грн).

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 визначено, що за обставини порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов`язань за договором, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової, ставки Національного банку України річних, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов`язань за кожний день прострочення. Клієнт має сплачувати Банку пеню негайно після її виникнення (протягом дня нарахування).

Таким чином, суд доходить висновку, що сторонами погоджена відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи положення ст.546, 549 Цивільного кодексу України, ст.231, 232 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та п.3 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, позивачем нараховано відповідачу 58934,42 грн пені, а саме: 43469,16 грн за кредитом №1, зокрема, 42282,37 грн пені за прострочку сплати кредиту (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019, виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту - 292857,14 грн; за період з 06.05.2019 по 03.07.2019 , виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту - 262857,14 грн, за період з 04.07.2019 по 10.07.2019, виходячи з суми загальної винесеної заборгованості по кредиту - 2589531,80 грн) та 1186,79 грн пені за прострочку сплати процентів (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 29636,24 грн, за період з 04.07.2019 по 10.07.2019 виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 58262,98 грн); 15465,26 грн за кредитом № 2, зокрема, 15256,85 грн пені за прострочку сплати кредиту (за період з 01.04.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту - 137500,00 грн; за період з 04.07.2019 по 10.07.2019, виходячи з суми загальної винесеної заборгованості по кредиту - 412500,00 грн) та 208,41 грн пені за прострочку сплати процентів (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 5202,59 грн, за період з 04.07.2019 по 10.07.2019 виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 10237,35 грн).

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати суми кредиту, а тому перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 42282,37 грн за прострочку сплати кредиту №1 (за період з 01.04.2019 по 05.05.2019, виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту - 292857,14 грн; за період з 06.05.2019 по 03.07.2019 , виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту - 262857,14 грн, за період з 04.07.2019 по 10.07.2019, виходячи з суми загальної винесеної заборгованості по кредиту - 2589531,80 грн) та пеню в розмірі 15256,85 грн за прострочку сплати кредиту № 2 (за період з 01.04.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми прострочки чергового платежу по кредиту - 137500,00 грн; за період з 04.07.2019 по 10.07.2019, виходячи з суми загальної винесеної заборгованості по кредиту - 412500,00 грн).

Вимоги позивача щодо стягнення 1186,79 грн пені за прострочку сплати процентів (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 29636,24 грн; за період з 04.07.2019 по 10.07.2019, виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 58262,98 грн) та 208,41 грн пені за прострочку сплати процентів (за період з 06.06.2019 по 03.07.2019, виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 5202,59 грн, за період з 04.07.2019 по 10.07.2019 виходячи з суми боргу по процентах в розмірі 10237,35 грн), підлягають також частковому задоволенню в сумі 1158,07 грн, а саме: 1024,38 грн пені, нарахованої на суму прострочки щодо сплати процентів в сумі 46297,65 грн по кредиту №1, та 133,69 грн пені, нарахованої на суму прострочки щодо сплати процентів в сумі 6041,72 грн, оскільки, як встановлено судом, сума процентів, яка підлягає стягненню за період користування з 01.05.2019 по 23.06.2019 кредитними коштами в сумі 2326674,66 грн, виходячи із процентної ставки 13,45% річних, становить 46297,65 грн (за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 - 26578,28 грн, за період з 01.06.2019 по 23.06.2019 - 19719,37 грн); сума процентів, яка підлягає стягненню за період користування з 01.05.2019 по 23.06.2019 кредитними коштами в сумі 275000,00 грн, виходячи із процентної ставки 14,85% річних, становить 6041,72 грн (за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 - 3468,39 грн, за період з 01.06.2019 по 23.06.2019 - 2573,33 грн).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ст.80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення ним отриманих від позивача кредитів, або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача кредитів, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення ним отриманої суми кредитів, а тому дії відповідача щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Третьою особою, яка-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , як поручителем за договором поруки № 07/2017-П від 04.04.2017, також не надано суду доказів на підтвердження погашення суми заборгованості за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017.

Як зазначалося вище, нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.16 договору про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, в день укладення договору, але в будь-якому випадку до моменту отримання банківської послуги за договором вперше, Клієнт має укласти/забезпечити укладення третьою особою наступних документів забезпечення:

вид та предмет боржник за документами розмір/вартість (без ПДВ),

документів забезпечення забезпечення UAN

порука ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_10 -------------

застава Клієнт 5813726,69

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017, між Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (Банком) та Фермерським господарством «АГРОСИСТЕМА» (Заставодавцем) укладено договори застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 (т.1 а.с.30-41).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст.3 Закону України «Про заставу»).

Частиною 1 ст. 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до п.3 договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, в силу застави, що виникає на підставі договору застави, Заставодавець передає, в заставу рухоме майно, опис якого міститься в пункті 13 договору застави.

Згідно з умовами п.13.1 договору застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017, Заставодавець передав у заставу рухоме майно, а саме: трактор New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1, вартістю 4538726,69 грн, місцезнаходження/місце зберігання: 17242, Чернігівська область, Талалаївський р-н, с. Поповичка, вул. Гагаріна, 19.

Згідно з умовами п.13.1 договору застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, Заставодавець передав у заставу рухоме майно, а саме: трактор Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11 , заводський номер НОМЕР_14, вартістю 470833,33 грн, місцезнаходження/місце: зберігання 17242, Чернігівська обл., Талалаївський р-н, с. Поповичка, вул. Гагаріна, 19; трактор Белорус-1221:2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12 , заводський номер НОМЕР_13, вартістю 804166,67 гривень, місцезнаходження/місце зберігання: 17242, Чернігівська обл. , Талалаївський р - н, с. Поповичка, вул. Гагаріна, 19.

Отже, у п. 13.1. договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 сторони погодили вартість предметів застави:

- трактор New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, за договором застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 - 4538726,69 грн;

- трактор Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 - 470833,33 грн;

- трактор Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 - 804166,67 грн.

Право власності Фермерського господарства «АГРОСИСТЕМА» на рухоме майно, а саме: трактор New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 ; трактор Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11 , заводський номер НОМЕР_14; трактор Белорус-1221:2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12 , заводський номер НОМЕР_13 підтверджено наданими позивачем копіями свідоцтв про реєстрацію машин серії НОМЕР_15, серії НОМЕР_16, серії НОМЕР_17, виданих 03.04.2017 ГУ ДПСС в Чернігівській області (т.1 а.с.124-126).

У п.3 договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, зокрема, визначено, взаємні права і обов`язки Банку та Заставодавця виникають з моменту підписання сторонами договору застави. Застава за договором застави є дійсною до припинення, всіх боргових зобов`язань.

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст.11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

На підтвердження факту реєстрації обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна предметів застави за договорами застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та №07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, а саме: трактора New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 ; трактора Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11 , заводський номер НОМЕР_14; трактора Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, позивачем надано суду копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51918119 від 05.04.2017.

Із наданого позивачем витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51918119 від 05.04.2017 вбачається, що, згідно з записом № 5, 04.04.2017 за № 16214236 було зареєстровано заставу рухомого майна: трактора Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 р.в., номер об`єкта: НОМЕР_14, № двигуна НОМЕР_11 , місце зберігання 17242, Чернігівська обл., Талалаївський р - н, с. Поповичка, вул. Гагаріна, 19. Загальна вартість предмету застави 1275000,00 грн (без ПДВ); трактора Белорус-1221:2, 2017 р.в., номер об`єкта НОМЕР_13, № двигуна НОМЕР_12. Також згідно з записом №6, 04.04.2017 за № 16214237 було зареєстровано заставу рухомого майна: трактора New Holland Т8.410, 2016 р.в., номер об`єкта НОМЕР_1, місце зберігання: 17242, Чернігівська область , Талалаївський р-н, с. Поповичка, вул. Гагаріна, 19. Вартість предмету застави 4538726,69 грн (без ПДВ).

Згідно з п.6 договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, Заставодавець має право володіти та користуватись предметом застави відповідно до його цільового призначення та умов договору застави. За виключенням випадків, коли предметом застави є товари в обороті та/або переробці, Заставодавець має право розпоряджатися (відчужувати, передавати у володіння та/або використання у будь-який спосіб) та/або обтяжувати предмет застави, зокрема, передавати предмет застави у наступну заставу, та/або відчужувати предмет застави; та/або передавати предмет застави в спільну діяльність, лізинг, оренду; користування, як внесок до статутного капіталу (фойду) тощо, виключно (лише) за умови (обставини) отримання попередньої письмової згоди (має містити підпис уповноваженої особи та відбиток печатки) Банку на це. Заставодавець/Клієнт/третя особа має-право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави (в тому числі на публічних торгах) припинити звернення стягнення на предмет застави виконанням боргових зобов`язань в повному обсязі разом з відшкодуванням Банку витрат/збитків, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або оплатою винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), та/або підготовкою до проведення купівлі-продажу, публічних/прилюдних торгів тощо.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтягувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом або договором, одержати задоволення своєї вимоги, за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Аналогічна позиція викладена в ч.1 ст. 4 Закону України «Про заставу».

Відповідно до частини 4 статті Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Згідно з ч.2 ст.22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент задоволення і включає: відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів і неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

У п.3 договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 сторони передбачили, що в силу застави, що виникає на підставі договору застави, Банк має право у разі порушення Клієнтом та/або Заставодавцем боргових зобов`язань, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими, кредиторами Заставодавця/особами, права та/або вимоги яких на предмет застави не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави за договором застави. За рахунок предмета застави Банк має право задовольнити свої вимоги, що випливають з договору (основне зобов`язання), з саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу; сплату процентів, неустойки (штрафу, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями і зверненням стягнення на предмет застави, витрат на утримання і збереження предмета застави, витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих Банку внаслідок порушення Боргових зобов`язань, тощо. Заставою забезпечене виконання як дійсного зобов`язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору.

Відповідно до п.4 договорів застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, Банк вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави у разі: порушення Клієнтом та/або Заставодавцем боргових зобов`язань; та/або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Клієнта та/або Заставодавця або визнання його банкрутом, або при ліквідації Клієнта та/або Заставодавця; та/або набуття права звернення стягнення на предмет застави третьою особою, в тому числі попереднім/наступним заставодержателем. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір Банку: за рішенням суду або арбітражного суду, та/або а позасудовому порядку, та/або в будь-якому іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України. Якщо предметом застави є двоє або більше об`єктів/речей/прав, Банк отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої заставою за договором застави вимоги Банку. Банк самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення за Договором застави; стягнення може бути звернено як на всі ці об`єкти/речі/права або на будь-який з об`єктів/речей/прав за вибором Банку; якщо Банк зверне стягнення на один(ну/не) об`єкт/річ/право, він зберігає право наступного стягнення на інші об`єкти/речі/ права, що складають предмет застави.

У відповідності до ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

З огляду на те, що відповідачем не виконані зобов`язання за договором про надання банківських послуг №07/2017 від 04.04.2017 в частині порушення строків повернення суми кредитів та сплати процентів за користування грошовими коштами, у позивача за договорами застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017 та № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 виникло право задовольнити свої вимоги про стягнення заборгованості, яка складається з 3002031,80 грн заборгованості по кредиту, 52339,37 грн процентів, 58697,29 грн пені, 5092,58 грн інфляційних втрат та 5005,95 грн трьох процентів річних, за рахунок переданого в заставу рухомого майна, а саме: трактора New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 ; трактора Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11 , заводський номер НОМЕР_14; трактора Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13.

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

У відповідності до ч.3 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивачем було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.07.2019 звернення стягнення, що підтверджується витягами за № 60757162, № 60757943 від 12.07.2019 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

З наданих позивачем копій витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 61043405 від 29.07.2019; № 61043417 від 29.07.2019; № 61043428 від 29.07.2019 вбачається, що будь-які інші обтяжувачі транспортних засобів, які перебувають у заставі Банку, а саме: трактора New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 , за договором застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017; трактора Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11, заводський номер НОМЕР_14 за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017; трактора Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, відсутні.

Отже, з початком звернення стягнення на предмет застави АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» не порушено прав, будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб - кредиторів.

Згідно зі ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як продаж предмету застави шляхом проведення публічних торгів.

Частиною 1 ст.591 Цивільного кодексу України встановлено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості відповідача за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017 в частині стягнення 3002031,80 грн заборгованості по кредиту, 52339,37 грн процентів, 58697,29 грн пені, 5092,58 грн інфляційних втрат та 5005,95 грн трьох процентів річних, на предмети застави: а саме: трактор New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 , за договором застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 4538726,69 грн; трактор Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11, заводський номер НОМЕР_14 за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 470833,33 грн; трактор Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017 шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 804166,67 грн, у порядку виконавчого провадження.

У задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення 11220,50 грн процентів за період з 01.07.2019 по 10.07.2019, 16160,96 грн прострочених процентів, 237,13 грн пені, 20,30 грн трьох процентів річних та 2013,49 інфляційних втрат, шляхом звернення стягнення на предмет застави, відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 46847,51 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ 14361575) до Фермерського господарства "АГРОСИСТЕМА" (вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242; код ЄДРПОУ 35750634) про стягнення заборгованості в сумі 3152819,37 грн, шляхом звернення стягнення на предмет застави, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "АГРОСИСТЕМА" (вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242; код ЄДРПОУ 35750634) на користь Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ 14361575) 3002031,80 грн заборгованості по кредиту, 52339,37 грн процентів, 58697,29 грн пені, 5092,58 грн інфляційних втрат та 5005,95 грн трьох процентів річних за договором про надання банківських послуг № 07/2017 від 04.04.2017, звернувши стягнення на предмет застави, а саме: трактор New Holland Т8.410, 2016 року виробництва, заводський номер НОМЕР_1 , за договором застави № 07/2017-РМ-1 від 04.04.2017, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 4538726,69 грн; трактор Белорус-892 з комплектом ЗІП, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_11, заводський номер НОМЕР_14, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 470833,33 грн; трактор Белорус-1221.2, 2017 року виробництва, № двигуна НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, за договором застави № 07/2017-РМ-2 від 04.04.2017, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною узгодженою сторонами в сумі 804166,67 грн, у порядку виконавчого провадження.

3. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ 14361575) в частині стягнення з Фермерського господарства "АГРОСИСТЕМА" (вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242; код ЄДРПОУ 35750634) 11220,50 грн процентів за період з 01.07.2019 по 10.07.2019, 16160,96 грн прострочених процентів, 237,13 грн пені, 20,30 грн трьох процентів річних та 2013,49 інфляційних втрат, шляхом звернення стягнення на предмет застави, відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства "АГРОСИСТЕМА" (вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242; код ЄДРПОУ 35750634) на користь Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ 14361575) 46847,51 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 08.11.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко