Вирок № 85462602, 07.11.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1148/19

Провадження № 1-кп/622/87/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарі - Поповій В.М.,

за участі прокурора - Колесника В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220310000344 від 09.09.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Золочів Харківської області, українка, громадянка України, пенсіонерка по інвалідності 3-ї групи (загальне захворювання), розлучена, з професійно-технічною освітою, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

о 09 год.40 хв. 09.09.2019 ОСОБА_1 прийшла до супермаркету «Золочівський», в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_2 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою придбання продуктів харчування та інших товарів загального вжитку. ОСОБА_1 , тримаючи в руках пакет із особистими речами, увійшла до приміщення торгівельної зали супермаркету «Золочівський» та взяла спеціальну продуктову корзинку. Перебуваючи у магазині «Золочівський», у ОСОБА_1 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування, які були представлені на товарних полицях, доступ до яких є вільним. Так, остання, переслідуючи корисливу мету наживи, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає та вона ніким не буде поміченою, діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок викраденого чужого майна, проходячи повз торгівельні полиці, на яких розміщено продукти харчування, почала складати продукти до кошику, в якому вона вже на той момент розмістила особистий пакет, а саме:

- вершкове вагове масло, виробник «Богодухівський м\з», 73%, вагою 0,332 кг, вартістю 36,26 грн;

- вершкове вагове масло, виробник «Богодухівський м\з», 73%, вагою 0,342 кг, вартістю 37,35 грн;

- солодковершкове масло «Балаклійське», виробник «Балаклійський м\з», 82,5 %, вагою 0,400 кг, вартістю 95,20 грн;

- розчинна кава «НескафеКласік», 60 г, вартістю 40,08 грн;

- розчинна кава «Якобз Монарх», 120 г, вартістю 120,68 грн;

- цукерки «Ластівка» (Харківська бісквітна фабрика), вагою 0,242 кг вартістю 15,02 грн;

- сарделі «Венские с сыром», Богодухівський м`ясокомбінат, вага 0,466 кг вартістю 48,73 грн, а всього на загальну суму 393,32 грн.

В цей час ОСОБА_1 також складала і інший товар до кошику. Далі ОСОБА_1 , обравши для себе необхідну кількість товару, серед якого були вищевказані продукти харчування в особистій сумці, продовжуючи реалізувати свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, направилась до каси, на якій умисно розрахувалась лише за частину товару (яка перебувала безпосередньо в кошику), щоб не привертати особливої уваги, тим самим забезпечуючи собі безперешкодне та таємне вчинення крадіжки іншої частини майна.

Після того, як ОСОБА_1 отримала у підтвердження чек про здійснення оплати за придбання товару у магазині «Золочівський», з метою доведення свого умислу до кінця, вона направилась до виходу із вказаного приміщення, але була затримана на місці охоронцем супермаркету, не маючи змоги розпорядитися викраденим майном на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 не вчинила всіх дій, необхідних для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнала, покаялася, повністю підтвердила фактичні обставини справи.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає; останній роз`яснено, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, доведена. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинила умисний, незакінчений, середньої тяжкості злочин.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно із ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

ОСОБА_1 не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога (а.с. 35), раніше не судима(а.с. 31), є інвалідом третьої групи (а.с. 34). Відповідно до досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення відносно обвинуваченої ОСОБА_1 є середньою, небезпека може залежати від посилення впливу криміногенних факторів ризику за результатами оцінки. Рівень небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб є середнім. Оцінка виявляє окремі показники ризику небезпеки. Тобто правопорушник є потенційно небезпечним, але навряд чи стане скоювати правопорушення. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме: залучення представників районної філії центру зайнятості для надання послуг з постійного працевлаштування (а.с. 28-30).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості, вину у вчиненому злочині визнала та щиро розкаялася, раніше не судима, беручи до уваги досудову доповідь, суд дійшов висновку, що для її перевиховання та виправлення необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, звільнивши її від відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Судові витрати відсутні.

Речові докази слід залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Зобов`язати її:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2 ..

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О.О. Квітка