Ухвала суду № 85470520, 07.11.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.11.19 р. Справа № 917/1934/19

Суддя Погрібна С.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Іванюк Валентина Петровича про забезпечення позову у справі № 917/1934/19

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Іванюк Валентина Петровича, АДРЕСА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36038

про визнання поновленим договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Іванюк Валентин Петрович звернувся до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить:

- визнати поновленим Договір оренди землі № 155 від 28.08.2009 р., укладений між Кобеляцькою районною державною адміністрацією та ФОП Іванюком Валентином Петровичем, що зареєстрований у Кобеляцькому районному відділі ДП "ЦДЗК" 01.10.2009 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040955700117;

- визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ФОП Іванюком Валентином Петровичем Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 155 від 28.08.2009 р., зареєстрованого у Кобеляцькому районному відділі ДП "ЦДЗК" 01.10.2009 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040955700117, у запропонованій редакції (редакція згідно позовної заяви);

- визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.10.2019 р. № 8030-сг "Про відмову в поновленні договору оренди землі".

Ухвалою суду від 07.11.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №12184 від 06.11.2019 р.), в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти дії щодо проведення будь-яких торгів (аукціонів, конкурсів) відносно земельної ділянки з кадастровим номером 53218864:00:00:007 : 0006, передавати дану земельну ділянку у власність, іншим чином розпоряджатись земельною ділянкою, змінювати її конфігурацію, межу, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, змінювати кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки;

- заборонити Державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та його відділам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населеного пункту, загальною площею 71.3470 га, к.н. 53218864:00:00:007:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 53218864:00:00:007:0006, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населеного пункту, загальною площею 71.3470 га. у Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статті 122 Земельного кодексу України на даний час при наявності судового спору щодо поновлення договору оренди землі має всі можливості здійснювати дії. спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної ділянки третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Те, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області має намір розпорядитися спірною земельною ділянкою підтверджується і листом - відповіддю № 7321/0/26-19 від 03.10.2019 р., в якому зазначається, що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини з ФОП Іванюком В.П. на спірну земельну ділянку і вважає за доцільне передати право оренди на неї на конкурентних засадах (торгах). Вказані дії можуть призвести до виникнення майбутніх спорів щодо визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області недійсними.

Заявник вказує, що у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 53218864:00:00:007:0006 (як об`єкта права), що є предметом спору у даній справі, я, ФОП Іванюк В.П., буду позбавлений можливості зареєструвати право оренди на цю ділянку на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області систематично здійснює заходи щодо поділу та передачі земельних ділянок на земельні торги, такі дії у подальшому, у випадку прийняття рішення на користь позивача, можуть утруднити реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за позивачем на підставі прийнятого рішення, оскільки таке право знову потребуватиме захисту шляхом подання позову до осіб, яким ймовірно буде передано право на частини поділеної земельної ділянки.

З огляду на викладене, заявник вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, а саме Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, вчиняти певні дії по розпорядженню земельною ділянкою 53218864:00:00:007:0006 та заборони Державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, у випадку прийняття рішення на користь позивача не забезпечить реального захисту прав на оренду земельної ділянки, що є головною метою судочинства.

При розгляді вказаної заяви судом враховано наступне.

Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в силу положень частини 1 статті 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Єдиним доказом на який посилається позивач в обґрунтування подано заяви є лист - відповідь № 7321/0/26-19 від 03.10.2019 р., в якому зазначається, що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини з ФОП Іванюком В.П. на спірну земельну ділянку і вважає за доцільне передати право оренди на неї на конкурентних засадах (торгах).

Інших доказів в підтвердження наявності обставин, які б утруднили виконання судового рішення позивачем не надано, а заява ґрунтується лише на припущеннях неможливості невиконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись статями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Іванюк Валентина Петровича про забезпечення позову (вх. №12184 від 06.11.2019 р.).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її прийняття шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 07.11.2019 р.

Суддя Погрібна С.В.