Рішення № 85458537, 01.11.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/590/19

2/379/374/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2019 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С.А.

за участю секретаря судових засідань: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «СК «СКАЙД» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 24692,44 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 768,40 грн судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.04.2016 о 08 год 10 хв в м.Тараща Київської області по вул..Б.Хмельницького,25, відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 під час виконання маневру ліворуч з головної на другорядну дорогу, не переконавшись, що це буде безпечно, не надав перевагу в русі мотоциклу «JAVA 350» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача, що рухався по зустрічній смузі.

В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Таращанського районного суду Київської області від 17.06.2016 по справі 379/636/16-ц ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні в Таращанській ЦРЛ. Кошти на лікування відповідачем відшкодовано.

Однак, внаслідок ДТП належний позивачеві мотоцикл та особисті речі були пошкоджені та їх неможливо використовувати за призначенням.

З метою встановлення дійсної вартості збитків, позивачем було проведено експертну оцінку вартості відновлення мотоциклу «JAVA 350», що становить 21153,44 грн. Крім того, відповідно до висновків товарознавчого дослідження, ринкова вартість бувших у вжитку шлема мотоциклетного LS -2 становить 1187,50 грн, шлема мотоциклетного MUSSTANG blek становить 402,50 грн, мобільного телефона HTC Desire S510e становить 1187,50 грн, годинника кварцового наручного RIVOLI M.N3153-3М становить 161,50 грн ( всього 2939,00 грн). За визначення завданого матеріального збитку позивачем сплачено оцінювачу 600 грн.

02.05.2019 року відкрито провадження по даній цивільній справі.

20.05.2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого він позовні вимоги не визнає. Вважає, що його цивільна відповідальність, як власника транспортного засобу, була застрахована ПАТ «СК «СКАЙД», яке і має бути відповідачем по справі. Просить відмовити задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

15.07.2019 ухвалою суду залучено в якості співвідповідача ПАТ «СК «СКАЙД».

Ухвалою суду від 20.08.2019 справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, зазначивши, що він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією відшкодувати, завдані ДТП збитки в добровільному порядку, оскільки страхова компанія не відповідає на його звернення та встановити її місце знаходження неможливо.

Відповідач позовні вимоги в судовому засіданні визнав частково. Погодився, що він має відшкодувати вартість мотошлемів, годинника та мобільного телефону, щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП мотоциклу, то вважає, що відповідальність повинна нести ПАТ «СК «СКАЙД».

Представник відповідача ПАТ «СК «СКАЙД» в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

26.04.2016 о 08 год 10 хв в м.Тараща Київської області по вул..Б.Хмельницького,25, відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , під час виконання маневру ліворуч з головної на другорядну дорогу, не переконавшись, що це буде безпечно, не надав перевагу в русі мотоциклу «JAVA 350» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 , що рухався по зустрічній смузі. В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Таращанського районного суду Київської області від 17.06.2016 по справі 379/636/16-ц ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Постанова суду набрала законної сили 28.06.2016.

Внаслідок ДТП належний позивачеві мотоцикл та особисті речі були пошкоджені.

Сторони в судовому засіданні визнали та підтвердили той факт, що зверталися до страхового агента ПАТ «СК «СКАЙД» з повідомленням про страховий випадок і заявою про відшкодування шкоди. Проте, жодної відповіді та коштів позивачу виплачено не було.

З метою встановлення дійсної вартості збитків, 02.07.2016 позивачем було проведено експертну оцінку вартості відновлення мотоциклу «JAVA 350», що становить 21153,44 грн. Крім того, відповідно до висновків товарознавчого дослідження від 02.07.2019, було встановлено розмір пошкоджених під час ДТП шлемів, годинника наручного та мобільного телефона. Ринкова вартість бувших у вжитку шлема мотоциклетного LS -2 становить 1187,50 грн, шлема мотоциклетного MUSSTANG blek становить 402,50 грн, мобільного телефона HTC Desire S510e становить 1187,50 грн, годинника кварцового наручного RIVOLI M.N3153-3М становить 161,50 грн ( всього 2939,00 грн). За проведення експертних досліджень, позивачем сплачено оцінювачу 600 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями глави 82 Цивільного кодексу України щодо порядку відшкодування шкоди, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Разом з тим згідно зі ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Наведені норми права свідчать про те, що у правовідносинах із відшкодування шкоди діє презумпція завдавача шкоди, яку має спростувати відповідач, а позивач не повинен доводити його вину.

У ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснив судам пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 постанови від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У ст. 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

Крім того, ч. 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями ст. 212 ЦПК України. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

В даному випадку автомобілем марки ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , який був учасником дорожньо-транспортної пригоди, на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_2 , що підтверджується і постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, з якої вбачається, що останній в судовому засіданні при розгляді адміністративних матеріалів, повністю визнав свою вину та посвідчення водія в нього не вилучалося.

Отже, з врахуванням положень ст. 1187, 395, 398 ЦК України, відповідальною за завдану майнову шкоду в даному випадку є ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована.

Порядок цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01 липня 2004 року.

Відповідно до ст.6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ 34 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», передбачено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов`язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Регресну вимогу може бути пред`явлено протягом трьох років із дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК, статтю 3 Закону України "Про страхування", і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред`явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред`явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 76-83, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4 ) 24692,44 грн ( двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто дві гривні 44 коп) матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 768,40 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:С. А. Потеряйко