Ухвала суду № 85458300, 07.11.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9573/19

Провадження №2/369/3814/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дубас Т.В.,

при секретарі - Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Галаса Павла Васильовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція Адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Василівни , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція Адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Василівни , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

30.08.2019 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту та заборони на будь-яке відчуження квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилався на те, що 22.05.2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 028/25-259. За умовами даного договору третя особа надала позивачеві кредит у розмірі 133642 долари США для придбання двокімнатної квартири загальною площею 82,5 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

22.05.2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір № 028/15-293 посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С.В., зареєстрованого в Реєстрі № 1903, за умовами якого позивач, з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань договором кредиту, передав вищевказану квартиру в іпотеку.

Посилається, що у вказаній квартирі проживають та зареєстровані позивач та її неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що 04.07.19 року позивачеві стало відомо про те, що 27.06.19 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачем було здійснено запис номер 32234486 про реєстрацію за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224, яка належить позивачеві на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2008 року посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С.В. в реєстрі за номером 1901.

03.07.2019 року відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47607110 від 03.07.2019 р. згідно якого за третьою особою було зареєстровано право власності на квартиру позивача, загальною площею 82,5 м.кв, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними позивач звернувся до суду відповідним позовом.

Позивач 30.08.2019 року подала заяву про його забезпечення.

Ухвалою від 12.09.2019 Києво-Святошинський районний суд Київської області вжив заходи забезпечення позову та наклав арешт та заборону на будь-яке відчуження квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224.

При цьому, 21.10.2019 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява від представника АТ «Укрсоцбанк» про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, в якій заявник просить застосувати заходи зустрічного забезпечення, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі – 120 000,00 грн.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.09.2019 року було накладено арешт на квартиру, право власності на яку оформлене за банком. При цьому, посилаючись на п.2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заявник вважає, що в даному випадку буде за доцільне застосувати заходи зустрічного забезпечення, так як існує загроза, що позивач не матиме можливості відшкодувати відповідачу збитки, завдані йому забезпеченням позову, у разі відмови судом у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Зокрема, представник банку посилається на те, що власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду і позбавлення його такої можливості є непрямими збитками (упущеною вигодою) в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Так, 02.08.2019 між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТА МАЙНІНГ ГРУП", адреса місцезнаходження: 01054, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 52, офіс 31, код ЄДРПОУ 35945570, в особі Директора Шкляр Віктора Івановича, що діяв на підставі статуту, було укладено договір оренди житлового приміщення.

Згідно із цим Договором Орендодавець, тобто АТ «Укрсоцбанк» з дня підписання акту прийому-передачі передає, а Орендар, приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Святошинський АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224 для використання на умовах, визначених у даному Договорі.

Розмір місячної орендної плати складає: 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

Згідно п. 2.3. Договору оренди нерухоме майно передається в оренду Орендареві на строк до 02 серпня 2020 року включно.

Проте, у зв`язку із накладенням арешту на нерухоме майно АТ «Укрсоцбанк» фактично позбавлений можливості розпоряджатися ним (передати майно орендарю за актом приймання-передачі), а відтак упущена вигода складає 10000,00 грн.х12 місяців=120 000, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку з забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом і не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Так, представник відповідача просить суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 120 000 грн., посилаючись на можливі збитки відповідачу. Відповідно, банк вбачає обов`язкові підстави для зустрічного забезпечення позову.

Проте, як вбачається із наданих матеріалів справи, заявник не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження зазначених обставин.

Зокрема, сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 на даний час має місце проживання в спірній квартирі, що виключає обов`язковість зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України.

Крім того, доказів спричинення збитків відповідачу суд з додатних до заяви про зустрічне забезпечення документів не вбачає.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави даного позову, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача, як власника майна, та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок накладення арешту на спірну квартиру, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвала про забезпечення позову була оскаржена банком в апеляційному порядку. Оскаржуваною ухвалою вже констатовано факт відсутності підстав застосування заходів зустрічного забезпечення. Таким чином, судом апеляційної інстанції буде надано оцінку правильності ухвали від 12.09.2019 року, та, відповідно, правомірності незастосування заходів зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 154 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Галаса Павла Васильовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція Адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Василівни , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Т.В. Дубас