Рішення № 8545457, 03.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" лютого 2010 р. Справа № 18/213-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича будівельна фірма «Концерн «Реал Буд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс», м. Вишневе

про стягнення 107137,63 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс», м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича будівельна фірма «Концерн «Реал Буд», м. Київ

про стягнення 5363,13 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Мендрух О.М.

від відповідача: Костянчук С.П., Гудзь Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича будівельна фірма «Концерн «Реал Буд» (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс» (далі –відповідач) про стягнення 107137,63 грн.

Провадження у справі № 18/213-09 було порушено відповідно до ухвали суду від 11.11.2009 року та призначено справу до розгляду на 24.11.2009 року.

Представник відповідача заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу та клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. Розгляд справи відкладався до 17.12.2009 року.

16.12.2009 року відповідачем через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву до ТОВ Виробнича будівельна фірма «Концерн «Реал Буд»про стягнення 5363,13 грн., яка прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом відповідно до ст. 60 ГПК України.

У судовому засіданні 17.12.2009 року судом заслухано пояснення представників сторін та відкладено розгляд справи до 14.01.2010 року. В ході розгляду спору позивач подав уточнений розрахунок пені, згідно якого просить стягнути замість 79911,52 грн. пені –11313,97 грн.

В судове засідання 14.01.2010 року позивач надав пояснення та відзив на зустрічний позов. Розгляд справи відкладався до 28.01.2010 року. В судовому засіданні 28.01.2010 року оголошено перерву до 03.02.2010 року для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором поставки обладнання № 06-09/07 від 05.10.2007 року. Пунктом 1.1. договору передбачено обов’язок позивача поставити відповідачу обладнання і елементи автоматики фірми «Віссмен»для автономних газових котелень, а відповідач зобов’язаний прийняти й оплатити товар у кількості й за ціною, зазначеними в специфікації, всього на загальну суму 996840 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за поставлене обладнання проводиться в чотири етапами по 25%, тобто по 249210 грн. протягом 5 банківських днів після підписання договору, за 30 днів до закінчення поставки, за два дні до передачі обладнання на склад замовника та протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу спірне обладнання за видатковими накладними № 64 від 30.10.2007 року, № 66 від 20.11.2007 року, № 68 від 29.11.2007 року та № 69 від 27.12.2007 року на загальну суму 996840 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчують факт приймання передачі товару, що також підтверджується відповідними дорученнями на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, остаточний розрахунок за поставлений товар мав бути проведений протягом 5 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару, тобто в період з 27.12.2007 року по 02.01.008 року.

Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, остаточно розрахувавшись за товар 17.04.2009 року, що відповідачем не спростовано.

У зв’язку з чим позивач просить на підставі п.п. 5.2 договору стягнути з відповідача пеню в сумі 11313,97 грн. за прострочення оплати товару, отриманого по видатковій накладній № 69 від 27.12.2007 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3284,04 грн. та 23942,07 грн. інфляційних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на недопоставку позивачем 2 дросельних заслонок РН16DN80 вартістю 1863,05 грн. кожна та 3-х штекерів 20 для насосу опалювального контуру по 72,28 грн. кожна, всього на суму 3942,93 грн. У зв’язку з чим подав зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача вартості недопоставлених запчастин, які були оплачені та 1420,20 грн. пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочки поставки товару протягом шести місяців.

Щодо посилань відповідача на недопоставку позивачем 2 дросельних заслонок РН16DN80 вартістю 1863,05 грн. кожна та 3-х штекерів 20 для насосу опалювального контуру по 72,28 грн. кожна, всього на суму 3942,93 грн., судом встановлено, що відповідачу було поставлено дві інші дросельні заслонки РУ16ДУ65000 тієї ж вартості на суму 3726,10 грн., що відбулось за усною домовленістю між сторонами і прийнято відповідачем без зауважень. Щодо 3-х штекерів 20 для насосу опалювального контуру по 72,28 грн. кожна на суму 216,84 грн., судом встановлено, що спірний товар був поставлений за накладною № 69 від 27.12.2007 року в комплекті з пальником газовим WM-G40N/1-C, ZM-LN, R1 1/2 550кВт. Зокрема, згідно специфікації вартість двох зазначених пальників газових (без ПДВ) складає 41795,93 грн., а згідно накладної № 69 відповідачу відповідний товар поставлено вартістю 42012,74 грн., і різниця складає вартість 3-х спірних штекерів - 216,8 грн.

Враховуючи пояснення позивача та відсутність зауважень відповідача, у видатковій накладній № 69 від 27.12.2007 року допущено механічну описку і мова йде про пальник газовий WM-G40N/1-А, ZM-LN, R1 1/2 550кВт, зазначений в п. 8 специфікації.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, відповідач належним чином прийняв виконане позивачем за накладними №№ 64, 69 до договору № 06-09/07 від 05.10.2007 року, зазначене свідчить про взаємне погодження умов щодо поставки спірного товару.

Щодо посилань відповідача –позивача за зустрічним позовом на неналежне виконання поставщиком своїх зобов’язань, відповідні обставини є підставою для вимоги про додаткову поставку необхідних комплектуючих або вимоги про повернення суми передплати за такі комплектуючі в разі відмови від виконання зобов’язання в натурі, що відповідачем не здійснено.

Таким чином, оскільки відповідачем отримано товар на повну суму договору без зауважень і не повернено спірний товар позивачу, як неналежний, вимога про повернення оплати за такий товар задоволенню не підлягає.

Крім того, дослідивши викладені в позові та зустрічній позовній заяві обставини, судом встановлено, що відповідно до п.п. 3.1 договору поставка має здійснюватись протягом 60 робочих днів з моменту попередньої оплати згідно з п.п. 2.2.1 договору.

Відповідач в зустрічному позові не обґрунтував коли була здійснена передплата за спірні комплектуючі. Таким чином, враховуючи відсутність вимоги про поставку належного товару та претензій щодо кількості і якості товару, відповідачем не доведено факт прострочення поставки, що виключає підстави для нарахування пені за зустрічним позовом.

Як вбачається з наданого позивачем за первісним позовом уточненого розрахунку, у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України ним нараховано пеня за період з 02.01.2008 року по 02.07.2008 року, тобто за 183 дні з моменту прострочення.

Враховуючи, що позов подано 06.11.2009 року, і відповідачем заявлено клопотання про застосування строків давності, у відповідності до ст.ст. 258, 267 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності для стягнення пені минув, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, здійснено в межах загального строку давності, тому позовні вимоги в цій частині щодо стягнення 3% річних в сумі 3284,04 грн. та 23942,07 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані в частині стягнення річних та інфляційних, тому підлягають частковому задоволенню. Вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За зустрічним позовом судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючисьст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, пошт.адр.: 01115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, код 23576464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельної фірми «Концерн «Реал Буд» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 16а, кв. 19, пошт.адр.: 01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, 6, салон «Погода в домі», код 31840289) 3284,04 грн. 3 % річних, 23942,07 грн. інфляційних, 272,26 грн. витрат по сплаті держмита та 59,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя