Вирок № 85465326, 07.11.2019, Оболонський районний суд міста Києва

07.11.2019 Справа № 756/14854/17

Унікальний № 756/14854/17

Провадження № 1-кп/756/909/19

В И Р О К

іменем України

7 листопада 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Дев`ятка В.В.,

суддів - Шевчука А.В., Жука М.В.,

за участю секретарів - Черковської Т.О., Мельника А.О., Когутка В.В.,

прокурорів - Павловської О.А., Волоса І.В., Вербановського В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - Миненка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, громадянки України, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

у невстановлений час та місці ОСОБА_2 , маючи корисливий умисел, з метою вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у інше приміщення, розробила план своїх дій. При цьому ОСОБА_2 заздалегідь підготувала знаряддя й засоби для його реалізації, зокрема: кухонний ніж, медичну пов`язку блакитного кольору, рукавиці з тканини сірого кольору, сонцезахисні окуляри, клейку стрічку та 2 поліетиленові пакети.

11 вересня 2017 року, близько 15 години, ОСОБА_2 , реалізуючи свій умисел, направлений на вчинення розбійного нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, з проникненням у інше приміщення, маючи при собі кухонний ніж, медичну пов`язку блакитного кольору, рукавиці з тканини сірого кольору, сонцезахисні окуляри, клейку стрічку та 2 поліетиленові пакети, прибула до приміщення «Обмін Валют» ТОВ «Фінансова Компанія «АЛЬФА-ІНВЕСТ ГРУП», що за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 46-А.

Після цього ОСОБА_2 , для унеможливлення її ідентифікації, одягнула собі на обличчя медичну маску блакитного кольору, сонцезахисні окуляри, а на руки рукавички.

Цього ж дня, близько 15 години, ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, та з проникненням в інше приміщення, проникла до коридору вказаного приміщення та, тримаючи у лівій руці поліетиленовий пакет, а у правій - кухонний ніж, підійшла до касира ОСОБА_1

Потім ОСОБА_2 , погрожуючи застосуванням кухонного ножа, приставила його до живота ОСОБА_1 . Сприймаючи цю погрозу, як реальну, ОСОБА_1 , почала захищатись й виштовхувати ОСОБА_2 з приміщення.

У цей час ОСОБА_2 , продовжуючи свої дії, з метою усунення ОСОБА_1 як перешкоди, щоб подолати опір та мати можливість проникнути до середини приміщення, де знаходяться готівкові кошти, завдала ОСОБА_1 кухонним ножем, який тримала у правій руці, два удари в область лівої частини грудної клітки та один удар у кисть лівої руки, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . почала голосно кликати про допомогу. У свою чергу ОСОБА_2 , розуміючи, що її злочинні дії можуть бути викриті іншими особами, з місця злочину втекла.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість визнала частково та показала, що всі свої заощадження вкладала в «крипто-валюту» однак програла, тому вимушена була брати кредити. Незважаючи на це її борги лише зростали. У подальшому вона влаштувалася працювати касиром в «Обмін Валют» в м. Суми, де пропрацювала лише 1 місяць, оскільки заволоділа грошима з каси та втекла до м. Києва. У м. Києві вона придбала підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_3 , винайняла житло. Викрадені раніше кошти скінчилися. Тому ОСОБА_2 , проходячи по пр. Героїв Сталінграду та побачивши кіоск «Обмін Валют», вирішила його пограбувати, оскільки до цього працювала у схожому кіоску й знала, як у ньому все обладнано. 11 вересня 2017 року вона взяла ножа, одягнула на обличчя медичну маску, яку придбала в аптеці, також одягнула на себе кофту з капюшоном та, з метою пограбування, пішла до кіоску, який бачила напередодні. Помітивши, як до кіоску заходить потерпіла - касир ОСОБА_1 , вона, тримаючи у руці ніж, швидко зайшла за нею до приміщення. Коли ОСОБА_1 побачила, що в неї в руці ніж, то почала кричати та виштовхувати її з кіоску. Після цього, ОСОБА_1 вибігла на вулицю, а вона викинула ножа та теж побігла. Одразу ж її затримав невідомий чоловік. Також ОСОБА_2 зазначила, що не мала на меті потрапляти до приміщення каси, а мала намір, знаходячись перед віконцем та погрожуючи ножем, змусити касира передала їй гроші. Також, вона не бажала спричиняти ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а хотіла її лише налякати. Вважає, що наявні у потерпілої ножові поранення могли виникнути під час штовханини, коли ОСОБА_1 намагалася її виштовхнути з кіоску.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що працює касиром в «Обміні Валют» ТОВ «ФК «АЛЬФА-ІНВЕСТ ГРУП», за адресою: м. Київ, проспект Г.Сталінграда, 46-А. 11 вересня 2017 року, приблизно о 15-ій годині, вона повернулася до себе на роботу. Коли вона відчинила перші двері та зайшла до коридору (тамбуру), то позаду себе помітила ОСОБА_2 . На обличчі у ОСОБА_2 була одягнена медична маска, а на голові капюшон. ОСОБА_2 підійшла до неї, тримаючи у руці ножа. Злякавшись, вона намагалася відштовхнути ОСОБА_2 . У цей момент ОСОБА_2 вдарила її ножем по руці, а потім у грудну клітину. При цьому, ОСОБА_2 намагалася знову зайти до кіоску. У зв`язку з цим вона почала голосно кликати на допомогу, й ОСОБА_2 завдала їй удар ножем в грудну клітину. Потім ОСОБА_2 кинула ножа на підлогу і почала тікати. Також, потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що двері до приміщення, де знаходиться каса, були нею вже відчинені й у обвинуваченої була можливість зайти до середини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що восени 2017 року він знаходився на ринку, що за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграда, де побачив, як його знайомий ОСОБА_5 утримує на землі ОСОБА_2 ОСОБА_5 попросив його викликати працівників поліції, оскільки затримана ним дівчина щойно завдала ножових поранень касиру обміну валют.

Я убачається з протоколу огляду місця події з фототаблицею від 11 вересня 2017 року, об`єктом огляду є кіоск за адресою: АДРЕСА_2 . Даний кіоск обладнаний вхідними металево-пластиковими дверима, на внутрішній стороні яких виявлено плями бурого кольору. Одразу ж за вхідними дверима кіоску розташовується коридор. На підлозі коридору виявлено плями бурого кольору та предмет, схожий на ніж, довжиною леза 12,5 см та ручкою чорного кольору. У даному кіоску за перегородкою з віконцем розташовано окреме приміщення касира (т. 1, а.с. 162-167).

Відповідно до протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього від 11 вересня 2017 року, предметом огляду є асфальтована ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташована ОСОБА_2 Остання одягнена у кофту сірого кольору на якій містяться плями бурого кольору, сині джинси та взуття. У руках ОСОБА_2 тримає медичну пов`язку, рукавички, окуляри чорного кольору, моток клейкої стрічки з речовиною бурого кольору та два поліетиленові пакети (т. 1, а.с. 168-171).

Як убачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 вересня 2017 року, потерпіла ОСОБА_1 серед наданих їй для впізнання фотознімків указала на знімок із зображенням ОСОБА_2 , вказавши, що саме ця особа 11 вересня 2017 року приблизно о 15-ій годині за адресою: АДРЕСА_2 , вчинили на неї розбійний напад та завдала ножові поранення (т. 1, а.с. 143-145).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 вересня 2017 року, свідок ОСОБА_5 серед наданих йому для впізнання фотознімків указав на знімок із зображенням ОСОБА_2 , зазначивши, що 11 вересня 2017 року приблизно о 15-ій годині за адресою: АДРЕСА_2 , саме він здійснив затримання цієї особи, оскільки вона вчинила злочин (т. 1, а.с. 150-152).

Згідно з протоколом пред`явлення речей для впізнання з фототаблицею від 20 жовтня 2017 року, потерпіла ОСОБА_1 упізнала ніж, яким ОСОБА_2 спричинила їй поранення під час події, що мала місце 11 вересня 2017 року за адресою: АДРЕСА_2 (т . 1 , а.с. 137-139).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання з фототаблицею від 20 жовтня 2017 року, потерпіла ОСОБА_1 впізнала кофту, вказавши, що саме у неї була одягнена ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 140-142).

Як убачається з протоколу огляду відеозапису, 25 жовтня 2017 року було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження, на якому зафіксовано обставини події, що відбулися 11 вересня 2017 року приблизно о 15-ій годині за адресою: м. Київ, пр. Г .Сталінграда, 46 . Як зафіксовано на записі, потерпіла ОСОБА_1 о 15-ій годині 04 хвилини 42 секунди заходить до приміщення, відчиняє вхідні двері. У цей час позаду неї з`являється ОСОБА_2 , тримаючи в руці предмет, схожий на ніж. На голові ОСОБА_2 одягнуто капюшон, а на обличчі медична маска та окуляри чорного кольору. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбувається штовханина, під час якої обвинувачена направляє ніж у бік потерпілої. Після цього, ОСОБА_1 намагається руками відштовхнути від себе ОСОБА_2 . У цей час обвинувачена завдає удар ножем потерпілій у лівий бік, а потім в область лівої кісті руки. ОСОБА_1 вдається виштовхнути обвинувачену з приміщення, однак ОСОБА_2 знову завдає удару ножем у лівий бік. Після цього потерпіла вибігає з приміщення кіоску, а обвинувачена кидає ніж на підлогу та тікає (т. 1, а.с. 155-158).

Безпосередньо у судовому засіданні було досліджено відеозапис з камер відеоспостереження, на якому зафіксовано обставини події, що відбулися 11 вересня 2017 року приблизно о 15-ій годині за адресою: м. Київ, пр . Г. Сталінграда , 46 , та встановлено, що протокол огляду відеозапису від 25 жовтня 2017 року повністю відображає зафіксовані на записі обставини події.

Згідно з протоколом слідчого експерименту з фототаблицею від 30 жовтня 2017 року, потерпіла ОСОБА_1 розповіла та на місці події, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , детально показала механізм спричинення їй ножових поранень обвинуваченою ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 127-136).

Відповідно до висновку експерта №1545/е від 30 жовтня 2017 року, під час первинно відомого звернення 11 вересня 2017 року о 15 год. 55 хв. по медичну допомогу, з урахуванням даних його подальшого динамічного нагляду (під час стаціонарного лікування), у ОСОБА_1 були виявлені такі тілесні ушкодження:

а) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана, 0,5х1,5(см)) у 7 міжребір`ї зліва по задній пахвинній лінії (від якої спрямований рановий канал, який проходить зліва-направо, ззовні у середину, ззаду наперед, довжиною 5(см), дном рани міжреберні м`язи, де сліпо закінчується));

б) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана, 0,5х1,5(см)) в 6 міжребір`ї по середнє - ключичній лінії зліва (від якої спрямовано рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, зліва-направо, спереду-дозаду, довжиною 6(см), дном рани є міжреберні м`язи));

в) колото-різане поранення лівої кисті: рана визначена клінічними лікарями як колото-різана, 0,2х1(см)) на медіальній поверхні лівої кисті (від якої спрямовано рановий канал у напрямку ззовні у середину, довжиною до 2(см)).

Під час звернення ОСОБА_1 по медичну допомогу 11.09.2017 у неї не було зафіксовано небезпечних/загрозливих для життя явищ.

Характер та відома морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворилися за рахунок трикратної ударної дії предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості 11.09.2017.

Відома морфологія виявлених тілесних ушкоджень, часові дані, відеозаписи камер відеоспостереження, дають підстави стверджувати, що виявлені тілесні ушкодження були спричинені 11.09.2017 приблизно о 15:04 - 15:05 (як це відображено на індикаторі пристрою обробки записів з відеоспостереження).

Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення ран будь-якої етіології у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 6 але не менш ніж 21 добу. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (т. 1, а.с.198-202).

