Рішення № 85469306, 05.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4102/19

За позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 53952,91 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Бойко Н.Л., довіреність №199-4016 від 29.08.2018, представник

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу у розмірі вартості відповідальної недостачі у розмірі 53 952,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у листопаді - грудні 2018 року зі станції Авдіївка Донецької залізниці Приватне акціонере товариство "Авдіївський коксохімічний завод" здійснило відправлення вагонів №№ 63104822, 63398549, 53603114, 54752126 коксовим горішком згідно залізничних накладних №№ 52491883, 52491909, 53356713 на станцію Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".

При проходженні вагонів через станцію Нікополь Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:

- у вагоні № 63104822 маса брутто – 66 200 кг., тара – 23 650 кг., нетто – 42 550 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 450 кг.;

- у вагоні № 63398549 маса брутто – 63250 кг., тара – 24 000 кг., маса нетто - 39 250 кг., що менше ніж зазначено в документі на 5 250 кг.;

- у вагоні № 53603114 маса брутто – 72 100 кг., тара – 23 000 кг., маса нетто – 49 100 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 550 кг.;

- у вагоні № 54752126 маса брутто – 65 500 кг., тара – 23 700 кг., маса нетто – 41 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 400 кг.

Встановлена недостача продукції документально підтверджена комерційними актами №466001/410 від 04.11.2018; №460005/1879/426 від 08.11.2018; №466001/459 від 22.12.2018; №466001/460 від 22.12.2018.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній та масою визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні горішку коксового (у вологому стані).

З урахуванням норми недостачі 2%, відповідальна вагова недостача складає суму 53 952,91 грн.

Відповідач у судові засідання, призначені для розгляду справи 17.10.2019 та 05.11.2019 не з`явився, відзиву на позов не надав.

05.11.2019 до суду надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву по справі. Клопотання мотивоване необхідністю подання доказів, які витребувані зі станції залізниці.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 18.09.2019 запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 ГПК України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.09.2019 отримана відповідачем 24.09.2019, відповідач у запропонований судом строк (до 09.10.2019) відзиву на позов не надав, як не надав його разом із клопотанням про продовження строку для подання відзиву.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що право відповідача на вчинення процесуальних дій втрачено із закінченням призначеного судом строку, доказів звернення із запитом про витребування додаткових доказів відповідач не надав, клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019 справу № 904/4102/19 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 17.10.2019. Розгляд справи відкладався з 17.10.2019 на 05.11.2019.

В судовому засіданні 05.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні – грудні 2018 року зі станції Авдіївка Донецької залізниці Приватне акціонере товариство "Авдіївський коксохімічний завод" здійснило відправлення вагонів №№ 63682819, 62237961, 62929237, 62470067, 63104822, 63064752, 62923727, 61541629, 62923875, 66233164, 62112685, 63379655, 62257563, 53603114, 54752126, навантажених коксовим горішком, згідно залізничних накладних №№ 52491883, 52491909, 53356713 на станцію Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Так, комерційним актом № 466001/410 від 04.11.2018 (а.с. 5) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено (у доповнення до акту загальної форми № 37812 станції Запоріжжя-Ліве):

- у вагоні № 63104822 виявлено менше проти документа на 1 450 кг. горішка коксового, який у вагоні вміститися міг.

По документу – горішок коксовий вологий, маркування широка повздовжня смуга вздовж вагона вапном. При комерційному огляді було виявлено, що навантаження шапкою вище бортів 20см, марковане однією поздовжньою смугою вапном, що відповідає перевізному документу, крім наявного поглиблення над 6,7 люками довжиною 300 см., шириною 280 см., глибиною 40-50 см. Вагон без дверний, люка були закриті, течі вантажу не було.

Комерційним актом № 460005/1879/426 від 08.11.2018 (а.с. 19) складеним на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, встановлено (на підставі актів загальної форми № 37813 від 03.11.2018, №42360 від 08.11.2018 станції Запоріжжя-Ліве):

- у вагоні № 63398549 виявлено менше проти документа на 5 250 кг. горішка коксового, який у вагоні вміститися міг.

При комерційному огляді виявлено навантаження шапкою вище рівня бортів 20 см. Вантаж маркований однією повздовжньою смугою вапном, що відповідає перевізному документу. Маркування порушене, виїмки над 1,2,3 люками довжиною 350см, шириною 280см, глибиною 40-50см, над 3-7 люками довжиною 700см, шириною 280см, глибиною 40-50см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає.

Комерційним актом № 466001/459 від 22.12.2018 (а.с. 25) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено (у доповнення до акту загальної форми № 38665 станції Запоріжжя-Ліве):

- у вагоні № 53603114 виявлено менше проти документа на 2 550 кг. горішка коксового, який у вагоні вміститися міг.

По документу – вантаж вологий, маркований по центру повздовжньою смугою вздовж вагона вапном. При комерційному огляді було виявлено, що навантаження вище бортів 30см, шапкоподібне, вантаж маркований поздовжньою смугою вапном, що відповідає перевізному документу, крім наявних поглиблень над 1-ми люками довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 40 см. З одного боку вагона над 6 люком довжиною 150 см, шириною 140 см., глибиною 40 см. Над 7-ми люками довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 30-40 см. Вагон без дверний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.

Комерційним актом № 466001/460 від 22.12.2018 (а.с. 26) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено (у доповнення до акту загальної форми № 386665 станції Запоріжжя-Ліве):

- у вагоні № 54752126 виявлено менше проти документа на 1 400 кг. горішка коксового, який у вагоні вміститися міг.

По документу – вантаж вологий, маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600мм, вздовж вагона вапном. При комерційному огляді було виявлено, що навантаження вище бортів 30см, шапкоподібне, вантаж маркований поздовжньою смугою вапном, що відповідає перевізному документу, крім наявних поглиблень над 1-ми люками довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 40 см. Над 6, 7 люками довжиною 250 см, шириною 280 см, глибиною 30-40 см. Вагон без дверний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.

З наведеного вбачається, що при проходженні вагонів через станції Нікополь та запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:

- у вагоні № 63104822 маса брутто – 66 200 кг., тара – 23 650 кг., нетто – 42 550 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 450 кг.;

- у вагоні № 63398549 маса брутто – 63250 кг., тара – 24 000 кг., маса нетто - 39 250 кг., що менше ніж зазначено в документі на 5 250 кг.;

- у вагоні № 53603114 маса брутто – 72 100 кг., тара – 23 000 кг., маса нетто – 49 100 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 550 кг.;

- у вагоні № 54752126 маса брутто – 65 500 кг., тара – 23 700 кг., маса нетто – 41 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 400 кг.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони з вугіллям кам`яним були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні у вологому стані.

Отже, з урахуванням норми природної втрати (2%) відповідальна недостача вугілля (у вологому стані) з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає:

- у вагоні № 63104822 маса нетто – 42 550 кг., відповідальна недостача складає 405 кг;

- у вагоні № 63398549 маса нетто - 39 250 кг., відповідальна недостача складає 3508 кг;

- у вагоні № 53603114 маса нетто – 49 100 кг., відповідальна недостача складає 1157 кг;

- у вагоні № 54752126 маса нетто – 41 800 кг., відповідальна недостача складає 364 кг.

Таким чином, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати становить 53952,91 грн. (із розрахунку ціни за 1 т. коксику усякого – 8 294,65 грн. та 8 220,77 грн.).

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз`яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість;

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції – вугілля кам`яного у спірних вагонах слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 53952,91 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520) шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу в розмірі вартості відповідальної нестачі у сумі 53 952 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 91 коп., судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.11.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва