Рішення № 85470298, 24.10.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.19р. Справа № 917/1098/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570)

представник позивача: Балашов Олексій Володимирович ( АДРЕСА_1 Дніпро, вул АДРЕСА_2 Перемоги АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 )

до відповідача - 1 Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Оліка" (36007, м. Полтава, пров. Перспективний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39118813)

відповідача - 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення солідарно 194 500,00грн.

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

За участю представників:

від позивача: Забара В.М., довіреність від 19.05.2017р. № 6698-К-О, посвідчення адвоката № 2863 від 25.06.2019р.

від відповідача - 1 : не з`явився

від відповідача - 2: не з`явився

В судовому засіданні 24.10.2019р. суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області із позовною заявою (вх. № 1331/19 від 02.07.2019р.) до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Оліка" (далі - ПП ВКФ "Оліка", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач - 2) про стягнення солідарно заборгованості за Договором банківського обслуговування №б/н від 25.03.2015р. в розмірі 194 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ПП ВКФ "Оліка" (відповідач-1) умов Договору банківського обслуговування № б/н від 25.03.2015р. в частині повернення суми кредиту. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за Договором поруки № POR14410855422333 від 01.09.2015р. позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018р. року в справі № 415/2542/15-ц зазначено, що з 15.12.2017р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

У зв`язку з тим, що відповідачем - 2 у справі є фізична особа, що не є підприємцем станом на час звернення позивача до суду, господарський суд Полтавської області звернувся до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб по м. Полтаві із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов`язав Управління реєстрації у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали надіслати на адресу господарського суду Полтавської області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ухвала суду від 04.07.2019р. - а.с. 46-47).

У відповідь на запит суду Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило, що за відомостями Реєстру територіальної громади виконавчого комітету Полтавської міської ради місце проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 (лист за вх. № 7348 від 16.07.2019р. - а.с. 49).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.07.2019р. позовну заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1098/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19.08.2019р.

Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 19.08.2019р. у справі № 917/1098/19 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.10.2019р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 917/1098/19. Справу призначено до судового розгляду по суті 24.10.2019р.

Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 01.10.2019р. (а.с. 113-117).

Від відповідача-2 - Кравченка В.М. надійшла заява (вх. № 11530 від 24.10.2019р.), відповідно до якої заявник просить суд перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку з його хворобою. При цьому, доказів на підтвердження зазначеного відповідач-2 до клопотання не надав.

Зазначене клопотання судом відхиляється як документально необґрунтоване.

Відповідачі у справі у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагували, відзив на позов не надали.

Так, ухвалою суду від 19.07.2019р. відповідачам встановлено строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов. Суд встановив, що копія зазначеної ухвали суду була отримана відповідачем-1 25.07.2017р. (а.с. 55). Копія ухвали суду від 19.07.2019р., яка направлялась відповідачу - 2 за адресою: АДРЕСА_6 (згідно даних Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконкому Полтавської міської ради), повернута підприємством зв`язку до господарського суду з відміткою "інші причини, адресат відсутній" (а.с. 51-54). Крім того, зазначена ухвала суду своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи судом, про покладені на них обов`язки та їхні процесуальні права.

Ухвалою суду від 19.08.2019р. відповідачам повторно запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали надати відзив на позов, оформлений згідно з вимогами ст. 165 ГПК України. Матеріали справи свідчать, що копія зазначеної ухвали суду була отримана відповідачем-1 23.08.2019р. (а.с. 107), відповідачем-2 - 30.08.2019р. (а.с. 106), проте у підготовче засідання відповідачі не з"явились, жодних заперечень проти позову не надали.

Згідно ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.8 ст.165 ГПК України).

За приписами ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 9 ст. ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та враховуючи, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2015р. ПП ВКФ "Оліка" (відповідач-1, Клієнт, Позичальник) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно вказаної Заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 25.03.2015р. (далі - Договір, Договір б/н від 25.3.2015р.) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов Договору № б/н від 25.03.2015р. ПП ВКФ "Оліка" було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до 3.18.1.16 Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п.3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.18.1.8 Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода).

Пункт 3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов 3.18.4.1, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі-"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо піддягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду; в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п. 3.18.4.1.1. Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закриттю банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

У відповідності до 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2. 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8. 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4. винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5. 3.18.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення Кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до довідки позивача №08.7.0.0.0/190612093746 від 12.06.2019р. про розмір встановлених кредитних лімітів, відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт станом на 26.03.2015р. у сумі 0,00грн., 02.09.2015р. - 45 000,00грн., 23.09.2015р. - 140 000,00грн. , 01.03.2016р. - 50 000,00грн., 08.04.2016р. - 90 000,00грн., 07.07.2016р. - 140 000,00грн., 09.08.2016р. - 200 000,00грн. , 09.12.2016р. - 0,00грн., 16.01.2017р. - 60 000,00грн., 23.02.2017р. - 10 000,00грн., 27.02.2017р. - 0,00грн., 28.03.2018р. - 200 000,00грн., 10.05.2018р. - 200 000,00грн.

Відповідач-1 зобов"язання за Договором б/н від 25.03.2015 р. виконував неналежним чином, у зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка за розрахунком останнього, станом на 22.05.2019р. становить 355 033,66грн. і складається з:

заборгованості за кредитом в сумі 194 500,00грн.;

заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 74 117,16грн.;

пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 86 416,50грн.

Розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи - а.с. 32-34.

01.09.2015р. між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" ( в подальшому змінило назву - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" - див. Виписку є ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Статут (а.с. 16-19)) (позивач, за умовами договору - Кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, за умовами договору - Поручитель) укладено Договір поруки № POR1441085422333 (далі - Договір поруки) (а.с. 38-39) , предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ПП ВКФ "Оліка" (відповідач -1, за умовами договору - Боржник) зобов`язань за угодами - приєднання. до: розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі ,"Угода 1"; до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою ,"Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг ,"Угода 2".

Якщо під час виконання "Угоди 1", "Угоди 2" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1", "Угодою 2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1. Договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" та "Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1" та "Угодою 2" незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

В п. 4.1 Договору поруки сторони узгодили, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" і/або "Угодою 2" цей Договір припиняє свою дію.

Отже, зобов`язання ПП ВКФ "Оліка" за Договором банківського обслуговування б/н від 25.03.2015 р. забезпечені порукою ОСОБА_1 (відповідач-2) за Договором поруки № POR1441085422333 від 01.09.2015р.

Посилаючись на вказані обставини, враховуючи неналежне відповідачем-1 договірних зобов"язань позивач просить стягнути солідарно з ПП ВКФ "Оліка" та ОСОБА_1 194 500,00 грн. основного боргу за Договором банківського обслуговування № Б/Н від 25.03.2015р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що шляхом приєднання ПП ВКФ "Оліка" (відповідач-1) до Умов та правил надання банківських послуг (у формі заяви про відкриття поточного рахунку) між сторонами було укладено договір банківського обслуговування, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1 і 2 ст.1067 Цивільного кодексу України унормовано, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Суд встановив, що умови кредитування за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.18 Умов та Правил надання банківських послуг (Умов), розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., яким, зокрема, встановлено вид та мету надання кредиту (п.3.18.1.), порядок його видачі та погашення (п.3.18.1.3.), умови щодо визначення кредитного ліміту (п.п. 3.18.1.6. - 3.18.1.7), строк користування кредитом (п. 3.18.1.8.), права та обов`язки сторін (п. 3.18.2.), відповідальність сторін (п. 3.18.5) тощо.

Проаналізувавши наведені умови кредитування, суд вважає, що укладений 25.03.2015 договір є договором банківського обслуговування, який містить всі істотні умови договору, передбачені вимогами чинного законодавства для кредитних договорів.

Відповідач - 1 факт укладення Договору б/н від від 25.03.2015р. та підписання Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. не спростував.

З огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір банківського обслуговування б/н від 25.03.2019р як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Суд встановив, що за умовами Договору б/н від 25.03.2015р. Банк (позивач) зобов`язався надавати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого кредитного ліміту, а ПП ВКФ "Оліка", як Клієнт, зобов`язався повернути Банку отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в строки та в розмірі, визначеному в п.п.3.18.4.1. - 3.18.4.11. Умов та Правил надання банківських послуг, а також виконувати інші зобов`язання, що передбачені Умовами.

Матеріалами справи, зокрема довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 31) та виписками з рахунку відповідача-1 (а.с. 35-37, 59-102) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання відповідачу-1, як позичальнику, коштів у межах встановлених для нього лімітів.

За даних обставин, у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, як встановлено судом, відповідач-1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором б/н від 25.03.2015р., у зв`язку з чим станом на 22.05.2019р. у нього виникла заборгованість по кредиту в сумі 194 500,00грн. (основний борг).

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем-1.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у відповідача -1 за Договором б/н від 25.03.2015р. в розмірі 194 500,00 грн., яка підлягає погашенню.

Відповідач-1 доказів сплати заборгованості не надав, відзив на позов в строк, встановлений судом, не подав, будь-яких доказів або заперечень про те, що надані позивачем та залучені до справи Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" містять інші умови, ніж ті Умови та Правила до яких за заявою від 25.03.2015р. приєднався відповідач-1.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Як встановлено судом вище, виконання зобов`язань за договором б/н від 25.03.2015р. забезпечене Договором поруки № POR1441085422333 від 01.09.2015р., укладеним між позивачем та ОСОБА_1 (відповідачем-2).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Договором поруки передбачено, що Поручитель (відповідач-2) поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами - приєднання. до: розділу 3.2.1."Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі ,"Угода 1"; до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою ,"Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг ,"Угода 2".

При цьому, сторонами погоджено, що якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується і обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За змістом п. 1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За приписами п. 4.1 Договору поруки, сторони погодили строк припинення поруки - 15 років після укладення цього Договору.

Враховуючи умови Договору поруки, наведені вище приписи чинного законодавства та встановлені у справі обставини, у Поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за кредитом, що становить 194 500,00 грн.

Відповідачами належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом не спростована, доказів сплати боргу не надано.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 194 500,00 грн. обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на відповідачів в рівній мірі.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Оліка" (36007, м. Полтава, пров. Перспективний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39118813) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 23.03.2015р. в розмірі 194 500,00грн. основного боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Оліка" (36007, м. Полтава, пров. Перспективний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39118813) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 1 458,75грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 1 458,75грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 04.11.2019р.

Суддя О.О. Ореховська