Ухвала суду № 85468095, 31.10.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16284/19

2/295/3315/19

У х в а л а

"31" жовтня 2019 р.

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить: 1) встановити факт належності майна, у вигляді житлового будинку АДРЕСА_3 спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності; 2) визнати за позивачем право власності на майно в порядку спадкування за законом у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України.

При вирішенні питання відкриття провадження у справі виявлено, що заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору або звільнення позивача від його сплати.

Як убачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Розмір судового збору відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768,40 грн.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9605,00 грн. Однак, як убачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання за позивачем права власності на майно, проте не додано відповідних письмових доказів провартість майна на яке позивач просить визнати за ним право власності, що свідчить про неможливість визначення розміру судового збору.

Банківські реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Житомирі/Богун. р-н/22030101, код ЄДРПОУ - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код МФО - 899998, рахунок отримувача - UA568999980000031212206006003, призначення платежу - судовий збір за позовом ПІБ.

Окрім того, на обгрунтування заявлених вимог до заяви додано копію договору дарування, яка у зв`язку із неякісним копіюванням не придатна для читання.

Частиною 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

За положеннями ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 176, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 95, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачузі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. В іншій частині окремо від рішення ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Семенцова