Ухвала суду № 85460769, 07.11.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______

Справа №521/1243/18

Пр. №6/521/547/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,

встановила:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна спрва за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю було задоволено частково, суд вирішив: усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні 1/2 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; вселити ОСОБА_2 в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права володіння та користування Ѕ частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування від 18 листопада 2015 року; зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у безперешкодному пересуванні та доступі до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття замків з хвіртки, та надати ОСОБА_2 доступ до електролічильника; в інший частині позову було відмовлено; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , судовий збір у сумі 704, 80 грн. (а.с. 136-141).

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року залишено без змін (а.с. 236-239).

У листопаді 2019 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , згідно якої зазначено, що обставини, які були підставою позову у даній справі, на теперішній час є предметом дослідження в інших справах, з підстав чого заявник просила суд призупинити виконавче провадження по справі №521/1243/18.

Згідно ч. 3 ст. 182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Встановлено, що всупереч положенням ст. 183 ЦПК України, подана заяви не містить:

- номер справи, прізвище та ініціали судді, так як заява подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

- зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, а саме заявнику необхідно конкретизувати прохальну частину поданої заяви;

- підстави заяви, зокрема подана заява не містить посилання на норми чинного законодавства, як на підставу звернення із нею відповідно.

Судом встановлено, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року, залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року набрало законної сили та на його виконання позивачці було видано виконавчі листи (а.с. 236-239, 244 звор.).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов`язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.

Суд звертає увагу заявника, що ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік підстав, що зумовлюють зупинення виконавчих дій виконавцем.

Крім того, сторони виконавчого провадження, як це передбачає ст. 447 ЦПК України, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст. 394, ч. 1 ст. 436 ЦПК України, передбачено право суду касаційної інстанції вирішувати питання щодо зупинення виконання оскарженого рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 353 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ро усунення перешкод у користуванні власністю – повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда