Ухвала суду № 85453077, 28.10.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16789/19

Провадження № 4-с/161/88/19

У Х В А Л А

28 жовтня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Крупінської С.С.

при секретарі Бакай Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії державного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що 04.10.2016 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцька Бобиком О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52532539 за виконавчим листом від 22.07.2016 року № 161/9471/15-ц Луцького міськрайонного суду, за яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11253554000 від 16.11.2007 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження не була надіслана державним виконавцем рекомендованим листом не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржнику.

Як вбачається з постанови про відкриття провадження, то вона винесена 04.10.2016 року, строк для добровільного виконання виконавчого листа встановлений до 11.10.2016 року. Наведені дії позбавили її можливості виконати добровільно рішення суду. Крім того, станом на 20.10.2017 року кредитор ПАТ «УкрСиббанк» анулював заборгованість по кредитному договору № 11253554000 від 16.11.2007 року, тобто, заборгованість була відсутня, проте, державний виконавець розпочав виконавчі дії за виконавчим листом.

Крім того, 17.09.2019 року державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, не впевнившись в тому, що в неї на даний час є заборгованість за кредитним договором, не відібравши пояснення з приводу боргу, а тому просить суд визнати дії державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.09.2019 року неправомірними та скасувати їх.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 04.10.2016 року відкрито виконавче провадження № 52532539 з виконання виконавчого листа № 161/9471/15-ц виданого Луцьким міськрайонним судом 22.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 60381,23 доларів США та 26982 грн. 55 коп. пені та судові витрати 1827 грн. з кожного.

Згідно ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на день винесення постанови) передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначив заявник у своїй скарзі, то копія постанови про відкриття виконавчого провадження їй рекомендованим листом надіслана не була. Дані обставини стверджуються матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, 17.09.2019 року була винесена постанова державним виконавцем про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, проте, при винесенні постанови державний виконавець не пересвідчився чи наявні на рахунку у боржника кошти у банках чи інших установах, чи є майно для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

За приписами ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти, заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлений обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів, щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом та право виконавця з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

За приписами ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності,у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті15-1Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті19-1Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань,пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки»,на кошти на інших рахунках боржника,накладення арешту та/абозвернення стягнення на які заборонено законом. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Статтею 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби", виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Оскільки державним виконавцем вимоги закону при відкритті виконавчого провадження виконано не було, копія постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника рекомендованим листом направлена не була, а при винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.09.2019 року ним не встановлено про наявність коштів у боржника на рахунках у банках чи інших фінансових установах, наявне у неї майна, на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості, а доводи заявника в судовому засіданні не спростовані належними доказами, то суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року з виконання виконавчого листа № 161/9471/15-ц від 22.07.2016 року та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.09.2019 року підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 353, 447-451 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бобика О.М. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року № 52532539 за виконавчим листом № 161/9471/15-ц Луцького міськрайонного суду, виданого 22.07.2016 року та державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ледвовка В.М. по винесенню постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.09.2019 року.

Скасувати постанову державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Бобика О.М. про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року № 52532539 за виконавчим листом № 161/9471/15-ц Луцького міськрайонного суду, виданого 22.07.2016 року.

Скасувати постанову державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ледвовка В.М. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.09.2019 року у виконавчому провадженні № 52532539 за виконавчим листом № 161/9471/15-ц Луцького міськрайонного суду, виданого 22.07.2016 року

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська