Рішення № 85470645, 23.10.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Черкаси справа №925/1020/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючої судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників:

від позивача - Чорноіваненко Д.О., адвокат

від відповідача - Жила АА., адвокат,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка»

про зобов`язання вчинити дії,

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, у якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» надати їй інформацію про ринкову вартість її частки та розрахунок ринкової вартості її частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Уманчанка станом на 10.06.2019 з підтверджуючими документами:

протоколи зборів учасників за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців.

первині документи товариства, якими підтверджується збільшення або зменшення статутного капіталу за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 і зміни внесені до державного реєстру.

баланс (Звіт про фінансовий стан форма №1) товариства станом: на

01.01.2017, на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 10.06.2019.

звіт про фінансові результати (форма №2) товариства станом: на 01.01.2017, на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 10.06.2019.

звіт про власний капітал (форма №4) товариства станом: на 01.01.2017, на

01.01.2018, на 01.01.2019, на 10.06.2019.

примітки до фінансової звітності товариства станом: на 01.01.2017, на

01.01.2018, на 01.01.2019, на 10.06.2019.

копія аналітичного журналу-ордеру по рах. 40 «Статутний капітал» за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців.

копія аналітичного журналу-ордеру по рах. 46 «Неоплачений капітал» за

період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців.

копія аналітичного журналу-ордеру по рах. 42 «Додатковий капітал» за

період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців.

оборотно-сальдові відомості по рахунку 10 «Основні засоби» за період з

01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців та найменувань основних засобів.

оборотно-сальдові відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців та найменувань контрагентів.

оборотно-сальдові відомості по субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців та найменувань контрагентів.

оборотно-сальдові відомості по субрахунку 377 «Розрахунки з іншими

дебіторами» за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців та найменувань дебіторів. ^ Оборотно-сальдові відомості по субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» за період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців та найменувань кредиторів.

оборотно-сальдові відомості по рахунку 50 «Довгострокові позики» за

період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців.

оборотно-сальдові відомості по рахунку 60 «Короткострокові позики» за

період з 01.01.2017 по 10.06.2019 у розрізі місяців.

копії документів, що підтверджують право власності та право користування товариства на об`єкти нерухомого майна (договори, свідоцтва про право власності, витяги з реєстру прав власників, технічні паспорти, акти на

постійне користування землею, договори оренди землі, технічну

документацію та ін.).

копії документів, що підтверджують право власності та право користування товариства на об`єкти рухомого майна (договори, копії технічних паспортів тощо).

Також позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 12750 грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка як спадкоємниця учасниці товариства набула права на частку товариства у розмірі 8,53%. У зв`язку з ненаданням відповідачем інформації щодо вартостіі належної їй частки у майні товариства та неповідомлення про прийняте рішення стосовно її заяви про вихід з товариства позивачка завернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 серпня 2019 року позовну заяву позивачки прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 02.10.2019. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 23.08.2019 відповідач отримав 27.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, які міститься у матеріалах справи.

Відповідача у визначений судом строк відзиву на позов не подав. Згідно з пунктом 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання відповідачем відзиву на позов, у встановлений судом строк, без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 02.10.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з підстав наведених у позові, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Свідоцтвом про внесення вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» від серпня 2014 року ОСОБА_2 , як учасник цього товариства внесла свій вклад до статутного капіталу Товариства у сумі 6590,00 грн, що становить 8,53 %частки.

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.07.2018 (спадкова справа №68/2018, яка зареєстрована у реєстрі за №2-1060) ОСОБА_1 успадкувала частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» у розмірі 8,53%, що у грошовому виразі становить 6590,00 грн та яка належала померлій ОСОБА_2 .

Шляхом державної реєстрації свого права у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 стала учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» з часткою у статутному капіталі у розмірі 8,53%, про що свідчить наданий позивачкою Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для вирішення питання щодо розпорядження своєю частковою в статутному капіталі товариства 31.05.2019 адвокатом позивачки відповідачу було направлено адвокатський запит з проханням надати інформацію та копії документів необхідних для виходу позивача з учасників товариства або продажу своєї частки. На вказаний запит відповідач відповіді не надав, запитувані документи адвокату не направив.

