Рішення № 8546650, 11.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" лютого 2010 р. Справа № 7/264-09

Розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство "Банк Ренесанс Капітал"

До           ТОВ "Біла техніка"

Про стягнення 58955,20 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Панасюк О.М. –представник за довіреністю №162 від 23.12.2009року,

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

20.11.2009року Публічне акціонерне товариство «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Техніка»(далі –відповідач) про стягнення 58955,20грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Біла Техніка»умов договору про співробітництво №SL-63 від 17.07.2006року щодо повернення частини коштів від авансової винагороди в сумі 58955,20грн., яка була перерахована позивачем за договором на користь відповідача та залишилась не використаною останнім.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009року було порушено провадження у справі № 7/264-09 та призначено її розгляд на 24.12.2009 року.

В зв’язку з неявкою у судові засідання 24.12.2009року та 21.01.2010року представників відповідача розгляд справи двічі відкладався, до 21.01.2010року та до 11.02.2010року.

У судове засідання 11.02.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

За згодою позивача в судовому засіданні 11.02.2010року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив

17.07.2006року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», Банк за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біла Техніка»(продавець за договором, відповідач у справі) було укладено договір про співробітництво №SL-63.

Відповідно до п. 1.1. договору сторони домовились про співробітництво на умовах та у порядку, визначеному цим договором, з метою збільшення продавцем обсягів реалізації товарів, та збільшення обсягів надання банком фізичним особам, (надалі покупці), споживчих кредитів для придбання товарів в точках їх реалізації (магазини) продавця у розмірі 100 відсотків вартості товарів на строк не більше 36 місяців.

Відносини між банком та покупцями щодо надання кредитів регулюються договорами про надання споживчих кредитів, що укладаються шляхом надання відповідної пропозиції покупцем банку та її прийняття банком на умовах нею встановлених (п. 1.3. договору).

Банк згідно п. 2.1.4. договору зобов’язаний за організацію продавцем взаємодії за цим договором щодо придбання товарів за рахунок кредитів, що надаються банком, щомісячно сплачувати продавцю винагороду у розмірі 3% від загальної суми наданих банком кредитів згідно з цим договору з метою оплати товарів, яка була перерахована на рахунок продавця протягом календарного місяця. Сплата передбаченої винагороди здійснюється банком не пізніше 10 числа кожного календарного місяця, наступного за тим, в якому надавалися кредити, на підставі підписаного сторонами акту, який складається за результатами співпраці сторін за результатами календарного місяця за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.5. (зі змінами, внесеними Додатковою угодою №2 до договору від 12.09.2006року) банк зобов’язався протягом 10 робочих днів з дати укладення цього договору одноразово авансом сплатити винагороду продавцю, передбачену п. 2.1.4. цього договору, у розмірі 90000,00грн., яка зараховується на майбутні періоди взаємодії сторін. Після організації продавцем взаємодії за цим договором та використання суми авансу, сплаченої згідно з цим пунктом, сплата винагороди здійснюється в загальному порядку, визначеному пунктом 2.1.4. цього договору. У випадку, припинення дії цього договору з будь-яких підстав, та невикористання зазначеної суми авансу, вона підлягає поверненню продавцем банку в невикористаній сумі протягом 5 робочих днів з дати отримання продавцем відповідної письмової вимоги від банку.

Пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 12.09.2006року сторони підтвердили, що з суми авансового платежу, передбаченій у п. 1 цієї додаткової угоди, банком згідно з умовами договору сплачені кошти продавцю у розмірі 50000,00грн. Решта сума у розмірі 40000,00грн. підлягає сплаті протягом 10 робочих днів з дати укладення цієї додаткової угоди.

Сторонами п. 6.4. договору визначено, що він набирає чинності з дати його укладення та діє до 30.09.2006 року. Дія договору вважається продовженою на тих самих умовах і на той самий строк, якщо за п’ятнадцять днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомила у письмовій формі про небажання продовжувати строк його дії.

На виконання умов договору позивачем на користь відповідача була сплачена авансом винагорода в загальному розмірі 90000,00грн. на майбутні періоди взаємодії сторін. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами №8139 від 21.07.2006року та №16303 від 15.09.2006року.

17.12.2008року у відповідності до умов договору про співробітництво позивач звернувся до відповідача з письмовим повідомленням про намір припинити дію договору починаючи з 05.01.2009року.

Оскільки жодних заперечень щодо припинення дії договору зі сторони відповідача не надійшло, то починаючи з 05.01.2009 року договір №SL-63 від 17.07.2006року слід вважати припиненим.

Як стверджує позивач та підтверджується довідкою-розрахунком, ТОВ «Біла Техніка»були надані послуги на загальну суму 31044,80грн. (винагорода у розмірі 3% від загальної суми наданих банком кредитів, у відповідності з п. 2.1.4. договору)

У порядку п. 2.1.5. договору позивач звернувся до відповідача з вимогою №03/332 від 10.02.2009року повернути частину коштів від авансової винагороди в сумі 58955,20грн., яка була перерахована банком за договором на користь відповідача та залишилась не використаною останнім.

Відповідач листом №51 від 18.02.2009року визнав своє зобов’язання щодо повернення грошових коштів і просив направити акт звірки взаєморозрахунків.

Вказаний акт був складений позивачем та надісланий ним на адресу відповідача 04.03.2009року, однак відповідач акт звірки взаєморозрахунків не підписав, кошти в сумі 58955,20грн. не повернув.

Господарським судом встановлено, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 58955,20грн. (90000,00 грн., сплачена позивачем авансом винагорода відповідачу - 31044,80грн., винагорода відповідачу відповідно до п. 2.1.4. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 58995,20грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Техніка»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 32, код ЄДРПОУ 33679141) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ»(02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 26333064) 58 955 (п’ятдесят вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 20 коп. боргу, 589 (п’ятсот вісімдесят дев’ять)грн. 55коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя