Вирок № 85453611, 07.11.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1279/19

Провадження № 1-кп/175/72/19

Вирок

Іменем України

07 листопада 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві - Ратушній Л.В.

за участю сторін судового провадження:

прокурора - Поліщука Є.Б.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Коваленка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040440000391 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 16 березня 2012 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 02 червня 2017 року із Жовтоводської ВК №26 умовно-достроково на 7 місяців 2 дні за постановою Жовтоводського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року на підставі ст. 81 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 14 березня 2019 року приблизно о 15:00 год. у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у Четвертому залізничному провулку в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, побачив малознайому йому потерпілу ОСОБА_2 , що проходила навпроти будинку №4. У цей момент у ОСОБА_1 на ґрунті особистої неприязні до потерпілої раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства.

Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_1 , шляхом застосування насильства підійшов до ОСОБА_2 та наніс їй удар кулаком своєї правої руки у тім`яну область голови ліворуч, від чого остання втратила рівновагу та почала падати на землю.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , в момент коли потерпіла ОСОБА_2 падала спиною на землю, вихопив своєю правою рукою з її лівої руки мобільний телефон «Nomi» модель і5011, чорного кольору, із сім картою мобільного оператора «Київстар». В наслідок падіння спиною на землю потерпіла отримала поверхневу забійну рану в тім`яній області ліворуч. Після чого потерпіла прийнялася кричати щоб ОСОБА_1 повернув її мобільний телефон, піднялась із землі та підійшла до останнього. Однак, ОСОБА_1 наніс ще один удар ліктем своєї правої руки у ділянку підборіддя ОСОБА_2 з лівого боку тим самим застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синцю на підборідді ліворуч з переходом до центра та далі в підщелепну область. Після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину з майном потерпілої та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Вищевказані тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 882е від 22 березня 2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 695,00 грн., відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №966/19 від 20 березня 2019 року.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини пограбування викладеного в обвинувальному акті, Крім того він повністю підтверджує пояснення потерпілої ОСОБА_2 про те що, він дійсно 14 березня 2019 року вживав з нею алкогольні напої у її куми. Після цього приблизно о 15:00 год. вони пішли і на дорозі виник конфлікт з ОСОБА_2 та приблизно о 15:00 год. знаходячись у Четвертому залізничному провулку в м.Підгородне він наніс їй удар кулаком в область голови, від чого вона впала на землю, а він правою рукою забрав з її руки мобільний телефон «Nomi». Коли вона стала підводитися завдав удар їй ліктем удар у підбороддя, та пішов до дому. Він через невеликий проміжок часу був затриманий, а телефон у нього вилучений. Він щиросердно розкаявся, попросив вибачення у потерпілої. Просив суд врахувати думку потерпілої щодо покрання, та призначити йому покарання без позбавлення волі

Провина обвинуваченого у скоєнні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 яка у у судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим у неї нормальні стосунки . 14 березня 2019 року вона вживала алкогольні напої у своєї куми, де також був обвинувачений, приблизно о 15:00 год. коли вона поверталась додому у неї на дорозі виник конфлікт з обвинуваченим, який підійшов до неї та наніс їй удар кулаком правої руки у область голови, від чого вона втратила рівновагу та почала падати на землю, а потім обвинувачений вихопив своєю правою рукою з її лівої руки мобільний телефон «Nomi» чорного кольору та наніс ще один удар ліктем правої руки у підборіддя. Вона стала кричати про пограбування та вимагала повернення телефону.

Цивільний позов не заявляла, та просила суд призначити обвинуваченому покарання без позбавлення волі, претензій матеріального та морального характеру до нього не має.

Показаннями свідка ОСОБА_5 , який у судовому засіданні повідомив, що з обвинуваченим не знайомий, навесні 2019 року у вечірній час в м.Підгородне неподалік дитячого майданчика на відстані близько 50м, він став свідком конфлікту обвинуваченогоз потерпілою, де чув як потерпіла наголошувала «поверни телефон», за зовнішніми ознаками обвинувачений та потерпіла перебували в стані алкогольного сп`яніння. З ним проводилося впізнання та впізнав обувинуаченогою.

Крім пояснень потерпілої та свідка провина обвинуваченого підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження № 12019040440000391, а саме:

- рапортом ст. інспектора-чергового Дніпровського РВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області Волнянського С.В. від 14 березня 2019 року, із якого убачається, що 14 березня 2019 року о 15:50 год. надійшло повідомлення ОСОБА_2 , про те що за адресою: АДРЕСА_3 малознайомий чоловік вдарив у обличчя 2 рази рукою та забрав мобільний телефон у потерпілої. (а.п.5);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14 березня 2019 року, з якого убачається, що потерпіла ОСОБА_2 повідомила про спричинення їй тілесних ушкоджень невідомим чоловіком та відкрите викрадення належного їй майна (а.п.6);

- висновком судово-медичного експерта №805 від 15 березня 2019 року та фото-таблицею до нього, згідно якого, у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в тім`яній області ліворуч, синця на підборідді з переходом в підщелепну область, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в термін, на який вказує обстежена. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6. (а.п.12-13);

- висновком експерта від 20 березня 2019 року за №882е згідно якого, у потерпілої ОСОБА_2 при огляді 15.03.2019 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця на підборідді ліворуч з переходом до центра та далі в підщелепну область; поверхневої забійної рани в тім`яній області ліворуч. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження (як кожне окремо) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синець багряно-блакитного кольору, з відносно чіткими межами; рана вкрита темно-червоною кривавою коринкою, вище рівня оточуючої шкіри), можливо вказати, що термін їх спричинення становить біля 1-1,5 доби до моменту огляду, тобто вони могли бути отримані і в термін на який вказує обстежена та слідчий в клопотанні.

Виявлені у неї тілесні ушкодження на обличчі та голові, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від не менш як 2-х механічних дій тупого твердого предмету (предметів), частина з обмеженою контактуючою поверхнею, частина і при ударі об такий (такі), що діяв (діяли) в область голови та обличчя (а.п.19-21);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 і фото таблицями до нього від 20 березня 2019 року, із яких убачається, що потерпіла в присутності спеціаліста та понятих розповіла про обставини та продемонструвала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень. (а.п.22-27);

- додатковим висновком експерта №935е від 27 березня 2019 року з якого убачається, що у ОСОБА_2 при огляді 15.03.2019 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця на підборідді ліворуч з переходом до центра та далі в підщелепну область; поверхневої забійної рани в тім`яній області ліворуч.

Локалізація та характер виявлених у неї тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за її участі; (а.п.33-34);

- протоколом огляду місця події від 14 березня 2019 року, згідно яких об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості Четвертий залізничний провулок у м.Підгородне , де обвинувачений надав мобільний телефон, який знаходився у внутрішній кишені куртки яка на ньому була одягнута. (а.п. 42);

- протоколом огляду речей від 20 березня 2019 року, згідно якого об`єктом огляду є мобільний телефон, який знаходився у спец.пакеті та згодом передано потерпілій на відповідальне зберігання. (а.п. 48);

- протоколом пред`явлення речей до впізнання від 20 березня 2019 року, згідно якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 впізнала мобільний телефон, який у неї було викрадено під №2. (а.п.51-52);

- висновком експерта №966/19 від 20 березня 2019 року, яким встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону «Nomi» модель «i5011», чорного кольору, із сім картою мобільного оператора «Київстар», на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 14.03.2019 року, становила 695,00 грн. (шістсот дев`яносто п`ять гривень 00 коп.), за умови, що станом на вказану дату об`єкти мали якісні споживчі характеристики. (а.п. 58-61);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 21 березня 2019 року, із якого убачається, що свідок ОСОБА_5 впізнає чоловіка під №2, який завдав потерпілій тілесних ушкоджень. (а.п.71-72);

Дослідивши вищезазначені експертизи, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам кримінального-процесуального законодавства, яке регламентує проведення цих експертиз, є належно вмотивованою, даною на підставі повного вивчення матеріалів справи. Висновки експертизи суд кладе в основу вироку.

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, характер встановлених стосунків між обвинуваченим та потерпілою , висновки проведених експертиз та протоколи слідчих дій.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.

При ухваленні вироку суд не посилається на інші матеріали кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні за письмовим клопотанням прокурора, оскільки вони не мають доказового значення.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за обставин, встановлених органом досудового розслідування і викладених у обвинувальному акті, та про необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та визнання вини.

Обставини, що обтяжують його покарання, є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 , який відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, що свідчить про його суспільну небезпечність.

Виходячи із вищезазначеного, з урахуванням обставин справи, наслідків вчинення злочину для потерпілої, її думку щодо міри покарання, даних про особу ОСОБА_1 , який скоїв умисний злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій інкримінованої статі кримінального закону з випробуванням, із застосуванням ст.75 КК України, з урахуванням думки органу обвинувачення вважаючи, що таке покарання буде справедливим і достатнім, відповідати особі ОСОБА_1 і обставинам вчиненого ним злочину, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.

В строк відбування покарання підлягає зарахуванню час тримання під вартою з 14 березня 2019 року відповідно до протоколу затримання по 07 листопада 2019 року.

Іспитовий строк обвинуваченому підлягає обчисленню з дня проголошення вироку.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судових експертизи слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за умови, що на протязі 3 (трьох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_1 - скасувати, звільнивши його з під варти у залі суду.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання час тримання під вартою з 14 березня 2019 року по 07 листопада 2019 року.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з дня проголошення вироку - з 07 листопада 2019 року.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12019040440000391, а саме: оптичний диск DVD-R 8-16 х помаранчевого кольору ємкістю 4.7 GB із оглядом місця події від 14 березня 2019 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.п.43), мобільний телефон «Nomi», модель і5011, чорного кольору, із сім картою оператора мобільного зв`язку Київстар - після набрання вироком законної сили повернути власнику.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 300 (триста) гривень, (р/р 31113115004079 за ККД 24060300; МФО - 899998; код ЄДРПОУ - 37976087; отримувач: УК у Дніпровському районі/24060300/; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) призначення платежу: за судово-товарознавчу експертизу №966/19 від 20 березня 2019 року.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя С.О. Ребров