06 червня 2019 року позивачка подала заяву до Черкаського міського нотаріального округу про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», у зв`язку з чим просила повідомити про вартість її частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви. Позивачка просила виплатити вартість її частки, розмір якої складає 8,53% статутного капіталу товариства. Вказана заява була нотаріально завірена та зареєстрована у реєстрі за №256.

12.06.2019 нотаріально завірена заява про вихід зі складу учасників товариства була направлена відповідачу, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення.

Позивачка подала державному реєстратору необхідні документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», у зв`язку з чим ОСОБА_1 було виключено з переліку учасників Товариства.

Не зважаючи на вчинені позивачкою дії та прохання про виплату належної їй частки, відповідач будь-якої відповіді або інформації щодо розміру та порядку проведення цих виплат не надав, що і стало підставою для даного спору.

Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статей 50, 52 Закону «Про господарські товариства» Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

У статті 54 цього Закону визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю урегульовано також Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у частині 1 статті цього Закону визначено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Вихід учасника з товариства урегульований у статті 24 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Частиною 11 статті 24 цього Закону визначено, що Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Згідно з частинами 3, 4 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов`язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі.

У день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб`єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб`єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як спадкоємниця учасника товариства з обмеженою відповідальністю набула право на частку у статутному капіталі цього товариства у розмірі 8,53% на суму 6590,00 грн. У зв`язку із виходом позивачки з Товариства нею було подано нотаріально посвідчену заявою про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» та проханням повідомити товариство про вартість її частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання заяви.

Крім того, згідно з вимогами частини 5 статті 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» позивачка подала державному реєстратору необхідні документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка».

Як зазначено вище, Товариство не пізніше 30 днів з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Судом встановлено, що в силу закону зобов`язання з повідомлення Товариства про зміну відомостей про склад його учасників покладено на державного реєстратора, яким були вчинені відповідні реєстраційні дії, про таку зміну також було повідомлено безпосередньо самою відповідачкою. Отже, суд встановив, що строк протягом якого відповідач зобов`язаний був вчинити відповідні дії (повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку) настав, проте всупереч встановленим нормам відповідач своїх обов`язків не виконав.

Отже, з огляду на встановлені судом фактичні обставини та наведені правові норми суд прийшов до висновку, що в силу закону відповідач зобов`язаний вчинити дії, які пов`язані з наданням колишньому учаснику інформацію про вартість його частки, обґрунтований розрахунок цієї частки та підтверджуючі документи. Відтак, суд вважає позов в частині зобов`язання відповідача надати позивачці інформацію щодо вартості її частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку обґрунтованим, правомірним і доведеним, тому в цій частині його задовольняє.

Щодо вимоги позивачки про надання 21 документу, які перелічені у позовній вимозі прохальної частини позову, то суд вважає, що вказана вимога є необґрунтованою з огляду на такі положення закону.

Згідно з положеннями статті 43 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з частинами четвертої-п`ятою цієї статті, Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Отже, право на доступ до документів обмежений тим переліком документів, які визначені у частині першій наведеної статті Закону і таке право належить тільки учаснику товариства, яким позивачка на даний час не є.

Відповідно до статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача надати документи, що перераховані у прохальній частині позову, позивачкою не обґрунтовано, тому у задоволенні позову у цій частині суд відмовляє.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і

які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачкою при поданні позову до суду вказано орієнтовний розрахунок судових витрат, які пов`язані з правничою допомогою у розмірі 12750,00 грн. На підтвердження понесених судових витрат суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги №8ф/19 від 31.05.2019, який укладений позивачкою з Адвокатським бюро «Чорноіваненко і партнери», додаткову угоду до вказаного договору від 12.08.2019, а також копію квитанції від 13.08.2019 на суму 12750,00 грн про оплату позивачем послуг адвоката. Отже, позивачка належними доказами довела, що нею понесені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи, у розмірі 12750,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, відповідно до частини 9 цієї статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, але спір виник з вини відповідача сума судового збору у розмірі 1921,00 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 12750 грн 00 коп суд підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача присуджує у повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» (вул.Європейська, 12, м.Умань, 20300, код ЄДРПОУ 03377395) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) інформацію вартості її частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» (вул.Європейська, 12, м.Умань, 20300, код ЄДРПОУ 03377395) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 1921 грн 00 коп судового збору та 12750 грн 00 коп витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 08.11.2019.

Суддя О.І.Кучеренко