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Показання обвинуваченої ОСОБА_6 про те, що вона не бажала спричиняти ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а хотіла її лише налякати, при цьому, наявні у потерпілої ножові поранення могли виникнути під час штовханини, коли ОСОБА_1 намагалася її виштовхнути з кіоску, суд вважає такими, що суперечать дослідженим доказам по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_1 як під час досудового розслідування, зокрема, під час проведення слідчого експерименту, так і у судовому засіданні послідовно стверджувала, що удари ножем ОСОБА_2 здійснювала цілеспрямовано й у зв`язку з тим, що вона чинила їй опір, а саме намагалася виштовхати з приміщення кіоску та не допустити, щоб обвинувачена потрапила до тієї частини приміщення, де зберігаються гроші.

Переглядом у судовому засіданні відеозапису камер відеоспостереження, на якому зафіксовано обставини події, що відбулися 11 вересня 2017 року, також підтверджено умисний характер застосування ножа ОСОБА_2 та спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 . При цьому, суд звертає увагу на кількість завданих потерпілій ножових поранень і локалізацію, що унеможливлює їх отримання випадково під час обопільної штовханини.

Таким чином, на думку суду, завдаючи ОСОБА_1 удари ножем, ОСОБА_2 діяла з прямим умислом, бажаючи таким чином усунути потерпілу, як перешкоду, щоб мати можливість проникнути до середини приміщення, де знаходяться готівкові кошти.

Оцінюючи показання ОСОБА_2 про те, що вона не мала на меті потрапляти до приміщення каси, а мала намір, знаходячись перед віконцем та погрожуючи ножем, змусити касира передала їй гроші, а відтак - щодо відсутності в її діях такого кваліфікованого виду розбійного нападу, як поєднаного з проникненням в інше приміщення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти «незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Як установлено в судовому засіданні, й що не заперечує сторона захисту, ОСОБА_2 , знаючи про особливості роботи закладу з обміну валют, вирішила вчинити розбійний напад з метою заволодіння наявними у касі коштами.

З цією метою ОСОБА_2 взяла ножа, одягнула на обличчя медичну маску, яку придбала в аптеці, також одягнула на себе кофту з капюшоном та рукавички.

Таким чином, ОСОБА_2 поставила собі за мету заволодіти майном (готівковими коштами), місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, а реалізація якої передбачає входження чи потрапляння у приміщення, режим доступу до якого є обмеженим (приміщення касира).

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_2 показала, що кошти, якими вона бажала заволодіти, знаходилися у сейфі чи касі у приміщенні касира, доступ до якого має лише уповноважена особа обміну валют.

Тому суд вважає, що ОСОБА_2 усвідомлювала, що заволодіти коштами, які знаходяться в обміні валют, вона може лише проникнувши до приміщення касира, тобто шляхом незаконного проникнення (входження чи потрапляння) у приміщення, й бажала це зробити.

При цьому, суд враховує позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року щодо застосування чи незастосування кваліфікуючої ознаки проникнення, при якому вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном. Суд зважає на те, що режим доступу до приміщення каси, саме де зберігалися готівкові кошти, був обмежений і ОСОБА_2 реалізовувала свій умисел на проникнення до іншого приміщення за відсутності права перебувати в цьому місці, а саме в приміщенні каси обміну валюти.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням в інше приміщення.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що у неї у невстановлений досудовим розслідуванням день і час, на території Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, що за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і який надає права, а саме паспорта громадянина України, з метою його використання для уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво в підробленні іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і який надає права, ОСОБА_2 , маючи при собі планшет, з якого зайшла в мережу Інтернет та через одну із пошукових систем зайшла на невстановлений інтернет сайт, а саме форум, на якому почала вести переписку із невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) щодо придбання підробленого паспорту громадянина України, на що невстановлена особа під час спілкування в Інтернеті повідомила, що за грошові кошти у розмірі 2 000 гривень вона зможе придбати підроблений паспорт та надіслала номер банківської картки, на яку ОСОБА_2 повинна перерахувати вказані грошові кошти та через деякий час її буде повідомлено де саме вона зможе забрати підроблений паспорт громадянина України. Так, ОСОБА_2 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, в той же час та в тому ж місці, надіслала на невстановлену електронну почту, яку надіслала їй невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) фотокартку зі своїм зображенням, як засіб вчинення злочину, для виготовлення та отримання підробленого паспорту громадянина України. В той же день, за допомогою терміналу перерахувала грошові кошти в розмірі 2 000 гривень на невстановлений номер банківської картки. Цього ж дня ОСОБА_2 на невстановленому Інтернет сайті, а саме на форумі, де раніше вела переписку щодо придбання підробленого паспорту, отримала повідомлення від невстановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) про те, що підроблений паспорт громадянина України з фотокарткою з її зображенням вона може забрати в одній із комірок камери схову на вокзалі станції Київ-Пасажирський. В подальшому, цього ж дня, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2 підійшла до однієї із комірки камери схову на вокзалі станції Київ-Пасажирський, що за адресою: АДРЕСА_3 , звідки забрала паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області 09.11.2010, в якому вклеєна фотокартка з обличчям ОСОБА_2 , для подальшого його використання, тим самим реалізувала свій злочинний умисел.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового слідства дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво, тобто надання засобів для підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і який надає права, з метою його використання.

Крім того, 21 червня 2017 року приблизно 10-ій годині у ОСОБА_2 , яка перебувала за адресою: АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, а саме паспорта на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 під час укладання договору оренди житлового приміщення. Так, в цей час, ОСОБА_2 мала при собі підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області 09.11.2010, в якому попередньо в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невстановлена особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) внесла зміни в його зміст шляхом повної заміни первинної фотокартки на фотокартку ОСОБА_2 шляхом переклеювання, який остання придбала для подальшого використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблено документу, ОСОБА_2 , в цей же час, перебуваючи за вказаною адресою під час укладання договору оренди житлового приміщення від 21.06.2017 - квартири АДРЕСА_5 з ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності НМЕ 476824 від 20.06.2017, використала завідомо підроблений документ, а саме паспорт на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 , в якому мала місце переклейка фотокартки на сторінці № 1, тим самим використала завідомо підроблений документ.

Крім того, 21 червня 2017 року, приблизно 15-ій годині 45 хвилин, у ОСОБА_2 , яка перебувала за адресою: АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, а саме паспорта на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 під час укладання договору про надання послуг підключення та доступу до мережі Internet\IPNET та додаткової угоди № 1 до вказаного договору. Так, в цей час, ОСОБА_2 мала при собі підробний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області 09.11.2010, в якому попередньо в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невстановлена особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) внесла зміни в його зміст шляхом повної заміни первинної фотокартки на фотокартку ОСОБА_2 шляхом переклеювання, який остання придбала для подальшого використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблено документу, ОСОБА_2 , 22.06.2017 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за вказаною адресою, під час укладання договору про надання послуг підключення та доступу до мережі Internet\IPNET № 196083353 від 21.06.2017 та додаткової угоди № 1 до Договору про надання послуг підключення та доступу до мережі Internet\IPNET №196083353 від 21.06.2017, які надав ОСОБА_2 для укладання технік-монтажник зв`язку ПрАТ «Індастріал Медіа Нетворк» ОСОБА_8 , використала завідомо підроблений документ, а саме паспорт на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 , в якому мала місце переклейка фотокартки на сторінці № 1, тим самим використала завідомо підроблений документ.

Крім того, 21 червня 2017 року приблизно 15.45 год., у ОСОБА_2 , яка перебувала за адресою: АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, а саме паспорта на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 під час укладання договору оренди №196083353/STB MAG 250 micro. Так, в цей час, ОСОБА_2 мала при собі підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області 09.11.2010, в якому попередньо в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невстановлена особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) внесла зміни в його зміст шляхом повної заміни первинної фотокартки на фотокартку ОСОБА_2 шляхом переклеювання, який остання придбала для подальшого використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблено документу, ОСОБА_2 , 22.06.2017 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за вказаною адресою, під час укладання договору оренди № 196083353/STB MAG 250 micro, а саме телевізійної IPTV приставки STB MAG 250 micro, який надав ОСОБА_2 для укладання технік-монтажник зв`язку ПрАТ «Індастріал Медіа Нетворк» ОСОБА_8 , використала завідомо підроблений документ, а саме паспорт на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 , в якому мала місце переклейка фотокартки на сторінці № 1, тим самим використала завідомо підроблений документ.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчинені даних злочинів було надано наступні докази:

- показання свідка ОСОБА_7 про те, що вона знає обвинувачену не як ОСОБА_2 , а як ОСОБА_3 . Обвинувачена винаймала в неї помешкання, зокрема, вони оформили письмовий договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, ОСОБА_2 надала їй свій паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_3 , який вона сфотографувала. Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 також було оформлено договір з Інтернет провайдером;

- протокол огляду місця події від 11 вересня 2017 року, згідно з яким у приміщенні службового кабінету № 302, що на 3-му поверсі Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, у жінки, яка назвалася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виявлено та вилучено: паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , картку фізичної особи платника податків на ім`я ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 від 13.12.2010 р., договір №196083353 від 21.06.2017 року про надання підключення та доступу до мережі Інтернет, додаткову угоду №1 до договору №196083353, договір оренди житлового приміщення, акт приймання передачі товару за договором оренди №196083353 від 24.06.2017 р. (т. 1, а.с. 227-229);

- висновок експерта №8-4/2222 від 31 жовтня 2017 року, згідно з яким у паспорті громадянки України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 , мала місце переклейка фотокартки на сторінці №1 (т. 1, а.с. 241а-243а);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 серед наданих їй для впізнання фотознімків вказала на знімок із зображенням ОСОБА_2 , зазначивши, що саме з цією особою вона укладала договір оренди квартири й остання представлялася ОСОБА_3 та надала паспорт на це ім`я (т. 1, а.с. 246-246а);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2017 року, згідно з яким свідок ОСОБА_8 серед наданих йому для впізнання фотознімків указав на знімок із зображенням ОСОБА_2 , зазначивши, що на замовлення саме цієї особи за адресою: АДРЕСА_4 , він налаштовував доступ до мережі Інтернет, і вона показувала йому паспорт на ім`я ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 246б-247).

Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчинені цього кримінального правопорушення.

Що стосується питання про винуватість обвинуваченої у вчинені цього кримінального правопорушення, то суд ураховує наступне.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст. 17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Так, оцінюючи кожний доказ з точки зору його допустимості, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається з досліджених у судовому засіданні доказів, 11 вересня 2017 року у період часу з 20-ої години 15 хвилин до 20-ої години 55 хвилин під час огляду службового кабінету № 302, що розташований на 3-му поверсі Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , картку фізичної особи платника податків на ім`я ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 від 13.12.2010р., договір №196083353 від 21.06.2017 року про надання підключення та доступу до мережі Інтернет, додаткову угоду №1 до договору №196083353, договір оренди житлового приміщення, акт приймання передачі товару за договором оренди №196083353 від 24.06.2017 р.

Разом з тим, відповідно до протоколу затримання у порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_2 була затримана 11 вересня 2017 року о 15-ій годині 10 хвилин.

Одразу ж після затримання на місці пригоди у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено окуляри, рукавички, моток клейкої стрічки, два поліетиленові пакети чорного та білого кольору.

Інших речей при затриманні у ОСОБА_2 не вилучалося й відшукано не було.

Як показала у судовому засіданні ОСОБА_2 , працівники поліції після її затримання разом з нею поїхали до квартири, яку вона винаймала, за адресою: АДРЕСА_4 , та фактично провели обшук, під час якого виявили та вилучили документи, після чого приїхали в управління поліції, де під видом добровільної видачі, протокольно провели вилучення даних документів.

Суд звертає увагу на те, що стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів, які б спростували саме такий розвиток подій (вилучення документів у неї вдома під час незаконного обшуку) про які стверджує ОСОБА_2

Дані, які б вказували на те, що ОСОБА_2 після затримання було звільнено, й остання, відвідавши своє помешкання, привезла до відділення поліції та добровільно видала документи на ім`я ОСОБА_3 також відсутні й таке припущення було б малоймовірним.

Таким чином, наведені обставини ставлять під сумнів той факт, що 11 вересня 2017 року у період часу з 20-ої години 15 хвилин до 20-ої години 55 хвилин під час огляду службового кабінету № 302, що розташований на 3-му поверсі Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, ОСОБА_2 добровільно видала працівникам поліції документи на ім`я ОСОБА_3 .

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що виявлення та вилучення документів на ім`я ОСОБА_3 фактично відбувалося у квартирі ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_4 , однак результати даної слідчої дії були оформленні протоколом огляду службового кабінету відділення поліції.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Окрім цього, згідно протоколу про затримання ОСОБА_2 у порядку ст. 208 КПК України, часом фактичного затримання ОСОБА_2 є 15 год. 10 хв. 11.09.2017.

Оскільки ОСОБА_2 була затримана за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, участь захисника, згідно ст. 52 КПК України, під час проведення слідчих дій з затриманою була обов`язковою.

Всупереч імперативним вимогам КПК України огляд місця події під час якого у ОСОБА_2 вилучено підроблений паспорт було проведено з 20 год. 15 хв. до 20 год. 55 хв. 11.09.2017 за відсутності захисника.

Посилання прокурора на те, що вказаний огляд проведено у іншому кримінальному провадженні є маніпулятивними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ніяким чином не спростовують того факту, що з затриманою за вчинення особливо тяжкого злочину, в приміщенні органу поліції було проведено слідчу дію за відсутності захисника. Окрім цього, суд звертає увагу, що прокурором не доведено в чому саме полягала невідкладність вказаного огляду, оскільки захисник затриманої прибув до поліції вже о 21 год. 25 хв. 11.09.2017.

Відтак, проведену 11 вересня 2017 року слідчу дію, а саме огляд службового кабінету № 302, що розташований на 3-му поверсі Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, під час якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , картку фізичної особи платника податків на ім`я ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 від 13.12.2010р., договір №196083353 від 21.06.2017 року про надання підключення та доступу до мережі Інтернет, додаткову угоду №1 до договору №196083353, договір оренди житлового приміщення, акт приймання передачі товару за договором оренди №196083353 від 24.06.2017 р. та складений за її результатом протокол, суд визнає недопустимим доказом.

Визнання судом недопустимим доказом протоколу огляду від 11 вересня 2017 року під час якого було вилучено документи на ім`я ОСОБА_3 , тягне за собою і визнання наступних (похідних) доказів недопустимими, а саме висновку експерта №8-4/2222 від 31 жовтня 2017 року, згідно з яким у паспорті на громадянки України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 , мала місце переклейка фотокартки на сторінці №1.

Сукупність інших доказів, що були надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, є недостатньою для визнання ОСОБА_2 винуватою.

Тому, ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України підлягає виправданню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що прокурором не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає відшкодування моральної шкоди потерпілій на суму 10 000 грн.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

При обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд ураховує дані, що характеризують особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого, що ОСОБА_2 раніше не судима, характеризується посередньо, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також враховуючи характер, спосіб та обставини вчиненого діяння, вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки інший, менш суворий вид покарання буде недостатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 1 484 гривень 40 копійок не можуть бути стягнені з обвинуваченої ОСОБА_2 у зв`язку з її виправданням.

Питання речових доказів підлягають вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити їй покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві приватної власності майна окрім житла.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити без змін у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 11 вересня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати строк перебування під вартою з 11 вересня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що прокурором не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Речові докази по справі, а саме: DVD диск із відеозаписом, оригінал договору про надання оренди жилого приміщення, оригінал договору №196083353 між ОСОБА_3 та ПрАт «Індастріал Медіа Нетворк» щодо надання інтернет послуг, оригінал договору оренди №196083353 між ОСОБА_3 та ПрАт «Індастріал Медіа Нетворк» щодо надання у користування телевізійної ІРТV приставки SB MAG 250 micro, серійний номер №012013j033948, паспорт гр. України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 із фотокарткою ОСОБА_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон марки «Sumsungj5» в корпусі золотого кольору, окуляри чорного кольору, кофту сірого кольору, джинси синього кольору - звернути в дохід держави в порядку виконання покарання в частині конфіскації майна ОСОБА_2 ;

медичну пов`язку, рукавиці, два пакети чорного та білого кольору та кухонний ніж - знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою у той же строк з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Судді:

Дев`ятко В.В. Шевчук А.В. Жук М.В.